Aнонси

усі анонси

Данія розблокувала «Північний потік-2»: Яке це матиме наслідки для Європи і України

Кожна країна дбає про свій добробут за допомогою тих інструментів та важелів, до яких має доступ та якими може розпоряджатися. Останніми днями Данія стала хрестоматійним прикладом саме такої країни. 30 жовтня тамтешнє енергетичне агентство видало російській компанії Nord Stream 2 AG дозвіл на будівництво частини газопроводу «Північний потік-2» на своїй території. Здавалося б, як це пов’язано з добробутом, а головне – до чого тут Україна? Далі ми спробуємо зрозуміти, чому Данія так довго опиралася і навіщо все ж поступилася Росії, та як це позначиться на становищі України не лише у енергетичному, а й у політичному контексті.

Данія розблокувала «Північний потік-2»: Яке це матиме наслідки для Європи і України
Фото ZIK

Історія «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» потужністю 55 млрд кубометрів газу на рік та протяжністю 1200 кілометрів фактично є розширенням першого російського «Північного потоку». Він простягнеться від компресорної станції у Ленінградській області до балтійського узбережжя Німеччини. Єдиним засновником та власником контрольного пакету акцій майбутнього трубопроводу є російський «Газпром».

За великим рахунком «Потік-2» потрібен Росії для того, аби припинити транзит газу через Україну. Його планують запустити на початку 2020 року. Так Росія поставлятиме газ в Європу в обхід транзитних країн – України, Білорусі та Польщі.

Партнерами у будівництві потоку є Німеччина, Австрія, Франція, Велика Британія і Нідерланди. Власне, усі ці країни отримуватимуть газ саме по Північному потоку-2. Отож, Росії не довелося ані вмовляти їх, ані просити надати дозвіл на будівництво другого «Потоку».

Станом на 30 жовтня 2019 року «Північний потік-2» майже готовий, залишався лише недобудований відрізок трубопроводу з данської сторони. Тепер, маючи на руках дозвіл, Росія впорається за півтора місяці – до січня 2020 року, як і планувалося.

Домовилися з усією Європою… майже

Власне, трубопровід прямо чи опосередковано «зачіпає» територію кількох європейських країн: Німеччини, Швеції, Фінляндії і Данії. 31 січня 2018 року Німеччина, будучи партнером, звісно, дозволила будівництво і експлуатацію у своїх водах (з виходом на сушу в Лубміні) російського трубопроводу.

Слідом за Німеччиною погодилася й Фінляндія – у квітні 2018 року, а у червні – Швеція. Проблем не було доти, доки Росія не почала обговорювати «Північний потік-2» з Данією. Ця скандинавська країна виявилася не такою зговірливою, як її сусіди.

Мінливе ставлення Данії до «Північного потоку-2»

За планом Росії, другий трубопровід має простягатися від узбережжя РФ через Балтійське море до Німеччини. Частина Балтійських вод – це території Данії, котра виступила проти того, аби Росія «заходила» у її територіальні води, нехай навіть біля узбережжя. До речі, до 30 жовтня Данія була останньою країною, котра категорично не погоджувалася з будівництвом російського газопроводу на своїй території. Вона навіть прийняла закон, відповідно до якого будівництво російського газопроводу у територіальних водах країни заборонено через загрозу національній безпеці.

Будівництво зі сторони Німеччини розпочалося у травні 2018 року. Росія була певна – коли трубопровід добудують до данського узбережжя, Данію вдасться вмовити. Так і сталося. Данія, як і очікувалося, не змогла втримати протистояння з РФ і змінила свою позицію. 30 жовтня данське енергетичне агентство опублікувало документ, що дозволяє компанії Nord Stream 2 AG будувати частину газопроводу на континентальному шельфі Данії.

Дозвіл видано відповідно до Закону про континентальний шельф і на основі зобов'язань Данії щодо Конвенції ООН з морського права. Він розповсюджується на зведення трубопроводу на континентальному шельфі на південний схід від Борнхольма у Балтійському морі. Звісно, у Росії поспішили привітати рішення Данії та зазначили, що задоволені ним.

Позиція України після заяви Данії

30 жовтня у НАК «Нафтогаз України» зазначили, що Данія «була вимушена розблокувати будівництво російського газопроводу», бо не мала аргументів, які б виправдали її заборону.

«З тих пір, як Польща і Данія узгодили між собою морський кордон, південніше за данський Борнхольм з’явилася ексклюзивна економічна зона. Заблокувати дозвіл тут можна при дуже обмеженому переліку причин, які не знайшла, наприклад, Швеція раніше. Було зрозуміло, що рано чи пізно дозвіл у цих водах Данії доведеться видати», - йдеться у повідомленні прес-служби НАК «Нафтогаз». 

При цьому «Нафтогаз» подякував Данії за її позицію, яка максимально відтягнула добудовування «Північного потоку-2». 

Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна була готова до рішення Данії щодо «Північного потоку-2». За словами глави держави, будівництво російського трубопроводу є питанням не лише енергетичної безпеки, а й геополітичне питанням.

«Це посилює Росію та послаблює Європу. Моя точка зору, і не тільки моя, нашого уряду, ми розуміли, що так може відбутися. Якби це залежало тільки від мене, то Данія б тоді не підтвердила», - сказав Зеленський.

У свою чергу голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв зазначив, що у компанії очікували такого данського рішення протягом осені.

