Новини » Політика 12 вересня, 2019, 15:10 блоги
Справа "Україна проти Росії": Страсбурзький суд почав слухання за позовом, який Київ подав ще понад п'ять років тому
Deutsche Welle
DW - новини - актуальні повідомлення про події в світі
Фото: GETTY IMAGES
Фото: GETTY IMAGES

У Страсбурзі відбулися перші слухання з приводу позову України проти Росії за порушення прав людини в анексованому Криму. Представникам Росії аргументація про добровільне входження Криму давалася помітно важче, ніж українській юридичній команді про незаконність анексії півострова.

Оригінал на сайті Deutsche Welle

У залі головної палати Європейського суду з прав людини в Страсбурзі в середу, 11 вересня, місця були зайняті до останнього. В цей день суд почав слухати справу "Україна проти Росії", за позовом, який Київ подав ще в березні 2014 року, тобто, більше п'яти років тому. Часу начебто пройшло чимало, але оглядачі відзначають, що для розгляду подібних міждержавних справ це порівняно недовгий термін. Суд вже має досвід розгляду міждержавних справ на прикладі "Грузія проти Росії" або "Кіпр проти Туреччини". Однак кожна така справа є унікальною і має свої особливі риси. Тому про якісь стандартні терміни розгляду говорити складно.

Суть справи

Україна звинувачує Росію в порушенні ряду статей Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, а зокрема, - права на життя, свободу слова і пересування. Росія всі звинувачення відкидає.

Сперечаються навіть про терміни: так Україна стверджує, що Москва де-факто окупувала півострів ще 27 лютого 2014 із захопленням Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Згідно з російською позицією, до 18 березня 2014 року в Криму все ще діяли українські закони. До того ж, як заявив в коментарі DW заступник міністра юстиції РФ Михайло Гальперін, анексія Криму, або, як він висловився, "входження Криму до складу Росії" не відноситься до компетенції ЄСПЛ. Саме в цьому і полягав лейтмотив сьогоднішніх слухань: обидві сторони намагалися переконати колегію в складі двадцяти одного судді у вірності своєї позиції. З боку здавалося, що представникам Росії аргументація про добровільне входження Криму давалася помітно важче, ніж українській юридичній команді про незаконність анексії півострова.

Російська сторона: Порушення прав людини в Криму не носять системного характеру

Першою слово надали російській стороні. Уповноважений РФ у ЄСПЛ Михайло Гальперін і британський адвокат Майкл Свейнстон, представляє інтереси російської держави, в цілому повторили знайому з кремлівських ЗМІ мантру. Вони заявляли, що юрисдикція Росії над Кримом почалася не раніше 18 березня 2014 го (день підписання договору в Кремлі про прийняття "республіки Крим" до складу РФ - Ред.), Новий "післямайданний" уряд в Києві був нелегітимним, присутність російських військ в Криму не порушувала Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між двома державами від 1997 року, та й кількісно не перевищувала дозволеного договором, що також допомогло запобігти можливому насильству. Нового судді не почули - озвучені в суді меседжі відтворювали офіційну російську лінію останніх п'яти років.

Гальперін та англійський адвокат неодноразово підкреслювали, що "кейс" України пропагандистський і має під собою політичну мотивацію. З приводу задокументованих правозахисниками випадків переслідування українських і кримськотатарських активістів після анексії, представники України говорили про "слабкі докази" і, в цілому, голослівність таких тверджень. Подібна адміністративна практика, стверджували російські відповідачі, відсутня, тобто, випадки порушення прав людини аж ніяк не носять системного характеру. Хоча численні звіти міжнародних правозахисних організацій свідчать про протилежне.

Українська сторона очікує швидкого рішення суду

Представники української сторони - заступник міністра юстиції України Іван Ліщина і британський адвокат української держави Бен Еммерсон доводили неспроможність російських аргументів, вказуючи на те, що анексія Криму призвела до значного погіршення ситуації з правами людини на півострові. Документальні свідчення того озвучували за ці п'ять років не тільки численні міжнародні правозахисні організації, а й головний авторитет в цій області - Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Подібні негативні оцінки містяться і в багатьох звітах Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), розташованої, до слова, тут же, в Страсбурзі. "Я б вкрай здивувався, якби суд не прийняв справу до розгляду. Очікуємо успішного результату", - з оптимізмом сказав в коментарі DW Еммерсон після закінчення слухань і назвав аргументи, озвучені російською стороною, "непереконливими".

Після докладного викладу позицій і аргументів судді могли задати питання сторонам. Першим скористався цим правом чеський суддя Алеш Пейчала. Він поцікавився, яким міг би бути компроміс між сторонами. "Ми знаємо з історії, що будь-які конфлікти між державами повинні завершуватися компромісом. Чи готові ви на компроміс, і в якій мірі, а якщо ні, то чому?", - запитав він.

Представник російської сторони Свейнстон відповів, що Москва "цінує останнє покращення" у відносинах з Києвом, маючи на увазі недавній обмін полоненими. У той же час Еммерсон був більш категоричним - він нагадав про необхідність відновлення українського суверенітету над Кримом.

У коментарі DW по завершенні слухань Іван Ліщина спрогнозував, що рішення суду не доведеться чекати довго. "Можна сподіватися, що протягом 6-12 місяців буде рішення про прийнятність для розгляду. Перед судом стоїть досить просте завдання", - підсумував представник України при ЄСПЛ.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-09-19 00:56 :24