Aнонси

усі анонси
Новини » Економіка 71

Новий позов «Нафтогазу» до «Газпрому»: що вимагає і що може отримати Україна у «газовій війні»

Новий позов «Нафтогазу» до «Газпрому»: що вимагає і що може отримати Україна у «газовій війні»
НАФТОГАЗ. Фото GettyImages/Global Images Ukraine

2 листопада виконавчий директор НАК «Нафтогаз Україна» Юрій Вітренко на своїй сторінці у Facebook повідомив про новий «газовий» позов України проти Росії. Так, стало відомо, що «Нафтогаз» подав до Стокгольмського арбітражу «Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» проти російського енергетичного монополіста «Газпрому». Це не перший позов України проти «Газпрому» у європейській міжнародній судовій інстанції.

Історія газових відносин України-Росії

Про що йдеться у новому позові «Нафтогазу» та що спричинило затяжний судовий конфлікт стосовно «газових відносин» між Україною і Росією – розповідаємо далі. 

Перший суперечливий «газовий» контракт Україна і Росія підписали у січні 2009 року, коли  прем'єр-міністром України була Юлія Тимошенко, а російський очільником уряду – Володимир Путін. Вони підписали контракт на постачання та транзит російського газу, вартість якого становила на той час 450 доларів за 1 тисячу кубометрів. Відповідно до угоди, Україна мала купувати по 52 млрд кубометрів палива щороку. До того ж був іще один контракт – цього разу на газовий транзит – у ньому тариф на транспортування блакитного палива через Україну у Європу фіксувався на 10 років (і не змінювався залежно від ціни газу). Однак на практиці ми мали дещо іншу ситуацію. Росія постачала у Європу менше газу, аніж це зафіксовано у контракті (не менше 110 млрд кубометрів). Відтак почалися незадоволення обох сторін та численні судові позови.

Історія конфлікту «Нафтогазу» і «Газпрому»

«Нагадаю, що це Газпром «напав» на Нафтогаз, і тому ми захищаємося – ще 18 квітня 2018 року Газпром звернувся до Стокгольмського арбітражу з вимогою про початок арбітражу.

«Газпром», по суті, хоче переглянути рішення попереднього Стокгольмського арбітражу за транзитним контрактом. З формальної точки зору, «Газпром» вимагає внесення змін до контракту, оскільки вважає, що транзитний контракт накладає на нього нерозумно надмірні зобов’язання. Мова йде про контрактне зобов’язання Газпрому подавати для транзиту не менше 110 млрд куб на рік», - пише Вітренко.  

Власне, він правий – зерно конфлікту ось у чому: як українська, так і російська сторони не задоволені виконанням раніше оформлених одне з одним домовленостей. «Газпром» домовився з «Нафтогазом» про певні обсяги газу, що буде поставлятися по газопроводу через Україну європейським покупцям палива. Фактично ж у 2009-2017 роках російська сторона відправляла через Україну менше газу, відповідно платила менше за послуги транзиту. «Нафтогаз» мав збитки та був вимушений замість російського газу пустити по своєму трубопроводу європейський.

«Газові» сутички між «Нафтогазом» і «Газпромом» почалися у 2014 році. Внаслідок цього Стокгольмський арбітраж ухвалив два важливих рішення. Так, 22 грудня 2017 року арбітраж переглянув формулу ціноутворення на газ за контрактом на постачання газу в Україну, зменшивши його ціну. А 28 лютого 2018 року щодо контракту на транзит газу. Тоді арбітри своїм рішенням змусили «Газпром» постановили, що «Газпром» має сплатити «Нафтогазу» $4,63 млрд за недопоставку по транзиту обумовлених раніше обсягів газу. Правда, з них $2,1 млрд суд зарахував за рахунок боргу «Нафтогазу» за отриманий у 2014-2015 роках, але не оплачений російський газ. Відтак, фінальна сума, яку має виплатити Україні «Газпром», – $2,56 млрд (4,63 млрд - 2,1 млрд).

18 квітня 2018 року «Газпром» першим звернувся до Стокгольмського арбітражу з вимогою переглянути рішення попереднього арбітражу щодо транзитного контракту. Тоді Росія вимагала внести до контракту зміни, бо їй здалося, що транзитний контракт стосовно подачі не менше 110 млрд кубометрів газу на рік – це занадто важко для «Газпрому» та зв’язує його занадто великими обов’язками. 

6 липня 2018 року вже «Нафтогаз» звертається до арбітражу, вимагаючи переглянути транзитний тариф, актуальний з 13 березня 2018 року до 1 січня 2020 року (завершення контракту) та розраховуючи на компенсацію за невиконання «Газпромом» обов’язків подавати для транзиту не менше 110 млрд кубометрів газу на рік (починаючи з 2018 року).

6 вересня минулого року арбітраж прийняв об’єднав провадження по «Газпрому» і «Нафтогазу» в одну справу. Зрештою, 14 липня 2019 року «Газпром» подав «Заяву про позовні вимоги».

Цьогоріч наприкінці жовтня у Брюсселі пройшли тристоронні «газові переговори» між Україною, Росією та ЄС щодо нового десятирічного контракту на транзит газу з Росії через Україну. Однак віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчович був розчарований їхнім результатом

Тоді прессекретар російського президента Дмитро Пєсков підкреслив, що аби досягнути домовленостей по транзиту газу, Україна має відмовитися від своїх судових претензій. Цікаво, що тоді ж Володимир Путін закликав відмовитися від своїх вимог не лише Україну, а й Росію.

Мета «Нафтогазу» на 2020 рік 

«Газпром ще залишається нам винним $3 млрд. Ми розраховуємо, що ми стягнемо цей борг у 2020 році. А у 2021 ми розраховуємо на прийняття рішення за новим арбітражем», - зазначає Юрій Вітренко.

Транзитний контракт завершується 31 грудня 2019 року, і на яких умовах його буде продовжено (якщо буде) – невідомо. А тим часом Росія добудовує «Північний потік-2», днями отримавши на це дозвіл від Данії

Поки важко прогнозувати, що постановить Стокгольмський арбітраж, однак очевидно, що після запуску «Північного потоку-2», який заплановано на січень 2020 року, ситуація з газом в Україні зміниться.

Додайте ZIK.UA в обрані джерела Додати в обрані Google News

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.