Новини » Політика 10 вересня, 2019, 15:35 блоги
Трамп проти Китаю: Чим ризикує Україна в американо-китайській торговельній війні
Сергій Лямець
Журналіст, працював редактором проекту "Економічна правда" у виданні "Українська правда"
Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

Українська влада не дає можливості Китаю інвестувати в "Мотор Січ". Болтон заборонив? Або глава РНБО Олександр Данилюк, який пообіцяв, що вирішимо, дотримуючись своїх національних інтересів. Цікаво, як Данилюк розуміє наш національний інтерес - як працює завод або як Болтон наказав? У Запоріжжі будуть робочі місця або діра від безробіття? Будуть мільярди податків або мільярди дотацій з бюджету?

ро це пише на своїй сторінці в Фейсбук Сергій Лямець

Нещодавно говорив з товаришем про майбутню кризу. Він розповів, що кризи в звичному розумінні може не бути. Зміниться світовий порядок.

Модель моноцентричності, де на вершині світу знаходяться всемогутні Сполучені Штати, майже відійшла в минуле. І якби не прихід Дональда Трампа, місце США вже зараз цілком міг би зайняти Китай.

Сьогодні в світі відбувається глобальний перерозподіл впливу. Наприклад, відходить у минуле колись дуже важлива Світова організація торгівлі (СОТ). Руйнуються багатосторонні торговельні угоди, на зміну їм приходять двосторонні. В найближчому майбутньому за першість у світі змагатимуться: США в тісному зв'язку з Великою Британією, Китай, Німеччина і Росія. Ці держави будуть центрами тяжіння, між якими будуть знаходити себе інші країни світу. Нам, хто малює глобус України, це може не подобатися. Але яка різниця, що нам не подобається.

Основний інтерес кожної з цих мегадержав - геополітичний вплив плюс економічний інтерес. Простіше кажучи, вони хочуть вирішувати питання і заробляти. Зміняться правила торгівлі, управління зовнішнім боргом, банкінгу та багато інших колись священних корів.

Дуже цікавий підхід, як на мене. Якщо дійсно світ перегрупується таким чином, то нам доведеться знаходити своє місце наново. Україна в рамках цієї моделі, як на мене, має два шляхи. Перший - бути. Другий - не бути. «Бути» означає знайти свій шлях. «Не бути» - «прилипнути» до одного з полюсів і повністю розчинитися під зовнішнім управлінням.

Щоб бути, потрібна власна лінія поведінки. Це означає, розвивати свої унікальні і неунікальні можливості, лише в разі потреби спираючись на модель відкритості та глобалізації. Дивно бути відкритим і нехитрим, коли основні гравці закриваються і хитрують.

Що є в України? Всі говорять про багаті землі і IT. Ну добре. А що ще? Ні одна, ні інша галузі не дають масової зайнятості. Якщо ми говоримо про аграрну державу з нішею для IT, то максимальне населення такої країни - від 10 до 15 млн осіб. Іншим куди діватися? Померти?

Я не вірю в казки про сферу послуг, що створює 90% ВВП. Це один з новомодних міфів, на зразок того, що хіпстери з ноутбуком на березі океану створюють мільярди. Послуги завжди вторинні. Вони розвиваються, якщо є галузі, що генерують основний дохід. Наприклад, секс-туризм і драг-туризм в Голландії дозволяє розвинути потужний сектор послуг. Але ті ж голландці заробляють на сільському господарстві, торгівлі, дизайні, архітектурі, електроніці. Це і є галузі-генератори доходів.

В Україні традиційний генератор доходів - це промисловість. Є сировинні напрямки - просто викопати із землі руду і продати її за кордон. Це не Бог зна що, ганебна продаж надр країни. Є галузі, що дають продукцію з більшим ступенем переробки. Та ж металургія. Ці галузі вже можуть працевлаштувати велику кількість людей.

Є перлини на кшталт «Мотор-Січі», «Зорі», «Південмашу» або того ж «Енергоатому». Це залишки колишньої радянської розкоші. Містоутворюючі підприємства, які можуть давати продукцію, по якій ідентифікують націю. Як Францію ідентифікують по Airbus, Швецію по Volvo, США по Caterpillar і Apple.

Такі підприємства можуть стати опорою для самостійної України. Єдине «але» - вони повинні жити. Мертве «Чорноморське морське пароплавство» і «Чорноморський суднобудівний завод» нічого не додають Україні.

І тут же виникає питання: ми можемо підтримувати ці підприємства на плаву? «Зорю» за часів Порошенко спеціально банкрутували, Одеський припортовий теж. «Мотор Січ», у якої немає ні копійки держави, тримали в чорному тілі. Стратегічно важливий завод, що виробляє вертолітні двигуни, виживав як міг. На основі нього можна побудувати свій український «Сікорський». Можна було не купувати у Франції вертольоти Airbus, що вже були в використанні, а робити свої.

Але чомусь за останні двадцять п'ять років ніхто цим не займався. Якщо прибрати з української економіки $ 12 млрд переказів выд заробітчан, вийде сумно. Тому що ми давно не заробляємо стільки, скільки витрачаємо. Колись найбагатша частина СРСР сьогодні майже розвалила свою промисловість.

Зате, коли Китай купив «Мотор Січ», уми заворушилися. Коли вирішив влити в підприємство гроші, вони захвилювалися. Коли гарантував ринок збуту, збереження колективу і підвищення зарплат, піднявся срач. Нізвідки не візьмись, з'явилися Сполучені Штати. Виявилося, що разом із заводом Китай може отримати ексклюзивні технології. Виявилося, це загроза національній безпеці США. Вердикт Штатів - краще нехай помре, але не дістанеться нікому.

