Новини » Політика 10 жовтня, 2019, 12:53 блоги
Коли Рада стане лобістом інтересів України - це буде суперпарламент
Інтерфакс
Компанія в структурі міжнародної інформаційної групи Interfax Information Services - працює на ринку України з 1992 року
Дмитро Разумков
Дмитро Разумков

Ексклюзивне інтерв'ю голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова агентству Інтерфакс-Україна.

Оригінал на interfax.com.ua.

Прем'єр-міністр Дмитро Разумков під час презентації програми діяльності Уряду попросив Парламент уповільнити "турборежим" і бути більш прогнозованим. Що Ви думаєте про цю пропозицію?

Ми обов'язково прислухаємося. Думаю, це була гарна пропозиція від Уряду. І Верховна Рада скористається цією порадою.

Ми і самі говоримо про те, що у нас є пакет першочергових законопроектів, які були визначені Президентом як невідкладні ще 29 серпня. Майже весь перелік питань ми пропрацювали. Нам залишилося небагато з цього пакета. Потім перейдемо до звичайного режиму роботи.

Сподіваюся, що законопроекти, які будуть пропонувати народні депутати, Уряд, Офіс Президента, будуть якісними.

Я сподіваюся, що найближчим часом така можливість з'явиться і у народу України. Саме таку пропозицію ми відправили для розгляду до Конституційного Суду. Сподіваюся, що її визнають конституційною, повернуть нам, і Верховна Рада зможе розглядати цю ініціативу.

За допомогою якого механізму буде реалізовуватися право законодавчої ініціативи народу? Хто зможе бути суб'єктом ініціативи?

Так, як це передбачено Конституцією. Деталі механізму потрібно буде прописати в комплексному законопроекті. Сьогодні поки рано про це говорити.

В Україні немає законів про референдуми. Є напрацювання в цьому напрямку?

Так званий "закон про народовладдя" на стадії ініціативи. Він поки не розглядався у Верховній Раді. Їм займається наш колега (перший заступник Голови Верховної Ради - Ред.) Руслан Стефанчук і група юристів, яка працює ще з часів виборчої кампанії.

Ми говорили про те, що потрібно розширювати форми прямої демократії. Я думаю, від цієї ідеї ми не відмовимося. Одним із кроків якраз і стане створення можливості законодавчої ініціативи для громадян.

Прем'єр на зустрічі з бізнесом визнав, що якість деяких законопроектів не надто висока, оскільки готувалися вони дуже швидко, і сказав, що в майбутньому вони можуть бути відкоректовані. Такий механізм передбачається?

Такий механізм є і сьогодні. У Верховної Ради є можливість вносити зміни в чинне законодавство, якщо ми бачимо, що щось не відповідає тим викликам, які стоять перед державою, вимогам суспільства. Ми розуміємо, що можемо робити помилки. Чи не робить помилки лише той, хто нічого не робить. Якщо такі факти будуть і ми будемо розуміти, що потрібно міняти ситуацію, обов'язково повернемося до законопроектів, які брали. І, якщо буде необхідно, внесемо зміни.

Ми запускаємо законопроект, він стає законом, починає працювати. Ми бачимо, які є недоліки, і коригуємо їх. Ви бачите, що ми можемо робити це швидко. Я вважаю, що це більш ефективний механізм, ніж писати закон 4 роки, після цього вносити велику кількість поправок, на п'ятому році його розглядати і так ніколи і не впровадити в життя.

Щодо роботи Мінської групи. В переговорній роботй по Донбасу є пряме відсилання до Парламенту, до можливого схвалення в майбутньому нового закону про особливий статус ОРДЛО. Є якісь ідеї, напрацювання, робочі групи, які займалися законопроектом?

Зараз ще немає. Президент висловив позицію, що йде процес підготовки, і запевнив, що до цього процесу мають долучитися Верховна Рада і громадськість. Якщо ми говоримо саме про законодавчі питання, то до них ми прийдемо трохи пізніше. Це буде досить всеосяжний процес. Але треба робити все поступово.

