Сьогодні відзначають День пам’яті жертв Бабиного Яру

Бабин Яр. Загальний вигляд місця масових розстрілів. Київ. 1943 - 1944. Фото: warmuseum.kiev.ua

Сьогодні, 29 вересня, відзначають 78-мі роковини масових розстрілів нацистами мирного населення в урочищі Бабин Яр у 1941- 1943 роках у Києві, У Бабиному Яру розташований історико-меморіальний заповідник та заплановано меморіал Голокосту.

Лише за два дні – 29 та 30 вересня 1941-го року – в урочищі Бабин Яр у Києві розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли було розстріляно 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідомо.

24 вересня 1941 року на Хрещатику були підірвані будинки, в яких розташовувалися представники окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі продовжилися в наступні дні було знищено близько 940 великих житлових і адміністративних будівель. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних областей від 5 жовтня 1941 року говорилося, що пожежа поширилася на площі 2 тисячі м²., без даху над головою залишилося близько 50 тисяч осіб. Нацисти звинувачували в пожежі та вибухах євреїв і використали це як привід для знищення єврейського населення.

Наприкінці вересня 1941 р. зондеркоманда захопила дев’ять провідних рабинів м. Києва і наказала їм зробити відозву: «Після санобробки всі євреї і їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця…»

27-28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з’явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: «Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з’явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний». Маса людей, які рухалися з різних районів міста, зливалася в один потік на вул. Мельникова. У кінці її, біля протитанкового рову, загородженого «їжаками», була поставлена «застава», за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30-40 осіб і під конвоєм вели «реєструватися». У людей відбирали всі документи і цінності. Документи в поспіху кидали в мішки а то і просто на землю, де вони лежали товстим шаром. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев’яній платформі сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром…

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були службовцями НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941–1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН[4][5][6][7], серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру – приблизно від 70 тисяч до 150 тисяч осіб[джерело?]. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб[джерело?], згідно висновкам спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв.

Нагадаємо, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», спроєктований австрійцями, в Києві мають відкрити у 2023 році. Частина єврейської громади України проти нього уже зараз. Чому?Перший у Східній Європі Меморіальний центр трагедії Голокосту «Бабин Яр» планують відкрити у Києві наприкінці 2023 року. Нині завершилася перша фаза реалізації проєкту – міжнародне журі з-поміж 165 заявок від архітектурних бюро з 36-и країн світу визначило переможця – проєкт авторства австрійських архітектурних бюро Querkraft Architekten та Kieran Fraser Landscape Design. Конкурсний відбір проєктів базувався на стандартах ЮНЕСКО для архітектурних конкурсів та правилах Міжнародної спілки архітекторів.

Loading...