Стривайте, дорогі друзі. Ми вже колоніальна економіка? Ми вже готові вбити завод, аби його не отримав ніхто? Україна вже мала такий сумний досвід. За наполяганням США ми відмовилися від участі в будівництві атомної електростанції в місті Бушер (Іран). Нам обіцяли за це компенсацію у вигляді інвестиційної програми на сотні мільйонів. У підсумку, Україна отримала грант на 0,4 мільйона доларів, а будівництво Бушера перехопив російський «Росатом».

Історія з «Мотор Січ» зараз - це те ж саме. Приїхав в Україну якийсь пан Болтон і сказав, що підприємство віддавати не варто. Чому? Тому, що Китай посилює свій вплив в світі, Китай вже майже дав під дих Штатам, Китай хоче користуватися унікальними оборонними технологіями. І взагалі, ці китайці - суцільна проблема. І умови фінансування, які вони пропонують, не такі вигідні. І взагалі, китайці не борці з корупцією - вони готові дати хабар, щоб отримати те, чого хочуть. Я не знаю, навіщо Болтон все це розповідав, адже «Мотор-Січ» вже давно продали. Сьогодні справа в іншому - ми завод вб'ємо або дамо китайцям його розвивати. Щоб убити, потрібно дати команду СБУ і Антимонопольному блокувати будь-які дії з акціями. Далі голодна смерть - ще рік без грошей, і можна поховати. Занадто великі операційні витрати на утримання, тепло, електроенергію, зарплати. Такі гіганти живуть тільки, якщо завантажені замовленнями.

Ну ок, припустимо, що завод не проданий. Хіба США пропонує альтернативу? Американці готові інвестувати в будівництво вертольотів з двигунами «Мотор Січ»? Чи готові працевлаштувати 25 тисяч співробітників? Ні. Вони просто сказали: не віддавайте завод під контроль Китаю. Може, коли-небудь візьмемо вас за це в НАТО. В сенсі??? Ви нам робите ласку?

Це, звичайно, дурість. З нашого боку. А ось з боку США як раз все в порядку - вони прибирають конкурента. Я тільки не бачу в тому, що пропонують американці, інтересу України.

Я бачу інакше. У новому світовому порядку ми повинні розвивати проєкти і з Китаєм, і з США, і з Німеччиною, і з Великою Британією. Після повернення Криму - і з Росією. Тому що це правильно. Тоді ми ніби як з усіма - і ні з ким. Начебто під впливом, але незалежні.

За такої моделі, інтерес України зараз - дуже простий. Якщо китайці хочуть купувати - нехай купують. Але з жорсткими умовами. Щоб зберегли виробництво в Україні, як зберегли заводи Volvo в Швеції. Нехай вливають в нашу економіку мільярди. Якщо Китай обіцяє, що п'ять років поспіль «Мотор-Січ» буде працювати з прибутком в $ 500 млн - відмінно! Хочуть заплатити в бюджет 100 млн доларів відразу після дозволу АМКУ - відмінно! Нагадаю, стартова ціна Одеського припортового під час приватизації 2018 року була ... $ 54 мільйони. А колись оцінювали в $ 1 мільярд. Хочемо довести «Мотор Січ» до такого ж стану?

А щодо секретності - я впевнений, що всі секрети в Україні можна купити цілком запросто, як митну базу на Петрівці. Проєктна документація по вертолітним двигунам знаходиться в КБ «Івченко-Прогрес», а воно входить до складу «Укроборонпрому». Досить просто все так і залишити. Є цілий Баканов, щоб контролювати секрети Батьківщини і не дати їм втекти, куди не потрібно. Може ловити чортів, які хочуть здати секрети. Або он нехай Абромавічус стежить. Україна отримає від китайців в подарунок 25% акцій. На секунду, сьогодні у держави немає жодної акції. Так що можна увійти до наглядової ради, контролювати, щоб китайці виконували обіцянки. Плюс регулятори, плюс штатні агенти СБУ.

А завод - повинен працювати. Як на гаслі Зеленського, "Не проє…" Для України співпраця з Китаєм в вертольотобудуванні - це власний економічний інтерес. Не США і не Росії - нехай буде Китай. Нам яка різниця? Нехай китайці розвивають «Мотор Січ». Нехай працевлаштовують тисячі українців. Нехай розвивають суміжні заводи, кують лопаті, шиють сидіння, клепають корпус вертольотів, штампують електроніку і все таке. До речі, титан в Україні є свій - як раз сировина для виробництва лопатей.

Які розмови я чую поки що? Це стара українська історія. «Може, давайте «Мотор Січ» реприватизуємо?» Цікаво, для чого? Щоб розвивати її самим? На які гроші? Кому продавати двигуни будемо? Скажіть, що китайцям))

У підсумку. Є Болтон, який заборонив. Є глава РНБО Олександр Данилюк, який пообіцяв, що вирішимо, дотримуючись своїх національних інтересів. Цікаво, як Данилюк розуміє наш національний інтерес - як працює завод або як Болтон наказав? У Запоріжжі будуть робочі місця або діра від безробіття? Будуть мільярди податків або мільярди дотацій з бюджету?

Також цікаво, що скаже Терентьев, ніяк не звільнений з АМКУ. Після рішення про розподіл імперії Фірташа у нас Антимонопольний - це продовження Офісу президента. Так що цікаво, що думають в Офісі президента. Чи вважають вони, що потрібно слухатися Болтона? Або думають, що треба дозволити китайцям зібрати контрольний пакет? Цікаво, чи захоче Терентьєв приймати на себе рішення про зупинку заводу.

І взагалі, у нас на носі криза. Що ми будемо робити, якщо за кордоном перестануть купувати нашу руду? Знову будемо сподіватися на гроші заробітчан?

Сергій Лямець

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-09-20 04:13 :10