Я не прихильник забігати наперед. Іноді про щось говориш, а потім з'являються значні проблеми з реалізацією - наприклад, так було з обміном полоненими.

Тут треба діяти поступово. У нас не так багато часу на підготовку. Але, думаю, встигнемо.

Богдан Яременко сказав, що закон повинен бути узгоджений з РФ. Зрозуміла суть, але форма вираження викликає питання.

Погоджувати законопроекти і приймати закони в Україні може тільки Верховна Рада. Саме так передбачено Конституцією України. А консультації ми можемо вести з різними суб'єктами процесу, представленими в Нормандському  форматі.

Тобто мова про підготовку законопроекту може йти після саміту "нормандської четвірки"?

Я думаю так. Але сьогодні рано про це говорити. Забігати наперед - дуже погана риса.

Якщо говорити про тему реінтеграції Донбасу. Чи не вважаєте Ви, що державі необхідна програма інтеграції на майбутнє, з якої було б зрозуміло, який державний орган чим займається?

Думаю, частина цих питань буде піднята під час Форуму в Маріуполі, який відбудеться в кінці цього місяця. Щоб повертати людей, а потім вже і території, потрібно цілий комплекс заходів.

Перше - інформаційна політика. Це важливий аспект. Тому що повертати людей можливо спочатку тільки ментально, а вже після цього - фізично.

Важливо донести людям, які сьогодні дуже часто вимушено перебувають на тимчасово окупованій території, що все те, що вони чують з телеекранів Російської Федерації, з телеекранів так званих "ДНР/ЛНР", - не відповідає дійсності. Тут розуміють всі проблеми, які є на тимчасово окупованих територіях. Розуміють скрутне становище, в якому знаходяться люди.

Другий важливий аспект - це економічне зростання. Тому що створення кращих умов життя буде серйозним поштовхом для повернення людей.

Дуже багато з тих, хто перебуває в Криму, і, особливо, на тимчасово непідконтрольній території Донбасу, знаходяться там вимушено. І Україна це теж розуміє.

Тобто інформаційна, гуманітарна, економічна складова, з Вашої точки зору, - головне на цьому етапі?

Міжнародний аспект дуже важливий. Ми про нього вже почали говорити в рамках Нормандського формату, Мінського, можливо, і інших форматів, які допоможуть вирішити це питання.

Не менш важливим є й аспект безпеки. Сильна армія - запорука безпеки і територіальної цілісності держави. Але ми розуміємо: дипломатичний напрямок - більш ефективний і допоможе швидше повернути тимчасово окуповані території.

Виходячи з тієї інформації, якою ми всі з вами оперуємо, - це правильний шлях.

Ви згадали міжнародний аспект. Яка роль депутатів у цьому питанні? В сесії ПАРЄ на цей раз ми не беремо участі. Є якісь канали, зустрічі з іноземними партнерами, з німецькими, французькими депутатами? Щось планується?

Ми досить інтенсивно спілкуємося і проводимо зустрічі з різними дипломатичними установами, як всередині держави, так і за її межами. Особливо важливою буде роль народних депутатів і Верховної Ради при підготовці законів, які будуть пов'язані з деокупацію і реінтеграцією цих територій.

Під час заслуховування Програми дій Уряду у Верховній Раді, на мій погляд, були озвучені досить розумні пропозиції по створенню позиції Віце-прем'єр-міністра з питань окупованих територій. Я думаю, що це було б непогано. Про це говорили деякі народні депутати, які або раніше жили на нині окупованих територіях, або працюють в комітеті з прав людини, деокупації та реінтеграції Донецької і Луганської областей та Автономної Республіки Крим і міста Севастополь.

Це досить непогана пропозиція, яка прозвучала до прем'єр-міністра.

