Новини » Політика 10 жовтня, 2019, 16:17 блоги
Як польські вибори вплинуть на відносини з Україною
Європейська правда
Перший в Україні новинний ресурс, присвячений європейській тематиці
Выборы в Польше
Выборы в Польше

За тиждень до голосування за новий парламент Польщі правляча партія "Право і справедливість" отримала потужний передвиборний козир - указ про безвіз, підписаний Дональдом Трампом. Чим це може обернутися для України

Оригінал на eurointegration.com.ua.

"Дешеві перельоти до США. Скористайтеся безвізом, який обіцяли попередні уряди та президенти", – закликає реклама в одній із туристичних агенцій Вроцлава.

У той час як американські видання присвячують перші шпальти історії про роль України в американських виборах, сам Трамп ухвалює рішення, яке матиме вплив на вибори у Польщі. За тиждень до голосування за новий парламент правляча партія "Право та справедливість" (PiS) отримала потужний передвиборчий козир – указ про безвіз, підписаний Дональдом Трампом. 

Можливість вільних поїздок до США, звісно, сама по собі не визначить підсумок польських виборів.

Але вона стала "вишенькою на торті", доповнивши потужний пакет соціальних ініціатив, які партія влади представила виборцям. Серед них: скасування підвищеного пенсійного віку і податку на прибуток для молоді, а для пенсіонерів – щорічна "тринадцята" пенсія.

Невипадково виборча кампанія PiS побудована як навколо цих обіцянок, так і попередніх, з якими партія йшла на вибори 2015 року і які успішно виконала. 

"Ознайомтеся з новими соціальними ініціативами уряду", – з таким закликом у центрі невеличкого міста Нови Сонч, що на південь від Кракова, звертається агітатор правлячої польської партії "Право та справедливість".

За спиною агітаційної ятки PiS – тумба з афішами новинок кіно. На чільному місці – трохи пожовтіла афіша фільму "Політика", який вийшов на широкі екрани на початку вересня. 

На вихід цієї картини, де правляча владна команда подавалася у критичному світі, довгий час покладала сподівання польська опозиція. Втім, на них чекало розчарування – фільм виявився недостатньо гострим та не мав електоральних наслідків.

Та чи означає це, що у польських виборах зовсім зникла інтрига? Аж ніяк! 

Адже розмови про вирішеність результатів цих виборів не мотивують прихильників влади йти на дільниці. 

Опитування, проведене фондом IBRiS, показало, що лише 64% потенційних виборців PiS збираються йти на дільниці, тоді як у прихильників інших партій такі настрої набагато вищі. Для порівняння, у об’єднання "Лівиця" такий намір декларують майже 100% виборців.

А отже, польські вибори здатні подарувати інтригу, проте невідомо, з яким саме знаком.

Щоб дати відповідь на ці запитання, ЄвроПравда вирушила до Польщі.

Повернення "лівих"

Чотири роки тому ЄвроПравда відвідувала Вроцлав для репортажу про тодішні парламентські вибори. Тож було цікаво порівняти, як за ці роки змінилися настрої виборців.

Перше враження: зміни масштабні.

Як і вся Польща, Вроцлав вкритий передвиборчою агітацією. Втім, на цьому схожість й завершується.

На попередніх виборах у центрі міста були помітні агітатори усіх провідних партій, проводилися мітинги на формально не виборчі, проте близькі теми – зокрема, проти міграції та на її підтримку, а стіни були заклеєні "неофіційною" агітацією.

Тепер цього не помітно. Замість політичних агітаторів до перехожих звертаються лише захисники диких тварин з ініціативою зробити внесок на новий притулок.

Відсутність активності у партії влади цілком зрозуміла – Вроцлав не є їхньою електоральною базою, а в умовах анонсованого соціологами лідерства партії важливіше мотивувати піти на дільниці свій "ядерний" електорат. 

