Трамп, Зеленський, Лукашенко, Казахська нафта та політична гра України

Ігар Тишкевіч
Ігар Тишкевіч

Експерт Українського інституту майбутнього

Білорусь цікавиться покупками нафти з Казахстану об'ємом до 3,5 млн тонн, родовища яких в значній мірі належить американським компаніям. Про це повідомив заступник міністра енергетики цієї країни. Які можливості та загрози відкриваються для України?

Про це пише на своїй сторінці в Фейсбук Ігар Тишкевич.

В принципі, те, що я говорив і не раз. У тому числі, про що прямо говорив 25 серпня у відео "Лукашенко буде купувати нафту у Трампа".

При чому тут президент США, запитаєте ви? На перший погляд, ні до чого - це різні країни. Але видобуток нафти на нових родовищах Казахстану значною мірою належить американським компаніям.

Єдино, думав, що за обсягами Лукашенко запросить на початковому етапі трохи менше - до 2 млн тонн. 3,5 - вже цікаві обсяги.

І, є ще одне "але" - нові родовища на Каспії з виходом до 10 млн тонн, які поки "зайві" для Каспіского трубного консорціуму - там немає вільних потужностей. І зараз будуються порти в Азербайджані та Грузії для продажу даного продукту на зовнішніх ринках.

10 млн тонн - це обсяги, які можуть отримувати країни регіону. Україна, Білорусь, Польща, Угорщина. Причому логістика в даному випадку проста - Одеса-Броди і далі - "Дружба".

Про це теж говорив як про можливість для України - вона може стати движетелем створення консорціуму переробників нафти - сформувати міждержавне замовлення на всі зазначені вище 10 млн тонн. 2 - собі, 3 - Білорусі, 2 - Орлену (Польща), 1 - Угорщині. У перспективі можна і більше.

Такий формат істотно змінює баланс сил в регіоні.

  1. Зменшується російський вплив - здувається нафтовий кийок.
  2. Дружба перестає бути "тільки російським" ресурсом і з'являється реальна перспектива наповнити цю систему нафтою з 3-х країн (на початковому етапі на 20% - вже сильна позиція)
  3. У регіон приходять США. Не забуваємо, що продавці нафти - американські компанії. Це їхній бізнес, їхні гроші. А значить їх фінансовий інтерес у стабільності регіону. Прямий інтерес штатів тут - це нам вигідно.
  4. Формально, це навіть в інтересах ЄС - зникає монополія одного постачальника по нафтопроводу Дружба.

Що для цього потрібно? Якщо залишити Білорусь осторонь, то не багато:

  1. Президент Зеленський повинен зустрітися з президентами Азербайджану та Казахстану. На жаль, але на сході політика робиться тільки так - ключові домовленості - тільки на вищому рівні. А всі решта типу Богдана або геніїв з Кабміну можуть підключатися на пізніх етапах в якості виконавців або, якщо не можуть працювати, але важливі, в ролі "принеси-подай - не заважай розмові".
  2. Президент України зобов'язаний проговорити тему з усіма керівниками сусідніх держав. Але тут схема інша - після розмови - візит, куди з ним зобов'язані їхати профільні фахівці, керівники компаній, щоб відразу, не відкладаючи в довгий ящик, розвивати тему.
  3. Формалізація відносин в регіоні та формування принципів фінансової участі, оплати транзиту, переробки (якщо вона в інших державах), відповідальності, вирішення спорів.
  4. Формування загального запиту і вихід на ринок з пропозицією купити не партії 1-2-3 млн тонн, а весь потенційний обсяг.

Є, правда, інша проблема. Дана комбінація, має продовження у вигляді запрошення американців побудувати НПЗ на території України. Зрештою, вони і самі можуть таке запропонувати - 10 млн тонн - хороша основа для бізнесу з переробки.

Україні це плюс, американським компаніям - жирний плюс.

А ось Коломойському, який, контролюючи колись найбільший НПЗ в регіоні не вкладав істотних сум в його модернізацію - жирний мінус. Завод з інденксом Нельсона в діапазоні 6-6,5 (за найоптимістичнішими оцінками) банально не витримає конкуренції із сучасним підприємством.

Ну і, посилення присутності та впливу американців особисто для Ігоря Валерійовича, який має досвід складних відносин із США може здатися поганою ідеєю.

Одним словом, у України є вікно можливостей приблизно в 12 місяців - поки будуються порти на Каспії (нафтовий комплекс в Курику) і в Анаклії (Грузія).

Поведінка президента уряду, хоча б наявність спроб просунутися в цій області, покаже, які інтереси в пріоритеті влади.

До речі, це, серед іншого, лакмусовий папірець для Богданана кого працює ця людина.

Поживемо побачимо.

Ігар Тишкевич

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...