Aнонси

усі анонси
Новини » Світ 308 Читать эту новость на русском

Протести в Еквадорі: Чому країну охопило повстання проти президента, який був коміком

Протести в Еквадорі: Чому країну охопило повстання проти президента, який був коміком
Масові протести в Еквадорі

Від початку жовтня в Еквадорі тривають масові антиурядові протести через скасування державних субсидій на паливо. Насьогодні відомо про 8 загиблих і понад 1300 поранених під час цих акцій. Інфраструктура країни повністю заблокована, а президент Ленін Морено вже запровадив у країні режим надзвичайного стану, а пізніше залишив столицю. Вчора, 14 жовтня, протестувальники домоглися від влади Еквадору скасування наказу і повернення паливних субсидій.

Розповідаємо, що спричинило масові протестні заворушення у країні, що останніми днями відбувається в Еквадорі, а також до чого тут Міжнародний валютний фонд.

Хронологія протестних подій

3 жовтня 2019 року водії таксі, вантажівок і громадського транспорту вийшли на вулиці міста Кіто, столиці Еквадору, з акціями протесту проти скасування державних субсидій на паливо, про що 1 жовтня оголосив уряд країни. Наказ про скасування паливних субсидій передбачав підвищення ціни на дизельне паливо та бензин більше ніж на 120%.

До водіїв згодом долучилися студенти та корінні народи Еквадору; протести набули загальнонаціонального характеру, що спричинило транспортний хаос і повне  блокування всієї транспортної інфраструктури країни.

Вже наступного дня, 4 жовтня, президент Еквадору Ленін Морено оголосив про запровадження в країні режиму надзвичайного стану строком на 60 днів.

Не зважаючи на реакцію суспільства та масові заворушення, президент Морено категорично відмовився розглядати вимоги протестувальників і назвав їх злочинцями. Така поведінка президента спровокувала сутички між правоохоронцями та учасниками протестів.

Учасники акцій використовували проти поліції коктейлі Молотова та кидали по них камінням. Після того, як мітингувальники захопили у полон понад 50 правоохоронців, уряд Еквадору залучив до стримування протестувальників та звільнення полонених військовослужбовців.

7 жовтня було захоплено три нафтових родовища, які належать державі, через що видобуток нафти було призупинено.

Через масові протести та заворушення, а також через марш корінних народів та фермерів до столиці Еквадору, який налічував  щонайменше 20 тисяч осіб, 8 жовтня уряд і президент Еквадору залишили Кіто та перенесли свої офіси з Кіто до міста Гуякіль.

9 жовтня демонстранти намагалися штурмувати будівлю парламенту в столиці, після чого були розігнані поліцією. Правоохоронці використали проти учасників заворушення сльозогінний газ.

Того ж дня президент Морено запровадив загальнонаціональну комендантську годину, а збройні сили Еквадору оголосили про повну заборону на переміщення у стратегічних районах республіки

12 жовтня стало відомо, що президент Еквадору Ленін Морено оголосив про згоду переглянути наказ про скасування державних субсидій, зважаючи на складну ситуацію в країні.

13 жовтня в ООН повідомили, що учасники протестів погодилися на переговори з урядом, і вже наступного дня, 14 жовтня, влада Еквадору ухвалила рішення про анулювання наказу про скасування державних субсидій на паливо. У відповідь на це протестувальники оголосили про припинення акцій.

Причини протестів

1 жовтня 2019 року уряд Еквадору оголосив про скасування в країні державних субсидій на дизельне паливо та бензин з 3 жовтня. Таке рішення мало спричинити підвищення ціни на пальне щонайменше на 120%.

Президент республіки Ленін Морено пояснив, що країна не може продовжувати надавати населенню субсидії, запроваджені ще у 70-х роках минулого століття.

За його словами, відповідні видатки коштують державному бюджету 1,3 млрд доларів.

Окрім цього, скасування паливних субсидій є однією з умов надання кредиту, які висунув Міжнародний валютний фонд до уряду Еквадору. Відповідну угоду було підписано в березні цього року, а розмір кредиту складає 4,2 млрд доларів.

Раніше у лютому 2019 року Морено почав говорити про співробітництво з МВФ. Тоді він повідомив, що влада Еквадору досягнула домовленості з Фондом про надання сукупного кредиту республіці в розмірі 10,2 млрд доларів, який складається із 4,2 млрд від самого МВФ і по одному мільярду від Всесвітнього банку, Міжамериканського банку розвитку, Банку розвитку Латинської Америки, Європейського інвестиційного банку, Латиноамериканського резервного фонду та Французького агентства розвитку.

На додаток, Морено оголосив, що з початку 2020 року Еквадор виходить із Організації країн-експортерів нафти (OPEC - англ.).

У березні Еквадор отримав перший транш від МВФ. Дехто пов’язав видачу кредиту та припинення членства в OPEC зі зміною політики Морено на бік Америки. Іншою версією було відновлення процесу видачі владі Великобританії Джуліана Ассанжа, засновника WikiLeaks, якому Еквадор надав політичний притулок у посольстві своєї країни в Лондоні. Нагадаємо, 10 квітня Ассанж був позбавлений еквадорського громадянства, а наступного дня британські правоохоронці його заарештували.