Як працюється з новим Кабміном? Чи є якісь больові точки, де ще не притерлися остаточно? Зокрема, це стосується взаємодії уряду з комітетами.

Взаємодія є. Я як Голова Верховної Ради, насамперед, буду хвалити своїх колег. Вони працюють дуже старанно. Я вдячний народним депутатам, головам комітетів, Апарату Верховної Ради, секретарям комітетів. Тому що іноді вони працювали до 2-х, 3-х ночі. Рекорд, якщо я не помиляюся, був до 4-ї ранку.

Я розумію, що це не завжди ефективно з точки зору праці. Але це ефективно з точки зору того непростого режиму, в якому ми сьогодні перебуваємо.

Це не PR-складова. Така необхідність дозволяє забезпечити роботу Уряду. Якою буде ця робота - подивимося трохи пізніше. Ми свою частину роботи вже майже виконали.

Ми даємо можливість глибшої, інтенсивнішої співпраці з ЄС, наприклад, приймаючи закони, які від нас вимагали давно, але протягом багатьох років вони чомусь не приймалися. Вони навіть були прописані в Угоді про асоціацію.

Що стосується економічного зростання, про яке сьогодні говорить Уряд. Їх позиція полягала в тому, що їм потрібні інструменти. Ми прийняли майже всі закони, які вони пропонували.

Думаю, народні депутати показали, що вони можуть і вміють працювати. Парламент демонструє безпрецедентну ефективність.

Програма дій уряду дає можливість Кабінету Міністрів показати свою здатність працювати протягом наступних років. Тому подивимося. Наступний крок - за Урядом.

Якщо ми говоримо про співпрацю, сьогодні досить конструктивні відносини між Офісом Президента, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів.

Ми працюємо досить злагоджено. Нема того, що було раніше, коли кожен намагався перетягнути ковдру на себе. Ми всі прийшли з однієї команди. Сподіваюся, такою і залишимося. І будемо працювати не заради політичних гасел, а заради ефективності.

Всі, звичайно, одна команда, але працюють в різних місцях. Де пишуться законопроекти? Де проходять наради з підготовки законопроектів?

Велика частина законопроектів, які надійшли, готувалися ще під час виборчої кампанії. Перша частина - те, що називають "турборежимом" - була написана за ініціативою Президента і подана від Президента. Частина була написана народними депутатами. У цьому багато хто брав участь.

Великий внесок у підготовку законопроектів зробив мій перший заступник Руслан Стефанчук. До підготовки багатьох законопроектів приєдналися колеги, які зараз очолюють комітети, - Ірина Венедиктова, Денис Монастирський, Данило Гетманцев, Юрій Аристов, Михайло Радуцький та ін.

Були сторонні експерти. До економічних питань долучалися колеги, які працювали в BRDO, - команда Гончарука, яка сьогодні в досить великій кількості пішла за ним - наприклад, Владислав Криклій, Денис Малюська.

Не було такого, що всі збиралися навколо одного законопроекту. Кожен працював за своїм напрямом.

Були законопроекти, які є надбанням попереднього скликання. Якби не відбулися в державі ті зміни, які ми з вами бачимо, вони залишалися б виключно законопроектами. Завдяки нам вони стали законами.

Протягом багатьох років всі чули від різних скликань Верховної Ради, що необхідно знімати недоторканність. А ми це змогли зробити за два дні. З 1 січня 2020 року таке явище, як депутатська недоторканність, зникне.

У нас досить часто проходять наради. Мене іноді запрошують на засідання фракцій. Я знаю, що фракції запрошують і Прем'єр-міністра, і міністрів. Вони приходять.

Сьогодні є і, сподіваюся, буде зберігатися конструктивна співпраця між різними вертикалями влади.

Дмитро Разумков
Дмитро Разумков

А де місце Офісу Президента в такій співпраці?

