Новини » Політика 6 вересня, 2019, 14:13 блоги
Звільнення Цемаха: Лицемірно порівнювати життя людей і державні інтереси
Сергій Фурса
Інвестбанкір,спеціаліст відділу продажів боргових інструментів в інвестиційній компанії "Dragon Capital"
Володимир Цемах. Фото EPA-EFE
Володимир Цемах. Фото EPA-EFE

Цемах - не людина в звичному розумінні. Та й в незвичному, якщо він вчора не переліз через паркан голландського посольства і не попросив у них притулку, він вже не людина. Він уже не жилець. Цемах - це функція. Що дозволяє зберегти, можливо, тисячі життів.

Про це пише на своїй сторінці в Фейсбук Сергій Фурса

Після того, як Україна пішла на всі умови Росії щодо обміну полоненими, видавши Путіну єдиного полоненого, що його цікавив, розгорілася дискусія, що важливіше, люди або національні інтереси. І це в корені невірна дискусія. Тому що вона знеособлює ці самі національні інтереси. Адже за ними стоять ті ж самі люди, просто тисячі і мільйони людей.

Якби ми говорили про обмін полоненими, які є звичайними військовополоненими, то звичайно можна міняти 10 своїх хоч на тисячу їхніх. Без питаннь. Росія - людожери, і їм не важливі життя. А нам важливі. Тому такі обміни потрібні і важливі.

Але тут мова про інше. Цемах - не людина в звичному розумінні. Та й в незвичному, якщо він вчора не переліз через паркан голландського посольства і не попросив у них притулку, він вже не людина. Він уже не жилець. Цемах - це функція. Що дозволяє зберегти, можливо, тисячі життів. Тому що він є важливим елементом у війні. І віддаючи його Путіну ми тим самим вбиваємо сотні і тисячі людей. Що можуть загинути в майбутньому, коли розв'яжуться руки Путіна.

Яке ключове досягнення для України у війні з Росією? Це поступове заморожування конфлікту і санкції проти Росії. Якби не було санкцій, тисячі і тисячі українців загинули б від рук найманців Путіна. А значить ніщо так не важливо для порятунку життів українців як збереження і навіть посилення санкцій. Це до питання про цінність життя будь-якого українця.

Що є основою для санкцій? Міжнародна коаліція на підтримку України. Яку нам треба зберігати для порятунку життя наших людей. Це потрібно не Голландії, а нам. Що стало спусковим гачком санкцій? Збитий Боїнг. До нього всім було начхати. Цей світ цинічний. І як українцям плювати здебільшого на мертвих сирійців, так і європейцям - на мертвих українців. А ось мертві європейці зрушили справу з мертвої точки. Саме Боїнг допоміг нам врятувати тисячі життів. Бо не було б боїнгу, хто знає, коли і як ввели б санкції. І де б в цей момент стояла російська армія.

А тепер Україна сама руйнує коаліцію на свою підтримку. Сама позбавляє європейців приводу посилити санкції. І навіть дає шанс для їх зняття. А це може коштувати тисяч життів. І це не міфічний державний інтерес. Це життя людей. І, в тому числі ті тисячі життів, що вже були віддані.

Коли ви говорите, що заради людей можна піти на все, то готуєте грунт під капітуляцію. Адже заради людей. Адже тоді і частина суверенітету можна віддати. Адже все заради життя людей.

Саме тому в західному суспільстві, що набагато гуманніше українського, є правило - не вести переговори з терористами. Тому що тоді доведеться виконувати їх вимоги. Заради життя людей. І тоді терористів стане в рази більше. Адже метод працює. І тоді загине набагато більше людей.

Тому лицемірно порівнювати життя і державні інтереси. Це завжди життя і ще більше життів. Тому влада - це так складно. Тому що влада – це не вибір між цукеркою і тістечком. Це дуже часто вибір між поганим і дуже поганим рішенням. І ці рішення будуть ранити людей. І емоціям тут немає місця. Бо емоції вартують тисячі життів. Згадайте, як фактично поховав свою армію просто хороший хлопець Джон Сноу, піддавшись емоціям. Якщо ти наділений владою, то ти не маєш на них права. Якщо ти не можеш від них відмовитися, то ти повинен визнати, що занадто слабкий для влади. І так, родичі полонених завжди будуть хотіти повернути своїх за всяку ціну. І це нормально. Це природно. Але так само природно розуміти, що рішення треба приймати не піддаючись емоціям, не бажаючи допомогти ось саме цим людям, а прораховуючи ходи і зважуючи ризики. Тому що інакше - це капітуляція. Це слабкість. А поки ми на війні, ми не можемо собі її дозволити.

Сергій Фурса

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-09-19 01:27 :33