Aнонси

усі анонси
Новини » Політика 394 Читать эту новость на русском

На виборах в Польщі здобула перемогу права партія: Як це вплине на україно-польські відносини?

На парламентських виборах 13 жовтня ц.р. в Польщі знову перемогла правляча партія «Право і Справедливість» Ярослава Качинського, за яку віддали голоси понад 43% виборців. Чим пояснюється успіх польських правих і як нинішні вибори можуть позначитися на стосунках України та Польщі коментують Олексій Якубін, політолог, кандидат політичних наук і Володимир Воля, політолог-міжнародник.

На виборах в Польщі здобула перемогу права партія: Як це вплине на україно-польські відносини?
Фото ZIK

Оригінал на сайті Up Foundation 

 У порівнянні з минулими виборами ця політсила навіть зміцнила свої позиції, що дозволить їм сформувати монокоаліцію в Сеймі. За опозиційну ліберальну "Громадянську коаліцію» проголосували понад 27% поляків. Крім того, до парламенту пройшли коаліція «Ліві», «Польський селянський союз», а також об'єднання євроскептиків і націоналістів - «Конфедерація».

Всього в польський Сейм обираються 460 депутатів на основі пропорційного представництва за відкритими списками. Прохідний бар'єр для партій становить 5 відсотків, а для коаліцій - 8. До складу польського Сенату входять 100 осіб, вони обираються в одномандатних округах за мажоритарною системою.

Вибори показали, що Польща залишається, хоча і складним, але партнером України. Один із драйверів зростання польської економіки - постійний приплив робочої сили з України. Польща сама пережила роки масового виходу робочої сили - в Німеччину, Великобританію та інші країни ЄС виїхали близько двох мільйонів поляків. Тепер економіка Польщі йде в зростання, безробіття тут, як і в Чехії чи Угорщині, на рекордно низькому рівні, робочих рук не вистачає, місце поляків які виїхали  тепер займають українські трудові мігранти.

Олексій Якубін, політолог, кандидат політичних наук

Олексій Якубін.
Фото: 112.ua
Олексій Якубін. Фото: 112.ua

Успіх правих на виборах в Польщі пояснюється, перш за все, їх акцентом на соціальну політику. Якщо ми подивимося на політику «ПіС», там є значна кількість соціальних програм для поляків, міркування про вільний ринок, дерегуляції. Наприклад, в «ПіС» виконали свої обіцянки про скасування пенсійної реформи - підвищення пенсійного віку. Вони ввели безкоштовні ліки для поляків. Вони розширили спеціальні програми для молоді: зняли всі податки для молоді до 25 років, які отримують найбільшу мінімальну зарплату. Відповідно, молодь не платить прибуткового податку. Загалом, ця партія займається соціальною політикою.

По суті, це політика лівої партії більше, ніж правої. Але в цьому і природа успіху польських правих. Це акцент не тільки на гуманітарній політиці, наприклад, тим, чим українські праві займаються: маршами, розмахують прапорами, символікою, іноді б'ють інакодумців. У польських правоконсерваторов гуманітарна політика будується на католицизмі, християнських цінностях, але так само у них є великий обсяг соціальної політики для польських громадян, які по таких речах зголодніли. Там же був Бальцерович, а внаслідок запропонованих ним змін до Польщі посилилась соціальна нерівність в 90-і роки, яка частково зберігалася і в нульові роки. Партія влади навпаки пропонує такий соціальний контракт, де польська держава працює на польських громадян: є соціальна програма для молоді, для пенсіонерів, зниження пенсійного віку, створення додаткових стимулів, що запобігають імміграції поляків в більш заможню країну.

Варто відзначити, «ПіС» пропонує полякам не тільки умовну католицьку гуманітарну політику, а й пропонує полякам дуже конкретну соціальну політику. Це і зумовило їх успіх, і поляки обрали соціальну державу. Перемогла партія, яка скорочує деякі свободи і намагається контролювати свободу преси, але при цьому ця партія дає полякам відчутний соціальний захист. Плюс, Польща одна з небагатьох країн ЄС, у якій є постійне стійке економічне зростання. Це не «брежнєвський застій», який переживає Німеччина, це стійке економічне зростання, яке завдяки соціальній політиці має інклюзивне економічне зростання, коли різні соціальні групи поляків в різних регіонах отримують відчутну вигоду від цього соціального зростання.