Саме тому відверто дивує слабка активність "Громадянської коаліції" – ключової опозиційної сили. Вона або занадто впевнена у своїх силах, або вже змирилася із поразкою та подальшим перебуванням в опозиції.

Соціологи свідчать: друге набагато ближче до істини. Останні соціологічні опитування обіцяють PiS не просто перемогу, але й збереження одноосібної влади.

За "Право і справедливість" готові голосувати 45,1% поляків, тоді як за "Громадянську коаліцію" – лише 24,6%.

"На жаль, соціальні обіцянки знайшли свого виборця. За опозицію наразі переважно голосують ті, кому важливіші демократичні процедури, аніж соціалка", – констатує кандидатка в депутати Сейма від "Платформи" Мирослава Керик (одна з двох етнічних українок, що беруть участь у нинішніх виборах).

Втім, високий рейтинг влади – лише одна з проблем "Громадянської коаліції". Свій рейтинг нарощують і інші конкуренти.

Єдиною політсилою, що проводила активну кампанію у місті, виявилася "Лівиця" – блок лівоцентристських партій, якому соціологи обіцяють трохи більш за 12%. "Візьміть газету – скажіть PiS бувай", – звертається до перехожих молода агітаторка. Матеріали розходяться досить швидко.

Причому потенційні виборці "Лівиці" виявилися найбільш відповідальними – у вже згаданому опитуванні вказується, що майже всі прихильники цього виборчого блоку обіцяють прийти на дільниці, тоді як у середовищі виборців "Громадянської коаліції" збираються голосувати лише 89%. 

Тож повернення лівих до Сейму – саме по собі новий тренд польської політики – може виявитися набагато потужнішим, аніж очікується. 

"Кавуни" та друзі Путіна

Останні соціологічні опитування обіцяють PiS збереження одноосібної влади. Навіть у разі об’єднання в коаліцію з "Лівицею" об’єднана опозиція не подолає величезний відрив від головного конкурента.

До того ж навіть за несприятливого для себе результату виборів PiS може долучити до формування уряду Селянську партію (PSL – Polskie Stronnictwo Ludowe). На вибори "селяни" йдуть разом із правими популістами, партією Kukiz'15. Їхній блок під назвою "Польська коаліція" може отримати 5,6%. 

Селянську партію, яка може опинитися у владі після виборів, у Польщі іронічно називають "кавуном" – втім, не за розміром, а за "ідеологічним кольором". Їхній партійний колір – зелений, але насправді під зеленою оболонкою приховані колишні червоні, тобто комуністи. 

Насправді ця партія традиційно не занадто переймається ідеологією і за потреби готова утворювати коаліцію з будь-яким переможцем виборів.

Не меншої уваги заслуговує їхній союзник по виборчому блоку, Kukiz'15. Це абсолютно популістська партія, створена рок-музикантом Павелом Кукізом, яка на минулих виборах сенсаційно зайняла третє місце під антисистемним гаслом "інша політика можлива". 

За чотири роки вони втратили більшу частину свого рейтингу, але зберегли популізм у гаслах і риториці.

Для України важливо, що Kukiz'15 став джерелом ледь не найбільшого подразника в українсько-польських відносинах останніх років. Розроблений партією проєкт змін до статуту Інституту національної пам’яті де-факто зрівняв УПА з арміями Третього рейху та СРСР.

Зрештою, ця норма була скасована Конституційним судом, а в польському політикумі укріпилася думка, що створення такої норми не обійшлося без "руки Кремля".

Враховуючи це, гіпотетичне входження депутатів Kukiz’15 в урядову коаліцію може стати викликом для відносин з Україною.

Втім, ще більшу загрозу несе ще один виборчий блок – ультраправа "Конфедерація", яка довгий час балансувала на межі проходження. 

Достатньо згадати, що один із лідерів цього блоку, колишній євродепутат Януш Корвін-Мікке, відомий тим, що захоплюється особистістю Путіна, публічно підтримує анексію Криму та неодноразово відвідував півострів у останні роки.