«Принципова позиція Данії затримала проект на якийсь час, але геополітичну зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини. Ще важливішим стає завершення реформи ринку газу і повне впровадження європейського енергетичного законодавства в Україні. Це законодавство захищатиме нас так само, як захищає споживачів Євросоюзу», - сказав Коболєв.

А перший заступник державного секретаря США Джон Салліван сказав, що США допомагатимуть Україні із зупинкою будівництва газопроводу «Північний потік-2». Проте це навряд чи реально.

Наслідки данської поступки для України

Власне, Данія як така жодним чином не вплинула на Україну та енергетичну галузь. Проте саме її згода стала фінальною крапкою, яку поставить Росія у своєму бажанні жорстко тиснути на Україну. Звісно, РФ заперечує будь-яку політичну складову будівництва газопроводу. Але запуск нового газопроводу зіштовхне нашу країну з безпрецедентними викликами – як економічними, так і політичними. Отож, якими для України можуть бути наслідки старту прокачки газу через «Північний потік-2»?

  • Невигідність нової «газової» угоди. Росія матиме додатковий, вже робочий, газопровід, що посилить її позиції на тристоронніх переговорах з Україною та ЄС щодо майбутньої газової угоди. РФ зможе диктувати свої безкомпромісні умови і Європі, і нам стосовно транзиту газу через Україну або в обхід неї.
  • Невиправдано дорогий газ. Новий газопровід унеможливить так званий віртуальний реверс газу, за яким Україна отримувала блакитне паливо по суті від «Газпрому», оформлюючи це як імпорт палива з Європи та не прокачуючи його в обхід самої себе. Відсутність такого «реверсу» означає подорожчання газу для українських побутових та промислових споживачів. Насправді Україна і зараз купує газ на східному кордоні, нібито уникаючи прямих поставок з РФ, тоді як це російський газ, що долає шлях через Польщу, Словаччину, Угорщину, і технічно належить цим країнам. Якщо після запуску «Потоку-2» пряма прокачка через Україну припиниться, ми фактично платитимемо за послуги транзиту Польщі, Словаччині або Угорщині. Так, при збільшенні транзитного маршруту на 3000 км (обхід України) вартість 1000 кубометрів газу для України зросте на $200.
  • Зіпсована українська ГТС і зниження ВВП. Україна отримувала від Росії гроші за послуги транспортування ($3 млрд щороку – 2,3% ВВП України) і на них ремонтувала та підтримувала роботу трубопроводу. Відтак відсутність доходів фактично означатиме збитки для України. Справа у тому, що станом на 2019 рік українська ГТС знаходиться у критичному стані зносу. І надалі без достатньої кількості газу всередині трубопровід, розрахований на 120 млрд кубометрів, не виконуючи своїх прямих функцій, зношуватиметься.  Україна ж у свою чергу не матиме вільних грошей, аби регулярно ремонтувати свій трубопровід. Несправності накопичуватимуться у геометричній прогресії, що може призвести до повної зупинки транзитної функціональності української ГТС. Тому або трубопровід зіпсується повністю, або Україна «витягатиме» з держбюджету гроші на його ремонт, жертвуючи більш нагальними державними потребами.
  • Російський шантаж. РФ може використовувати «Північний потік-2» як важіль впливу на Україну. Так, росіяни можуть припинити поставки газу в Україну, при цьому не припиняючи його транзит у Європу. А Україну зобов’яжуть виплатити давні борги як за газ ($1,7 млрд), так і по євробондах ($3 млрд).

Замість висновку

Рано говорити про енергетичну ізоляцію України через запуск «Північного потоку-2». Але він все ж впливає на подальше становище України у Європі. Насправді нинішня європейська підтримка нашої країни більшою мірою пов’язана з власними інтересами Євросоюзу, у цьому випадку – з газопостачанням у Європу. Якщо Україну позбавлять статусу держави-експортера, її енергетичні проблеми стануть тільки її проблемами і більше нічиїми, втративши ключове значення та занепокоєння у країн ЄС. А спільні газові справи «здружать» ЄС і Росію, котра маніпулюватиме євроспільнотою та зрештою може добитися повного зняття з себе санкцій. 

Додайте ZIK.UA в обрані джерела Додати в обрані Google News

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

програми телеканалу ZIK

Джокер, скандали, розслідування. Бюджет 2020 - як з цим житимуть українці? Ринок землі | Народ проти на ZIK
Джокер, скандали, розслідування. Бюджет 2020 - як з цим житимуть українці? Ринок землі | Народ проти на ZIK Народ проти
Ринок землі. Перспективи членства України в НАТО | Треба поговорити | 12.11.19
Ринок землі. Перспективи членства України в НАТО | Треба поговорити | 12.11.19 Треба поговорити
Марина Ставнійчук, Надія Савченко та Єгор Мисливець у програмі
Марина Ставнійчук, Надія Савченко та Єгор Мисливець у програмі "Кожен з нас президент" Кожен з нас президент
Нестор Шуфрич | Бюджет-2020. Закон про ринок землі | Треба поговорити 14.11.19
Нестор Шуфрич | Бюджет-2020. Закон про ринок землі | Треба поговорити 14.11.19 Треба поговорити
Бійки депутатів. Корупція в Раді. Яка небезпека закладена у бюджет? | Народ проти | 08.11.2019
Бійки депутатів. Корупція в Раді. Яка небезпека закладена у бюджет? | Народ проти | 08.11.2019 Народ проти
Бійка в суді Києва. Ринок землі в Україні. Скандали за участі
Бійка в суді Києва. Ринок землі в Україні. Скандали за участі "Слуги народу" | Треба поговорити Треба поговорити