Aнонси

усі анонси
Новини » Політика 844 Читать эту новость на русском

Москва змінює стратегію інформаційної політики щодо України: Відлига чи пастка?

Politico
Politico
Москва змінює стратегію інформаційної політики щодо України: Відлига чи пастка?
Фото: Alexey Druzhinin/AFP via Getty Images

Останні події між Україною і Росією говорять про можливу відлигу у їх відносинах: обмін полонених та погодження формули Штайнмаєра. Російське державне телебачення почало пом'якшувати свою агресивну риторику. Путін заграє з Заходом для послаблення санкцій чи покращує обставини для інтеграції Добасу в Україну?

Оригінал на сайті Politico.

З тих пір як у 2014 році протестувальники в Україні скинули свого промосковського президента, російські державні телеканали почали малювати цю країну як розсадник фашизму на чолі з «хунтою». В одному своєму скандальному репортажі «Перший канал», головний телеканал Кремля, помилково звинуватив українські урядові сили в тому, що ті нібито розіп'яли трирічного хлопчика.

Такі провокаційні репортажі допомогли розпалити безпрецедентну за своєю силою ненависть, зануривши мільйони російських телеглядачів в стан, який один вчений в Москві назвав «схожим на транс». Згідно з результатами опитувань, проведених незалежним «Левада-центром», до початку революції на українському Майдані 69% росіян позитивно ставилися до України, а після неї цей показник впав до 26%. Не дивно, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу одного разу назвав державні ЗМІ ще одним видом збройних сил.

Тому, коли в жовтні президент Росії Володимир Путін заявив, що фінансовані Кремлем телеканали повинні дати Україні перепочинок, багато хто сприйняв це як свого роду поступку в конфлікті його країни з Україною.

«Ми не повинні виставляти нашого найближчого сусіда і братський народ в якомусь невигідному світлі, - заявив Путін на пленарному засіданні Міжнародного дискусійного клубу «Валдай», форуму, де щорічно збираються експерти із зовнішньої політики з Росії та інших країн. ¬- Це неправильно». Путін визнав, що в тому, як російські телеканали висвітлюють події в Україні, «чогось не вистачає».

Цільова аудиторія

Багатьох здивували коментарі Путіна, які стали свідченням відлиги у відносинах між двома колишніми радянськими республіками, що почалася після приходу до влади в Україні Володимира Зеленського, 41-річного колишнього комедійного актора.

У вересні відбулася довгоочікувана подія: ці дві країни обмінялися полоненими, і Росія відправила на батьківщину в тому числі 24 українських моряків, яких російські військові захопили в ході зіткнення в Чорному морі. Потім, 1 жовтня, Україна погодилася провести вибори в розорених війною східних областях, що перебувають під контролем підтримуваних Кремлем незаконних збройних формувань (НЗФ). Цей крок може покласти край п'ятирічному конфлікту, який забрав життя понад 13 тисяч осіб, а ще мільйон перетворив на біженців.

Путін наполягав на проведенні виборів, - це було частиною угоди, підписаної в Білорусі Росією, Україною, представниками НЗФ і Організації з безпеки і співпраці в Європі, - називаючи це умовою для його участі в мирних переговорах за посередництва Франції та Німеччини. Кремль заперечує, що він відправляв своїх військових на Донбас, і наполягає, що ті росіяни, що воювали на боці НЗФ, були «добровольцями», незважаючи на вагомі докази зворотнього.

Ще до коментарів Путіна на засіданні дискусійного клубу «Валдай» російське державне телебачення почало пом'якшувати свою агресивну риторику. У якийсь момент термін «хунта» повністю зникла з репортажів, а 15 вересня відбулося щось, надзвичайне: в підсумкових випусках новин на двох основних телеканалах не було жодного репортажу, присвяченого Україні.

«Пріоритети змінилися, - сказав Денис Волков, заступник директора «Левада-центру». - Відчувається прагнення налагодити відносини з Європою, щоб домогтися скасування санкцій. А для цього необхідний певний прогрес в питанні сходу України. Коментарі Путіна були націлені швидше на західну, а не на російську аудиторію».

Контрпрограмування

Хоча Кремль наполягає, що європейські та американські санкції, введені проти Росії після того, як вона анексувала Крим в 2014 році, не завдали шкоди його економіці, більшість керівників російського бізнесу вважають інакше, про що свідчать результати опитування, проведеного компанією PwC. З моменту введення санкцій реальні доходи населення щорічно знижувалися.

«Якщо можна домогтися скасування санкцій за допомогою політичного компромісу, Путін постарається це зробити. Сам по собі Донбас не має такої вже великої цінності для Кремля, - сказав Олександр Баун, старший науковий співробітник Московського центру Карнегі. - Це не Крим».