Офіс Президента - один з головних учасників цього процесу, в першу чергу, тому, що спочатку була команда Зеленського, тому говорити щось інше буде неправдою. Багато законопроектів почали писати, ще коли Зеленський був кандидатом в Президенти. Ми про це говорили під час виборчої кампанії Зеленського.

Після цього партія "Слуга народу" йшла як політична сила, яка підтримує ініціативи Президента Зеленського.

Фактично є три структурних підрозділи, які сьогодні займаються підготовкою не тільки законопроектів, але і багатьох інших процесів, що відбуваються в державі, - це Офіс Президента, Верховна Рада і Кабінет Міністрів України.

"Слуга народу" не завжди голосує одноголосно. Це свідчить про демократичність процесів у фракції? Або про розбіжності в поглядах її членів?

Навряд чи ви бачили велику кількість, що не голосували. Є проблеми, які я навіть не назвав би проблемами з дисципліною. Працюємо швидко, рішення приймаються швидко.

Якщо ви були в залі Верховної Ради, то помітили, що там недостатньо зручно. Буває, що колеги виходять, буває, що не встигають проголосувати, іноді не спрацьовують кнопки - це теж правда.

Коли люди висловлюють свою позицію, ми до неї, як демократична політична сила, прислухаємося. Це нормально.

Але якщо ви подивитеся на результативну складову, то побачите, що фракція "Слуга народу" завжди дає або більше 226 голосів, або, може, трохи менше. Але ми розуміємо, що тут проголосують ще й інші політичні сили.

Я дійсно вдячний колегам, коли немає політики або політики мінімум, а є конструктивний підхід.

Наприклад, на одному з останніх засідань ми голосували за №1009 - це законопроект про зміни до Кримінального процесуального кодексу. Всі голосування до правок, які треба було врахувати або, навпаки, відхилити, щоб закон був більш якісним, набирали більше 300 голосів. За остаточну редакцію проголосували 330 народних депутатів.

З цього законопроекту зникла норма про дозвіл на обшук і прослуховування народних депутатів з санкції генерального прокурора, а не Верховної Ради, як це передбачено зараз. Чому?

З січня вона практично не буде функціонувати, так як зникне депутатська недоторканність.

У той же час буде зареєстрований законопроект, спрямований виключно на питання, пов'язані з народними депутатами. Щоб не створювати проблему і не збирати все в єдиний законопроект. Оскільки ми фактично з 1 січня 2020 року втрачаємо недоторканність, коректно і правильно буде зробити окремий закон, який регулює цей процес.

Ми не відмовляємося від цієї ідеї. Ми є послідовними прихильниками того, що депутатської недоторканності не повинно бути взагалі.

За настроями серед народних депутатів можете спрогнозувати, чи будуть в січні оскаржені зміни до Конституції щодо недоторканності?

Мені важко сказати про всіх народних депутатів. Сподіваюся, що навряд чи будуть сміливці, які підуть до Конституційного суду з такою пропозицією. Виборці та громадяни їх не зрозуміють. Я не знаю, що має статися, щоб хтось зважився на такий крок.

Ви відчуваєте в парламенті вплив олігархів або їхніх лобістів?

Я досить доросла людина і розумію, що рано чи пізно будуть спроби від представників великого бізнесу, який не до кінця зрозумів - ми є прихильниками крупного бізнесу, середнього і, в першу чергу, малого. Але ми - противники олігархії.

Поки я не бачив законопроектів, які би відверто лобіювали чиїсь конкретні інтереси з представників великого бізнесу. Будуть з'являтися - будемо приймати відповідні рішення.

Мене вже питали, як я ставлюся до ситуації, коли депутати є лобістами. Я вважаю, що кожен депутат повинен бути лобістом. Але лобіювати він повинен інтереси громадян і держави, а не інтереси того чи іншого бізнесмена за окрему винагороду.