Більш того, одні з ключових обіцянок партії «ПіС» на наступну п'ятирічку були пов'язані з радикальним збільшенням зарплати полякам. Вони прямо встановлюють мінімальну зарплату, яку хотіли б, і це обчислюється сотнями євро. Вони успішно грають на окремих поширених в Польщі стереотипах до інших груп. Наприклад, вони проти масової міграції та розподілу всередині ЄС вихідців з Близького Сходу. Вони критично ставляться до розширення прав ЛГБТ в Польщі. Для частини поляків це, з одного боку, асоціальна політика, з іншого боку, їм здається, що їм пропонують консервативні католицькі цінності. Це працює. Але головне - соціальна політика, тому що поляки втомилися від високого рівня соціальної нерівності, а тут не абстрактно, а конкретно вкладають в структуру, створюють різні соціальні програми для молоді, пенсіонерів, різних незахищених груп.

А якщо говорити про зовнішню політику, ми бачимо, що «ПіС» вдалося в даний момент налагодити діалог з Трампом. Це одне з досягнень уряду, яке є зараз, можна буде в'їжджати в США без віз, тобто вони домоглися лібералізації візового режиму з США.

Що стосується внутрішньої політики, де пройшли «конкуренти», то там перемогла ще більш права партія - «Конфедерація». В них робиться акцент на тому, що Польща зараз знаходиться під дуже великим тиском США, наприклад, присутністю американців на території Польщі, і що сама Польща потрібна американцям тільки в якості військових баз. Вони вказують, що спочатку була домовленість з Радянським Союзом, потім з РФ про те, що на цій території не буде американських військових баз, і Польща буде більш нейтральною країною. А для того, щоб знайти реальний суверенітет, Польщі потрібно як би скинути «американське ярмо», і будувати більш активно відносини, наприклад, з Російською Федерацією і не проводити санкційну політику. Нюанс в тому, що «Конфедерація» навіть за кількістю голосів не зможе грати якусь роль, якщо стане питання про внесення змін до польської Конституції, а так у «ПіС» є однопартійна більшість для простих законів.

Якщо говорити про україно-польські відносини, то поляки розглядають українців, в першу чергу, як групу, яка легко переймає польські поведінкові моделі. Вона легко акліматизується. Вона культурна, не створює якусь окрему домінацію. Українці приїжджають і культурно стають поляками. Поляки не дуже ратують, щоб українці створили якусь діаспору, яка зберігала б свою самобутність і мала можливість якось впливати на польську політику. У них акцент на тому, щоб розчинити тих, хто приїжджає серед загального польського населення. Ми бачимо, що ця модель поки працює. Українці, які туди приїжджають, легко вчать мову, намагаються отримати роботу і влитися в польське суспільство, не намагаючись себе проявляти у вигляді діаспори або більш того, примкнути до якогось політичного руху.

Іншими словами, українці розчиняються в польському суспільстві. Ось чому Польща намагається свої демографічні проблеми вирішувати за рахунок України. Наша країна виступає донором - ми спонсоруємо польське економічне диво, тому що молоді поляки поїхали в Німеччину, Великобританію, ets. Виходить, що ми віддали полякам наш ВВП, тому що люди - це в тому числі і ВВП, це створення економіки. Офіційно це Польща не підкреслює, але де-факто її політика будується на тому, щоб польське економічне диво могло далі тривати, а для цього потрібно працювати з демографією, що Польща і робить. У них є державні програми, які враховують, скільки українців Польща хоче отримати ще для збереження зростання економіки.

Потрібно підкреслити, відносини Польщі та України на рівні держав у майбутньому залежать від нашої країни. Якщо у нас продовжиться курс, який був, то це може ще більше погіршити відносини Польщі та України. Політика щодо демографії у них збережеться. Вони все одно будуть намагатися дістати якомога більше українців, але на офіційному рівні, якщо продовжиться політика а-ля Вятрович, це може не викликати посилення конфлікту між Києвом і Варшавою. У них проблема з ексгумацією, бо раніше вона була заборонена, але Зеленський обіцяв, що ця проблема буде знята, але яка до сих пір так і не вирішена. У нас відкрите питання, хто буде директором Інституту національної пам'яті, і, як це не парадоксально, коли образи, вихоплені з минулого, починають використовуватися в сьогоденні - це часто може вести до перекосів в політиці. Багато що може залежати від того, хто займе і цю посаду, чи буде ця людина більш ліберально налаштованою, і тим самим зніме частину протистояння між Києвом і Варшавою. А може все продовжиться так, як є. В такому випадку, на офіційному рівні Варшава буде критикувати Україну, що помітно по риториці партії «ПіС». У цій політсилі говорили, що «Україна з Бандерою в Європу не увійде», і саме ця партія перемогла на виборах, вона ж має сьогодні однопартійну більшість.

