Новини » Економіка 13 вересня, 2019, 18:10 блоги
Україна програла в СОТ вже три суперечки з Росією. Що це означає?
112.ua
ІА 112.ua - найсвіжіші новини політики, економіки України і світу, інформація про надзвичайні і кримінальних подіях.
Світова організація торгівлі. Фото GettyImages/Global Images Ukraine
Світова організація торгівлі. Фото GettyImages/Global Images Ukraine

Україна програла право транзиту українських товарів у деякі пострадянські республіки. Перед цим наша країна програла розслідування СОТ щодо антидемпінгових мит на російську аміачну селітру. А ще раніше - не вдалося оскаржити відмову РФ від сертифікації залізничного обладнання українського виробництва.

Оригінал на 112.ua

Кадровий склад наших міністерств, незважаючи на значний "підігрів" у вигляді цілком європейських зарплат і широкого пакета пільг, поки видає на-гора вельми сумнівний за консистенцією результат своєї життєдіяльності.

Зарплати європейські, а результати роботи – сомалійські. Хоча не будемо ображати Сомалі, там є москітний флот.

Протягом останніх кількох років наші профільні міністерства намагалися якось реагувати то на блокаду українського транзиту в країни Центральної Азії з території Росії, то робили виборчі антидемпінгові розслідування проти російських товарів, то намагалися захистити своїх товаровиробників, яких витісняли з ринків СНД.

Паралельно в МЗС влаштували фаєр-шоу зі "спаленням" цілого ряду торгових угод, укладених в рамках СНД, які покликані були ніби захищати і наш транзит, і наші компанії на євразійських ринках.

Здавалося б, і Україна, і РФ, є учасниками Всесвітньої торгової організації. Проти того ж Китаю щорічно ініціюються сотні антидемпінгових розслідувань в інших країнах і подаються пачки скарг до СОТ.

Але за результатом розгляду деяких з них Піднебесна змушена стримувати торгові апетити і зовнішньоекономічну агресію.

Враховуючи, що, подаючи скаргу на РФ, Україна входить у топ-клуб сторін, що сперечаються, кожен елемент стратегії торговельної війни повинен бути продуманий до дрібниць. Пам'ятаючи заповіти Карла фон Клаузевіца: "Сильний темперамент у того, хто не втрачає рівноваги навіть в моменти найбільшого збудження. Сильний темперамент має людина, здатна не тільки сильно відчувати, але і зберігати ­рівновагу у найсильніших випробуваннях і здатна, незважаючи на бурю в грудях, підкорятися найтоншим вказівкам розуму, як стрілка компаса на кораблі, пошарпаному бурею".

Хоча, дивлячись на успіх "144 реформ", раптом здалося, що надія на чітку і виважену стратегію з нашого боку щодо торгових війн з РФ, м'яко скажемо, не цілком виправдана. Як виявилося, не здалося.

За останні роки наші чиновники пропустили в коридорах СОТ досить акцентовану "трешечку" і помітно "попливли". Мова про три програні нами в рамках СОТ спори з РФ.

З останнього. СОТ завершила "Справу DS512: Росія – заходи щодо транзитних перевезень". В рамках даного слухання Україна намагалася відстояти своє право на безперешкодний транзит українських товарів у центральноазіатські пострадянські республіки, а також у Монголію.

Свою позицію ми обстоювали у відповідності з регламентами Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка являє собою міжнародну угоду, покликану знижувати бар'єри у світовій торгівлі.

Транзитна блокада (автомобільний і залізничний транспорт) РФ також ґрунтується на регламентах СОТ. Є в угоді ГАТТ 21 стаття, яка іноді використовується "великими" державами для того, щоб щемити "маленьких" і не дуже.

Так, саме за допомогою цієї статті США періодично вводять пакети імпортних мит на різні товари іноземного виробництва. Нещодавно так були обкладені поставки сталі та алюмінію, потім за тією ж процедурою пішов китайський ширвжиток. Все в ім'я "національної безпеки".

Вже з цього короткого вступу навіть школяреві зрозуміло, що оскаржувати дії РФ за цією статтею – це побічно "наїжджати" і на США, бо створення небезпечного прецеденту для Америки неприйнятне за будь-яких умов.

Не дивлячись на Україну, США зроблять все від них можливе (а вони можуть все), щоб СОТ не прийняла необхідне нам рішення, попри те, що в даному випадку американці майже відкрито підігравали росіянам.

Але тут якраз той випадок, коли своя сорочка ближче до тіла: сьогодні СОТ "зарубає" 21 статтю ГАТТ за позовом України, а завтра європейці зроблять те саме із США щодо мит на сталь, які також ухвалювали для "захисту національних інтересів".

Це як визнання юрисдикції США Ізраїлю над Голанськими висотами. Думаєте у Вашингтоні думали про Крим, приймаючи це рішення? Аж ніяк. Точно так само, як і європейці не прогнозували анексію півострова, визнаючи незалежність Косово.

