Новини » Політика 186 Читать эту новость на русском

Судова реформа Зеленського: Чому законом невдоволене міжнародне співтовариство

Судова реформа Зеленського: Чому законом невдоволене міжнародне співтовариство
Володимир Зеленський.

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який у народі вже охрестили черговою "судівською реформою". І ось-ось він набуде чинності. Проте досі до цього документу залишається багато питань, у тому числі й у міжнародного співтовариства.

Нагадуємо про що в ньому йдеться та що не подобається іноземним партнерам України.

Повернуто із підписом

У понеділок, 4 листопада, президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» №1008.

Відповідний законопроєкт Верховна Рада ухвалила 16 жовтня, хоча до цього дня Верховний Суд України звертався до президента і парламенту із проханням відкласти розгляд документу, посилаючись на висновок Венеціанської комісії. За нього проголосували 236 народних депутатів.

Примітно, що цей законопроєкт був внесений до Верховної Ради самим Зеленським 29 серпня. Та пройшов кілька законодавчих "кол": 12 вересня його було ухвалено у першому читанні, 4 жовтня – складено таблицю поправок, 15 жовтня розпочато розгляд у другому читанні, а 16 жовтня, як вже зазначалося, погоджено в цілому

Основні положення закону

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про запровадження нового порядку відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) та спеціальної процедури звільнення членів ВККСУ і Вищої ради правосуддя (ВРП). Зокрема, документом пропонується запровадити таке: 

  • склад Верховного суду України скоротити зі 192 до 100 суддів. 
  • заробітну плату суддів Верховного суду зменшити зі 150 до приблизно 110 тисяч гривень (з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів для працездатних осіб). 
  • склад ВККСУ скоротити з 16 до 12 членів, а її чинний склад розпускається. 
  • утворити при Вищій раді правосуддя конкурсну комісію для проведення конкурсу на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. До складу комісії мають увійти 3 члени Ради суддів України та 3 міжнародних експерти, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України. 
  • змінити порядок формування ВККСУ: до її складу заборонять обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. 
  • утворити Комісію етики, до якої увійдуть 3 представника ВРП та 3 міжнародних експерти. 
  • до переліку посад, на які поширюватиметься люстрація, внести керівників ВККС і Державної судової адміністрації, котрі працювали не менше року у період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року.

Цікаво, що перед затвердженням документу у цілому депутати спочатку не підтримали правку №195, котра передбачала, що вирішальне слово під час рішення про звільнення недоброчесних членів ВРП належить міжнародним експертам. Ця правка давала «міжнародникам» право вето, тому без неї виходило б, що рішення про своє звільнення фактично ухвалюють самі члени ВРП. Однак після невдалого голосування за правку нардепи подумали годину і зрештою все ж її ухвалили, по суті дозволивши міжнародним експертам брати участь у призначенні членів ВРП нарівні з українськими експертами. 

Критика документу

Ще до ухвалення закону переглянути його положення просили посли Великобританії, Німеччини та Євросоюзу, а на тому, що відповідні зміни мають відповідати Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, а погоджуватись із Радою Європи, наголошували представниця ЄС в Україні Анніка Вайдеманн і посол Канади в Україні Роман Ващук.

Своєю чергою критикувала законопроєкт і голова Верховного суду України Валентина Данішевська. За її словами, нині вітчизняна судова система відчуває нестачу кадрів, а новий закон натомість вдвічі скоротить кількість суддів Верховного суду.

Виступаючи у Верховній Раді, жінка додала, що перезавантаження Верховного суду вплине на стабільність судової системи, а запропоновані дисциплінарні процедури знищать незалежність судової системи. 

Водночас народна депутатка від «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що цей документ не відповідає нормам Європейського Союзу та принципам Ради Європи. А на думку лідера фракції «Голос» Сергія Рахманіна, він ще й не є по-справжньому «проривним і реформаторським».

Не задоволення висловлювали і різного роду експерти. Так, доктор юридичних наук, професор Віталій Журавський зазначав, що включення до складу комісії окрім членів Вищої ради правосуддя, ще й міжнародних експертів з правом вето фактично означає відсутність незалежності судової влади в Україні.

Тож, вже 21 жовтня у Верховній Раді зареєстрували дві постанови про скасування ухваленого законопроєкту, що заблокувало подальше підписання закону. В одній із них зазначалося, що ухвалення домументу відбувалося із грубими порушеннями. Проте згодом вказані проєкти постанов були відхилені.

31 жовтня цього року закон підписав голова парламенту Дмитро Разумков, після чого документ було направлено на підпис до президента.

******

Згідно з прикінцевими положеннямиЗакон «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 16 пункту 1 розділу I цього закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...