Новини » Суспільство 13 вересня, 2019, 7:57
Книжкова палата звітує про значний ріст тиражів україномовних книжок та брошур

Згідно з даними Книжкової палати, цього року побачило світ 21 млн 543 тис. 700 примірників книжок та брошур українською мовою, торік за цей період їх вийшло 10 млн 300 тис. 500 екземплярів. Тобто, наклади україномовних книжок та брошур у 2019-му зросли на 109,2%.

Про це повідомляє Читомо, посилаючись на дані Книжкової палати.

Водночас тиражі російськомовних книжок та брошур, як стверджує установа, впали на 3,8% (3 млн 132 тис. 600 примірників у 2018-му і 3 млн 14 тис. 200 цього року).

Загальні ж наклади книжок та брошур, станом на 9 вересня, зросли на 19,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року (14 млн 307 тис. 400 штук та 25 млн 830 тис. відповідно).

Динаміка спостерігається і за кількістю виданих назв. Так дані КП свідчать про те, що загальна кількість назв книжок та брошур, які вийшли цього року, склала 12 тис. 512 одиниць. В аналогічний період 2018 року це число дорівнювало 11 тис. 336, що на 10,4% менше.

Кількість україномовних назв книжок та брошур, за даними, якими володіє установа, зросла на 11,3%, російськомовних – на 2,5%.

Президент Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін пояснює, що подвоєння накладів українською мовою є нереальним показником в розрізі комерційного книговидання, а може свідчити про зростання держзамовлення (наприклад, друк підручників).

І справді. За І півріччя 2019 року, згідно з даними Книжкової палати, вийшло 8 млн 913 тис. 700 примірників підручників та методичок, що удвічі більше, ніж за І півріччя 2018-го (тоді їх побачило світ 4 млн 332 тис.). Динаміка росту ж назв навчальних та методичних видань склала майже 20% (2 тис. 204 за І півріччя у 2018 році та 2 тис. 520 у 2019-му).

У свою чергу директорка видавництва Vivat Юлія Орлова теж не відзначає цього року ані збільшення тиражів, ані зростання кількості найменувань.

Що ж стосується мови видань, видавчиня справді спостерігає ріст кількості україномовних книжок.

«Так, дійсно, ми видаємо все більше книжок українською. Російськомовні видання Vivat-у можна перерахувати на пальцях. Причин кілька. Перша – наша суспільна позиція. Місія видавництва – популяризація української культури та літератури. Тож ми намагаємось видавати якомога більше творів вітчизняних авторів, написаних рідною мовою.

Друга причина – попит. Українська входить у моду. Нею говорять, нею читають, нею дивляться фільми. Наші читачі самі створюють тенденції на книгодрукарському ринку.

Крім цього, набув чинності закон про мову, що обмежує реалізацію книжок російською. Та й авторські права на російськомовні видання купувати непросто та дорого», – розповіла вона.Також Орлова зауважила, що, за її спостереженнями, українські читачі стали більш вибагливими. Тож видавництво дбає більше про якість книжок, а не про їхню кількість.

Крім цього, дані, які оприлюднила КП, свідчать про значний спад (аж на 40,2%) випуску образотворчих видань (447 назв проти 747 минулого року). Тиражі ж цих видань знизилися аж на 64% (1 млн 908 тис. 700 у 2018-му і 687 тис. екземплярів у 2019-му).

Це підтверджує і засновник видавництва «Артбук» Павло Гудімов. Зниження кількості образотворчих книжок він пов’язує з великими витратами на їх створення. За його словами, ці видання лише мають вигляд комерційних, а насправді є збитковими.

«Їхній випуск є не те, що невигідним, він є суперневигідним. Я декілька разів піднімав питання про те, що візуальну літературу необхідно спонсорувати. Вона є дотаційною. Держава повинна це розуміти. І дбати не лише про художню літературу, переклади, а й про візуальні видання», – наголосив він.

За спостереженнями Гудімова, за останні три роки кількість візуальної літератури знизилася практично утричі і продовжує зменшуватися.

Видавці шукають вихід з цієї ситуації і кооперуються для створення візуальних видань. Так «Артбук» разом із видавництвом «Родовід» видали разом книжку Поліни Ліміної «Божена Чагарова: діалектична матриця».

Водночас оперативні дані випуску книжкової продукції у 2019 році від Книжкової палати вказують на значний ріст тиражів україномовних картографічних видань.

Відповідно до даних, які отримала установа, цього року побачило світ 26 тис. примірників карт українською, тоді, як в аналогічний період минулого року, їх вийшло тільки 14 тис. 300 екземплярів, що на 81,8% менше.

У свою чергу Книжкова палата не володіє інформацією щодо випуску російськомовних карт у 2019-му (минулого року, за даними КП, у цей період вийшла тільки одна карта російською, накладом тисяча примірників).

Редакторка видавництва «Картографія» Ірина Дрогушевська повідомила, що з початку року у «Картографії» вийшло друком понад 130 найменувань україномовних картографічних видань. Приблизно такою ж було число за аналогічний період у 2018 році.

Водночас підприємство, станом на сьогодні, видало 4 найменування картографічної продукції російською мовою: плани Одеси та Дніпра, політико-адміністративну карту України та Атлас автошляхів Європи. За словами Дрогушевської, на таку продукцію є попит. Водночас вона зауважила, що план Дніпра, політико-адміністративна карта України та Атлас автошляхів Європи побачили світ і українською мовою.

Видавчиня зазначила, що за аналогічний період минулого року у «Картографії» вийшла приблизно така ж кількість карт та атласів російською мовою.

Мізерна кількість картографічних видань російською мовою, на думку Дрогушевської, пов’язана з тим, що українці прагнуть знати українську мову краще, тому надають перевагу україномовним виданням.

«Думаю, тому, що російська мова втрачає популярність і використовується переважно на побутовому рівні, в той же час, як читати та навчатися українці прагнуть українською. Вважаю, що найближчим часом українська домінуватиме і така тенденція посилиться. Відповідно, й кількість російськомовних видань (у тому числі, й картографічних) зменшуватиметься.

Хоча невелика частка видань російською все-таки буде присутня на ринку, оскільки в нашій країні є регіони, де російська мова широко використовується», – пояснила вона.

Нагадаємо, з 18 до 22 вересня 2019 року у львівському Палаці Мистецтв та у понад 40 локаціях міста пройде 26 BookForum – головний культурний фестиваль країни.

22 вересня Олег Сенцов приїде на 26 Book Forum з презентацією книги «Маркетер».

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-15 20:25 :07