Коли Верховна Рада буде лобістом інтересів України - це буде суперпарламент. Я сподіваюся, що саме таким буде Парламент IX-го скликання.

Питання навіть не стільки про олігархів, як про встановлення певних правил гри на ринках, наприклад, ренти на видобуток руди. Це теж завдання Верховної Ради.

Вони є в порядку денному. Це питання теж важливе.

Для промисловості важливо, не кажучи про прізвища того чи іншого бізнесмена?

Це важливо для економіки. Якщо процес прийняття законопроекту буде проходити у відкритому діалозі, це продемонструє всі його плюси і мінуси, ми отримаємо нормальний результат.

Будь-який законопроект, який стає законом, має певні наслідки. Але ці наслідки мають бути позитивними для людей, держави, інвестиційної привабливості, розвитку економіки, модернізації системи, обороноздатності держави.

Де цей діалог повинен проходити? При підготовці законопроектів в комітетах? На засіданнях Ради?

Він відбувається по-різному. Об'єктивно велика частина такого діалогу відбувається в комітеті, куди можуть приходити представники громадських організацій та профільних структур. У залі Верховної Ради, коли це перше читання, всі висловлюють свою позицію. Хтось підтримує той чи інший законопроект, хтось не підтримує - це теж публічний діалог. Коли законопроект готується до другого читання, там більш ювелірна робота, тому що йдуть поправки. І в другому читанні голосуються нюанси.

Якщо це важливі законопроекти для держави - повинні бути також громадські слухання.

Виборчий кодекс.

3-го жовтня проголосували за те, щоб пролонгувати підготовку цього документа. Моя особиста позиція: він не до кінця відповідає тим викликам, які стоять перед державою. Я про це говорив раніше і зараз не буду відмовлятися від своїх слів. Вважаю, що позиція президента щодо ветування і скерування документа на доопрацювання до Верховної Ради - правильна.

Коли його приймали у Верховній Раді VIII скликання, мені здається, не стояла задача його прийняти. Народні депутати самі здивувалися, коли набрали 226 голосів за законопроект у першому читанні. Друге читання - близько 4 тисяч поправок. Зроблено це було для того, щоб затягнути процес.

Це вдалося. І законопроект приймали за тиждень до виборів. Не хочу зараз критикувати колег. Але мені здається, що це була політична позиція. І вона вже не впливала на виборчий процес народних депутатів України в 2019 році.

Законопроект вимагає змін. Думаю, що наші колеги допрацюють його, але для цього потрібен час.

Які принципові моменти, на Вашу думку, повинні бути змінені? І який прохідний бар'єр до Парламенту повинен бути для партій?

Питань багато. Зараз важко відповісти, що конкретно потрібно змінити. Треба заглиблюватися в деталі. Якщо підемо цим шляхом, можу запросити своїх колег з профільного комітету, які зараз займаються цим законопроектом. І ми з вами витратимо кілька діб на те, щоб проговорити цей законопроект.

Повертаючись до прохідного бар'єру. Питання дискусійне. Але я вважаю, що прохідний бар'єр повинен бути менше, ніж 5%. Це моя особиста позиція. Кожна з фракцій парламенту матиме свою позицію.

Мені здається, краще, коли все-таки прохідний бар'єр буде менше - 3% або 2%. Щоб нові політичні сили могли потрапити в Раду. Яким буде цей показник, мені важко говорити, оскільки я не беру участі безпосередньо в роботі групи.

Коли буде остаточне схвалення законопроекту про столицю?

Я думаю, що максимум через місяць-півтора ми його приймемо.

Тобто вибори за цим законом теоретично можуть відбутися навесні наступного року?

Теоретично, так. Подивимося, як буде відбуватися. Я ніколи не даю 100%, але 95% - вибори відбудуться в 2020 році.

Є питання щодо регуляторних органів, які буде створювати Президент. Якою буде роль Парламенту у формуванні таких органів? Ця роль буде? Чи будуть рішення виключно Президента, Кабміну?