Але це нам зрозуміло, а чиновникам не цілком. Миші кололися, плакали, але продовжували їсти кактус. В результаті СОТ визнав, що події в Україні в 2014-2015 роках несли … загрозу національній безпеці РФ і вона мала право на введення транзитних обмежень.

Що ж треба було робити Україні для уникнення цього конфузу в торговій суперечці. Насамперед необхідно використовувати договірну базу в рамках СНД для обстоювання своїх прав. СОТ дуже не любить розглядати торговельні конфлікти, які не врегульовані в рамках регіональних угод.

Але будь-які переговори в рамках СНД сприймаються у нас мало не як акт державної зради. Хоча СНД не тотожні Росії, і в це співтовариство входять такі потенційні країни-союзники, як Білорусь і Казахстан.

На жаль, у питаннях торгової ефективності наші "еліти" сповідують принцип "тимчасового виконувача обов'язків царя": "Кемська волость? А забирайте, скарбниця не збідніє". Але чи це так?

Зниження експорту з України
Зниження експорту з України
Динаміка імпорту в Україну
Динаміка імпорту в Україну

У порівнянні з 2013-м роком, наш експорт в такі країни, як Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Монголію скоротився з 3,1 млрд доларів до 0,8 млрд за підсумками минулого року. Що примітно, імпорт з цих країн в Україну практично не змінився: всього лише зниження з 0,89 млрд доларів до 0,73 млрд. Як результат, сальдо торгівлі з цією групою країн скоротилося фактично до нуля, в той час як в 2013 році був профіцит у 2,22 млрд доларів.

Багато це чи мало? Стосовно параметрів економіки – трохи менше 2% ВВП і майже стільки ж, скільки дає ІТ-сектор у вигляді чистого профіту (якщо відняти з експорту послуг витрати на імпортний софт). Тільки про перспективи сектору інформаційних технологій сурмлять в ріг у кожній передвиборчій програмі, а про експорт в Центральну Азію за останні роки не було згадано в жодній "програмній" промові.

Зміни торгового сальдо
Зміни торгового сальдо

Відбувається закономірний процес "осідання зважених частинок в склянці з водою": відмовившись від пакета торговельних угод з СНД (які, до речі, не суперечили ЗВТ з ЄС) ми втратили свої експортні позиції на ринках країн співдружності, в той же час зберігши для їхніх товарів свій ринок, який відкрито для них у відповідності з процедурами СОТ (імпорт хоч і скорочується порівняно з 2013-м, але не так швидко, як наш експорт).

В результаті Україна втратила торговий профіцит на більш ніж 2 млрд доларів, який намагається замістити кредитами МВФ та інших МФО.

Програш в транзитній суперечці не став єдиним. Перед цим наша країна програла розслідування СОТ щодо введення Україною антидемпінгових мит на російську аміачну селітру. Тут вже скаржилася РФ.

СОТ стала на бік росіян, в якості втішного призу запропонувавши нам провести нове розслідування.

Здавалося б, навіщо лізти в систему антидемпінгових ставок, де потрібно збирати вагому доказову базу і вміти її презентувати на міжнародному рівні. Просто беріть згадану вище статтю 21 ГАТТ і в цілях "захисту національної безпеки"  запроваджуйте за списком захисні мита на будь-яку лінійку російських товарів.

Але прості шляхи - не для нас. Хоча як сказати, може, наші чиновники просто вміло "косять" під міських божевільних і сільських дурників…

Ще більший ляпас в СОТ ми отримали, намагаючись оскаржити відмову РФ від сертифікації залізничного обладнання та стрілочних переводів українського виробництва.

На думку міжнародної організації, Росія має право так чинити. І тут знову підказка – скасовуйте сертифікацію російських товарів і не потрібно взагалі ні антидемпінгових мит, ні процедури по статті 21 ГАТТ.

Сьогодні ми програємо торговельну боротьбу ключовим технологічним державам (США, Німеччина), економікам з державною промисловою політикою (РФ, Білорусь) і країнам з ефективними інвестиційними моделями розвитку (Китай).

В глобальному ланцюжку доданої вартості ми осідаємо все нижче і нижче у напрямку до сировинного дна. В цьому світовому "харчовому ланцюзі" ми вже на рівні "коників".

У примітивній сировинній парадигмі наша економіка поки виграє або у тих, хто використовує нашу сировину для підвищення рівня доданої вартості, але вже своїх товарів, як це робить Туреччина, що бутилює українську соняшникову олію і виробляє з наших напівфабрикатів більш якісний метал.

Або у тих країн, які поки не звернули увагу на наш ринок (Єгипет, Індія). Але це тимчасово. Індія виходить на тренд розвитку економіки 5%+ і крім насичення внутрішнього ринку поступово почне торговельну експансію і за кордоном.

Інтелектуальний вакуум і жадібність у владних коридорах заповнюється імпортними товарами, але вже в масштабах усієї країни.

Олексій Кущ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-20 03:32 :33