Володимир Воля, політолог-міжнародник

Володимир Воля
Володимир Воля

Результат на виборах в Польщі показав, що з необхідних 321 місця для отримання більшості (з усіх 460 місць Сейму) - 239 місць у партії «Право і справедливість» Качинського, тобто вони мають більшість. Це означає, що більшість законів (в Україні така ж норма) партія «ПіС» може проводити самостійно.

Ще важлива особливість цих виборів - замість чотирьох прогнозованих політичних сил до парламенту, в нижню палату парламенту пройшов ультраправий націоналістичний рух «Конфедерація». Схожі механізми виборчого процесу ми бачимо в Угорщині. Зараз можна стверджувати, що «Конфедерація» - аналог угорської ультраправої націоналістичної партії «Йоббік», і правляча партія змагається з нею за голоси на правому електоральному полі. Це означає, що у вигляді «Конфедерації» з'явився запобіжник того, що правляча в Польщі партія пом'якшить позицію з тих чи інших питань, і, змагаючись, спробує відібрати у них голоси на наступних виборах. У політичному житті країни, в питаннях зовнішньої політики і внутрішньої політики партії «Право і Справедливість» вже доведеться тримати в голові партію «Конфедерація».

Чому знову перемогла консервативна партія? Якщо говорити про партії «Право і Справедливість», то зовнішні політичні лінії послужили основою для їх нинішньої перемоги. Перш за все, настрою в самій Польщі, пов'язані з історичними протиріччями з сусідніми державами. Тому за цими напрямами не буде ревізії, це стосується України, Литви, Німеччини, Росії, Білорусі, всіх проблем, які пов'язані з історичним минулим. Ці настрої, до речі, добре ілюструє приклад з українським актором під час виборчої кампанії, якого побили за українську мову. При цьому, ще більш права, ніж «Право і справедливість», партія «Конфедерація» може підлити масла в напружені відносини з Україною. До України партія налаштована, м'яко кажучи, недружелюбно. Ще одне болюче питання, яке загострилось за нинішньої польської влади - почастішали атаки на українських заробітчан. Але найголовніше - ситуація в Польщі буде розвиватися за таким же сценарієм і далі.

Що стосується політики нинішнього уряду і президента - вони твердо проводили лінію «великодержав'я». Якщо врахувати сьогоднішні процеси, що відбуваються в Польщі, якщо враховувати політичні та економічні обставини, особливо, зовнішньополітичну складову, то сценарій «Польща встає з колін» успішно реалізовується. Польща перетворюється на важливий центр європейської політики. А саме поняття «великодержав'я» імпонує дуже багатьом виборцям в Польщі.

Також в ході нинішньої кампанії чинний прем'єр Матеуш Моравецкій пообіцяв, що при «Праві і Справедливості» Польща перестане бути країною дешевої праці та невеликих прибутків. Крім того, партія позиціонує себе захисницею традиційних цінностей, вона вдавалася до нападок на ЛГБТ-спільноту, щоб залучити консервативних виборців.

Ми бачимо, що Польща займає свою позицію з приводу мігрантів, відкрито заперечує Брюсселю. Польська влада намагається перетворити свою державу в важливого гравця і на європейському газовому ринку - в газовий хаб. Хаб - це один з ресурсів для істотного, в політичному сенсі, статусу в європейських справах. Німеччина має хаб, і за рахунок газу, в тому числі, Німеччина забезпечує свій вплив і статус в ЄС. Також я думаю, що в протистоянні з Брюсселем в частині захисту консервативних цінностей, уряд Дуди, Качинського, Маровецького продемонструвало полякам, що Польща стала сильною. Відродження колишньої величі, це суттєвий і важливий мотив для електорату. Відродження цієї величі потрібно продемонструвати за багатьма напрямками: економіки, зовнішньої політики - як захисту консервативних цінностей. Антиіммігрантська політика, що апелює до традиційних цінностей, для польського суспільства вкрай важлива, тому вони голосують за це. В якомусь сенсі можна говорити, що сьогодні польське товариство «хворіє величчю».