Політика Леніна Морено викликала категоричну незгоду з боку населення, а відмова президента від будь-яких переговорів та перегляду свої рішень змусила людей вийти на вулиці.

Президентство Леніна Морено

Протягом 2006-2017 років Еквадором керував Рафаель Корреа. Експрезидент республіки став помітною політичною фігурою завдяки його відкритій американській риториці та політиці соціалістичного напрямку. Саме це і привело його до президенства.

Корреа за роки свого правління відбудував у країні потужну соціально-економічну систему, що призвело до помітного підвищення рівня життя робітничого класу Еквадору та зменшення масштабів бідності населення.

Успішна соціальна політика три рази приводила Корреа до найвищої державної посади. Він добровільно відмовився брати участь у виборах та переобиратися вчетверте, і керівна партія країни висунула свого кандидата – Леніна Морено.

У лютому 2017 року в Еквадорі відбулись чергові президентські та парламентські вибори, в результаті яких Морено отримав перемогу та президентську посаду, завдяки запевненням продовжувати ліву політичну лінію колишнього президента.

Ленін Морено відомий в Еквадорі політичний діяч, який у минулому був коміком і гумористичним письменником.

Протягом шести років до свого президентства Морено обіймав посаду віцепрезидента Еквадору. Морено – єдиний у світі президент, який пересувається на інвалідному кріслі.

Але після свого обрання Морено змінив політику на неоліберальну та почав діяти в американських інтересах. За два роки чинний президент втратив понад половину від свого рейтингу підтримки, а його рішення щодо пальних субсидій призвело до руйнівних протестів із жертвами.

Морено одразу звинуватив у причетності до організації протестів попереднього президента Рафаеля Корреа. Так, він заявив, що колишній колега навмисно дестабілізує ситуація в країні.

Серйозні протиріччя та звинувачення між Морено та Корреа виникли після різкої зміни політичного курсу чинним президентом.

Міжнародна реакція та аналогії з Україною

Президент Венесуели Ніколас Мадуро поклав відповідальність за ситуацію в Еквадорі на Міжнародний валютний фонд.

Про свою підтримку корінному індійському народові Еквадору заявила Національна координаційна рада індійського народу Панами. Там зазначили, що тяжка ситуація в країні спричиняє погіршення життя та руйнує мир.

Подолати кризу в країні допомагали Організація Об’єднаних Націй і католицька церква. Зокрема ООН виступала посередником між владою Еквадору та представниками протестного руху.

Деякі експерти порівнюють ситуацію в Еквадорі з тим, що відбувається в Україні. Мова йде про співробітництво з МВФ, а саме надання багатомільярдних траншів на суперечливих політичних та економічних умовах.

В обмін на кредити, уряду України довелося піти на значне підвищення цін на комунальні послуги. Українці тяжко реагують на підвищення цін, адже відповідні міри сильніше за інших впливають на звичайне населення та продовжують знижати і без того низький рівень життя.

Схожості між двома країнами в цій ситуації додає також гумористичне минуле чинного українського президента Володимира Зеленського і президента Морено.

До чого призвели протести в Еквадорі

Як вже було зазначено, влада Еквадору змогла домовитись із протестувальниками. Так, паливні субсидії будуть повернені населенню, а наказ про їх скасування анулюють.

Але масові протести, які тривали у країні протягом майже двох тижнів, завдали серйозних збитків країні.

Серед людських втрат повідомляють про 8 загиблих, ще як мінімум 1340 отримали поранення. Серед затриманих 1192 особи.

Під час протестів зупинялась робота нафтовидобувних державних підприємств, через що країна понесла збитки. На додаток, чималих коштів потребує відновлення транспортної інфраструктури та низки урядових будівель.

Додайте ZIK.UA в обрані джерела Додати в обрані Google News

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

програми телеканалу ZIK

Джокер, скандали, розслідування. Бюджет 2020 - як з цим житимуть українці? Ринок землі | Народ проти на ZIK
Джокер, скандали, розслідування. Бюджет 2020 - як з цим житимуть українці? Ринок землі | Народ проти на ZIK Народ проти
Арешт Порошенка. Підозра Ляшкові. Зв'язки можновладців з іноземцями | Деталі дня | 18.11.19
Арешт Порошенка. Підозра Ляшкові. Зв'язки можновладців з іноземцями | Деталі дня | 18.11.19 Деталі дня
Анна Скороход | HARD з Влащенко на телеканалі ZIK | 18.11.19
Анна Скороход | HARD з Влащенко на телеканалі ZIK | 18.11.19 HARD з Влащенко
Нестор Шуфрич | Бюджет-2020. Закон про ринок землі | Треба поговорити 14.11.19
Нестор Шуфрич | Бюджет-2020. Закон про ринок землі | Треба поговорити 14.11.19 Треба поговорити
Марина Ставнійчук, Надія Савченко та Єгор Мисливець у програмі
Марина Ставнійчук, Надія Савченко та Єгор Мисливець у програмі "Кожен з нас президент" Кожен з нас президент
Сергій Коротких, Мамука Мамулашвілі та Надія Савченко  у програмі
Сергій Коротких, Мамука Мамулашвілі та Надія Савченко у програмі "Кожен з нас президент" | 18.11.19 Кожен з нас президент