Думаю, в цих процесах буде задіяний і Парламент. Це було б коректно.

Тобто повинні бути прийняті окремі закони щодо різних органів?

Думаю, і це моя особиста позиція, - це було б правильно.

Проблема "евроблях". Законодавчого вирішення у неї ще немає?

Поки що ні.

Але з іншого боку: коли ми прийшли 29 серпня, фактично одним із перших рішень ми пролонгували цей процес. Зробили так, щоби люди сьогодні не платили штрафи, щоб їм не нараховувалася пеня.

Коли ми знову бачимо акцію під Верховною Радою, яка була кілька днів тому, я вважаю, що це неправильно. Зараз законопроект не розглядається. Його не було в порядку денному. І такі акції можна розцінювати як тиск. Не думаю, що це той захід, до якого варто вдаватися.

Ми відкриті. Чуємо позиції. Думаю, що краще все-таки вести діалог, використовуючи інші механізми.

Тобто Ви закликаєте організаторів мітингу працювати - з ким?

Є народні депутати, профільні комітети, громадські організації.

Ми ж не сказали, що залишаємо все, як було, - ви платите штрафи, пеню та все інше, що передбачалося законодавством на 29 серпня, і будемо дивитися, як все буде працювати.

Ми зробили, на мій погляд, правильний крок - фактично відклали цей процес. Поки питання не вирішили, тому що за два дні це зробити неможливо. Але ми пролонгували.

Замість цього вони йдуть іншим шляхом. Не думаю, що це дуже правильно.

Міжнародні партнери України по деяким законопроектам висловлюють свої рекомендації. З ким вони говорять про це, через кого доносять позиції - Парламент, Офіс Президента?

Такі пропозиції звучать на різних нарадах, зустрічах, в тому числі з Президентом. Я впевнений, що і Президенту наші іноземні партнери теж висловлюють своє бачення і наводять свої пропозиції щодо тих чи інших процесів, пов'язаних із діяльністю Парламенту. Я досить регулярно зустрічаюся з представниками дипломатичних місій. Це допомагає в роботі. Упевнений, що і Уряд комплексно веде цей діалог.

Ми готові повернутися до питання зміни Регламенту Верховної Ради, в тому числі, з огляду на пропозиції, які були в плані Пета Кокса. Я розумію, що не всі вони можуть бути реалізовані. Але більша частина з них може бути включена в майбутній Регламент Верховної Ради.

Законопроект про криміналізацію незаконного збагачення. Вже зараз звучать заяви про те, що документ може бути оскаржений після прийняття через те, що там є норма зворотної дії. Чи будуть підстави для оскарження його в тому вигляді, який є? Наскільки в тісній співпраці з партнерами готувався цей документ?

Питання незаконного збагачення - важливе.

В жодному разі не хотілося б, щоб мої висловлювання зараз якось враховувалися Конституційним Судом. Але мені здається, що там дотримані всі норми, передбачені Конституцією. Більше коментувати не буду. У разі, якщо хтось звернеться в КС, з мого боку було б некоректно нав'язувати свою позицію шановним суддям Конституційного Суду.

Чи є вже законопроекти про податкову амністію і майбутнє загальне декларування?

Ідея є. Сьогодні ці законопроекти поки не в порядку денному Верховної Ради. Але, думаю, що ми до них прийдемо. Щоб їх можна було ефективно запустити, треба враховувати і міжнародну позицію, і зростання економіки, і багато інших чинників, які зможуть компенсувати або, навпаки, прискорити цей процес.

Ми про це говорили під час виборчої кампанії. Я особисто про це говорив. Вважаю, що такі ініціативи дозволили б бізнесу вивести кошти з тіні.

Коли може бути прийнятий Трудовий кодекс?

Я думаю, було б непогано, якби ми зробили це до кінця року. Але подивимося.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-18 23:53 :05