Геї замість українців

Невелике місто Гнєзно може похвалитися славною історією (у Х сторіччі воно було першою столицею Польщі). В усьому іншому – це типове польське містечко, де живе традиційний електорат PiS.

Саме тут "Конфедерація" вирішила провести відкритий партійний з’їзд, чергову спробу "відкусити" частину пісівського електорату та пройти до Сейму.

За останні тижні рейтинги партії суттєво впали. Втім, за умови низької явки та дисциплінованості свого "ядерного" електорату ультраправі можуть розраховувати на успіх. 

Невеликий зал тризіркового готелю заповнений приблизно наполовину. Жінок майже немає. Переважна більшість присутніх – чоловіки після 40 років, а судячи з їхнього одягу – з невисокими доходами. Компанію їм складають поодинокі тінейджери.

Кандидат від "Конфедерації" Пшемислав Гронек розпочинає зустріч. "Ми не можемо пообіцяти вам по 500 злотих на місяць, як це робить PiS. Проте ми можемо запропонувати зменшити державні видатки на шкідливі речі, щоби ці гроші залишилися у вас", – під "шкідливими речами" він має на увазі фінансування "лівацьких культурних програм, які нищать нашу культуру".

При цьому заощаджені кошти він пропонує пустити на армію, щоб… позбутися присутності іноземних військових. "Ми цінуємо допомогу НАТО, але настав час сказати їм: дякуємо, далі ми самі", – зазначає він. Зал приймає ці заяви досить флегматично.

Після цього виступають ще пару кандидатів у депутати Сейму. Кожен із них у виступі доволі швидко перетинає межі припустимого для політика національного масштабу: один береться довести, що "Польща витрачає на єврейські музеї та цвинтарі більше коштів, аніж на польські", інший розповідає про "професора-лівака, який ходить на лекції в макіяжі та на підборах"; у такі моменти секретар зборів швидко передає слово наступному оратору.

Втім, найдивнішим стали коментарі партійців щодо міграції. 

Партія, яка традиційно бачила загрозу в українцях, тепер дещо змінила свій наратив.

"Як ви знаєте, Польща є лідером ЄС за кількістю прийнятих мігрантів. Наразі ми прийняли біля 2 млн біженців", – розпочала кандидатка Анна Брилька (ледь не єдина жінка на цьому з’їзді). 

"Так, українці!" – відгукнувся хтось із залу.

"В уряді стверджують, що залучення українців та білорусів не несе загроз, оскільки вони добре інтегруються. Проте, за нашими даними, з минулого року під видом українців в уряді розпочали видачу дозволів на роботу жителям Близького Сходу та Азії", – раптом заявляє Анна Брилька.

Цікава заява, яка показує, що часи, коли тема загроз від "українських біженців" була головною, залишилася у минулому, при цьому нову реальність мають враховувати навіть ультраправі. Тож місце українців як головної загрози польській ідентичності зайняла "нав'язана Брюсселем гей-ідеологія". 

Втім, це не означає, що проходження "Конфедерації" до парламенту не несе загроз для України. Навпаки. 

Партія з потужними зв'язками з РФ здатна регулярно генерувати скандали та провокації, що торпедуватимуть українсько-польські відносини.

Після двох років охолодження двосторонніх зв’язків нинішня парламентська кампанія у Польщі відбувається на тлі "ренесансу" відносин з Україною. 

Як наслідок – виборча кампанія не принесла жодного скандалу з українським слідом. 

Навіть більше, цілком ймовірною є ситуація, що у новому Сеймі може не бути депутатів із відверто антиукраїнськими поглядами. Замість них до парламенту проходять проєвропейські "ліві", що теж є позитивом для України. 

Разом із тим низька явка може сплутати усі розклади. І тоді неофіційна фракція "друзів Путіна" у Сеймі зможе суттєво посилитися – з усіма наслідками.

Юрій Панченко

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-19 00:50 :14