При цьому головна складова результату правлячої партії має соціально-економічний характер. Правляча партія завоювала довіру виборців завдяки економічній політиці, яка на цих виборах є основним питанням. Права в політичному відношенні партія перемагає завдяки лівоцентристської економічній платформі - перед виборами «Право і справедливість» пообіцяла до 2023 року підвищити мінімальний оклад майже вдвічі - з 520 євро до 900. За прогнозом Світового банку зростання економіки Польщі трохи затримається в 2020 році, але все одно вийде на гідний рівень в 3,6%.

Якщо говорити про найближчих суперників - «Лівоцентристської коаліції», то у них результат майже в два рази менше, ніж у «ПіС». Я не думаю, що у опонентів є якісь істотні можливості скласти конкуренцію для «ПіС» в найближчі два-три роки. Правда, в найближчий час відбудуться вибори: президентські в 2020 році, у 2022 місцеві вибори, але парламентські - не раніше, ніж через чотири роки. Якщо будуть якісь провали в їх політиці, то зрозуміло, що їх місце будуть займати інші партії. Їх електорат може розділиться на кілька сегментів. Один з них відійде до «Конфедерації», один сегмент піде в правоцентристські, центристські проекти, але я не думаю, що буде реалістичний сценарій краху «ПіС». Вважаю, що ми можемо мати і в Польщі, і в Угорщині як мінімум років п'ять-сім, а то й до кінця десятиліття владу консервативних партій, які схожі багато в чому: стилі, тактиці, стратегії. Електоральні схеми виглядають теж схожими. У Польщі зараз практично та ж ситуація, що і під час угорських виборів.

Що стосується українсько-польських відносин, то польські журналісти на прес-марафоні з президентом Зеленським натяками намагалися, не кажучи прямо про УПА, говорити про тему УПА. Головна частина проблеми україно-польських відносин - верифікація ОУН-УПА, вона поки що залишається не тільки невирішеною, а в цьому напрямку взагалі нічого не сталося. Відлиги ніякої немає. Я не бачу поки у президента Зеленського, наявність політичного капіталу вирішити цю проблему.

На жаль, ні прем'єр, ні президент Польщі практично не згадували про істотні драйвери зростання польської економіки, а саме - про українських робітників. За різними даними заробітчан в Польщі вже від 2 до 3 мільйонів. Українські гастарбайтери, в тому числі, забезпечують Польщі зростання ВВП. Зростання польської економіки реально заснованій і на притоці кваліфікованої робочої сили з України.

У програмі «ПіС» Україна взагалі згадана побіжно. З одного боку, українці сприяють зростанню ВВП, а з іншого боку, Варшава вже позиціонує себе як «старша сестра Києва». У Польщі позиція з приводу міграції українців: «вони рятуються від війни, від бідності, ми поселили їх». Чим вони апелюють у своїх суперечках з ЄС щодо відмови польської влади приймати біженців з Близького Сходу - тим, що у нас вже біженців з України понад мільйон. Внесок же українців в економіку Польщі поки залишається непоміченим.

Додайте ZIK.UA в обрані джерела Додати в обрані Google News

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

програми телеканалу ZIK

Ринок землі. Перспективи членства України в НАТО | Треба поговорити | 12.11.19
Ринок землі. Перспективи членства України в НАТО | Треба поговорити | 12.11.19 Треба поговорити
Іван Шинкаренко | 12.11.19 | HARD з Влащенко
Іван Шинкаренко | 12.11.19 | HARD з Влащенко HARD з Влащенко
Бійки депутатів. Корупція в Раді. Яка небезпека закладена у бюджет? | Народ проти | 08.11.2019
Бійки депутатів. Корупція в Раді. Яка небезпека закладена у бюджет? | Народ проти | 08.11.2019 Народ проти
Антон Геращенко | 11.11.19 | HARD з Влащенко
Антон Геращенко | 11.11.19 | HARD з Влащенко HARD з Влащенко
Бійка в суді Києва. Ринок землі в Україні. Скандали за участі
Бійка в суді Києва. Ринок землі в Україні. Скандали за участі "Слуги народу" | Треба поговорити Треба поговорити
Ринок землі в Україні.
Ринок землі в Україні. "Слуга народу" без монобільшості? | Деталі дня | 12.11.19 Деталі дня