Договір, узгоджений у Білорусі, відомий як формула Штайнмаєра - за ім’ям міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier), який вперше запропонував її в 2016 році. Згідно з його умовами, дві «народні республіки» Донбасу отримають особливий статус всередині України після проведення виборів, які спостерігачі ОБСЄ визнають вільними і чесними. Цей договір також передбачає, що обидві сторони конфлікту відведуть свої війська від лінії фронту, а Україна поверне собі контроль над своїм кордоном з Росією.

«Формула Штайнмаєра - це більш-менш те, чого хоче Путін, - пояснив Баун. - З самого початку план Путіна ніколи не включав в себе анексію Донбасу. Мета полягала в федералізації України, в тому, щоб зробити Україну менш централізованою, слабкішою, щоб змусити уряд в Києві частіше прислухатися до Москви».

Звернений до керівництва телеканалів заклик Путіна про зниження градуса риторики - це частково спроба психологічно підготувати росіян до реінтеграції - як мінімум на папері - Донбасу в Україну. «Це сигнал про те, що Україна - це зовсім не те суцільне пекло, яким її позиціонували. Зрештою, ми ж не можемо реінтегрувати Донбас в Україну, якщо ця країна є неонацистським пеклом, - пояснив Баун. - Вони намагаються показати людям, що Україна вже не така, якою вона була в епоху Майдану».

Слідкуйте за новинами

Хоча і Київ, і Москва, очевидно, налаштовані на деескалацію, шлях до врегулювання конфлікту на Донбасі навряд чи буде легким. Дмитро Орєшкін, незалежний політичний аналітик з Москви, повідомив українській пресі, що формула Штайнмаєра зовсім не є «радикальним проривом» і що Кремль обов'язково спробує зберегти контроль над регіоном за допомогою своїх ставлеників і маніпуляцій на виборах. Крім того, угода з Росією спровокувала протести націоналістів в Києві.

Лідери сепаратистів попередили Зеленського, що вибори повинні проходити на їх умовах, і пообіцяли, що вони не поступляться контролем над кордоном з Росією. Саме з таким посланням виступив Олексій Чеснаков, колишній член кремлівської адміністрації, який продовжує консультувати російську владу з питань, пов'язаних з Україною.

«Потрібно бути реалістами, - сказав Чеснаков в інтерв'ю державному інформаційному агентству ТАСС. - Україна у підсумку буде мати символічний, а не реальний суверенітет над Донбасом. Не потрібно їй розраховувати на щось більше».

На цьому шляху багато що може піти не так. 10 жовтня Зеленський звинуватив Росію в тому, що вона робить недостатньо для того, щоб забезпечити відведення НЗФ  від лінії фронту на Донбасі напередодні запланованого саміту з мирного врегулювання. Юрій Ушаков, зовнішньополітичний радник Путіна, звинуватив Україну. Ця сварка не змогла зірвати мирний процес, проте таки  початок викликав настороженість.

Після коментарів Путіна російське телебачення намагалося дотримуватися цієї лінії по Україні, і з його репортажів практично повністю зникли сліди оруеллівської істерії, що колись була їхньою характерною рисою. Проте ситуація може різко змінитися, якщо  мирний процес буде зірвано або якщо західні санкції проти Москви не будуть зняті, як сказав Волков з «Левада-центру».

«Позитивна модель України може виявитися більш вигідною для Кремля, ніж негативна, - сказав Волков. - Але, якщо нічого не вийде, Україну і далі будуть зображувати ворогом. Все це дуже цинічно».

Тому продовжуйте стежити за новинами.

Марк Беннеттс

Переклад: ИноСМИ

Додайте ZIK.UA в обрані джерела Додати в обрані Google News

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

програми телеканалу ZIK

Олександр Дубінський | HARD з Влащенко на телеканалі ZIK | 20.11.19
Олександр Дубінський | HARD з Влащенко на телеканалі ZIK | 20.11.19 HARD з Влащенко
Джокер, скандали, розслідування. Бюджет 2020 - як з цим житимуть українці? Ринок землі | Народ проти на ZIK
Джокер, скандали, розслідування. Бюджет 2020 - як з цим житимуть українці? Ринок землі | Народ проти на ZIK Народ проти
Діалог з країною І Марафон з Вадимом Рабіновичем І 20.11.2019
Діалог з країною І Марафон з Вадимом Рабіновичем І 20.11.2019 Політика
Анна Скороход | HARD з Влащенко на телеканалі ZIK | 18.11.19
Анна Скороход | HARD з Влащенко на телеканалі ZIK | 18.11.19 HARD з Влащенко
Марина Ставнійчук, Надія Савченко та Єгор Мисливець у програмі
Марина Ставнійчук, Надія Савченко та Єгор Мисливець у програмі "Кожен з нас президент" Кожен з нас президент
Сергій Коротких, Мамука Мамулашвілі та Надія Савченко  у програмі
Сергій Коротких, Мамука Мамулашвілі та Надія Савченко у програмі "Кожен з нас президент" | 18.11.19 Кожен з нас президент