Новини » Суспільство 18 серпня, 2019, 13:30
У заповіднику «Херсонес Таврійський» археологи розкопали приміщення стародавнього храму

Московські й уральські археологи під час розкопок у заповіднику «Херсонес Таврійський» в анексованому Севастополі виявили одне з приміщень стародавнього храму.

За словами керівника експедиції, завідувача відділу «Городище і некрополь» Станіслава Рижова, храм існував з IV століття до н.е. до IV століття н.е. «У перебігу робіт ми виявили одне з приміщень, яке колись, найвірогідніше, належало храму. На північ від храму була площа, де проходили релігійні таїнства, а за цією площею – підсобні приміщення споруди», – пояснив Рижов.

За інформацією пресслужби музею-заповідника Херсонес Таврійський, наразі розкоп доступний для огляду відвідувачам музею, – повідомляє Радіо Свобода.

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об’єкти культурного й історичного значення, розташовані на території півострова. Київ наполягає на приналежності пам’яток українському народу і просить взяти їх під захист ЮНЕСКО.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський» у Севастополі. Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

Довідка.

Історія Херсонеса є частиною історії Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії, Київської Русі. Адже саме тут, у Херсонесі, згідно з літописними даними, відбулося велике Таїнство – Хрещення Київського князя Володимира, який потім поширив християнство на всю Київську Русь.

Херсонес Таврійський – таку назву носило місто, засноване давньогрецькими колоністами понад дві з половиною тисячі років тому на південному заході Кримського півострова.

Слово «Херсонес» зазвичай перекладають з грецької як «півострів». Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові поміж двох бухт. Таври – войовниче плем’я, що заселяло сусідні гористі місцевості, – спричинили народження епітету «Таврійський», тобто «розташований на території таврів».

Територія сучасного заповідника охоплює межі стародавнього грецького міста – Херсонеса Таврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря, у V ст. до н.е. Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді у грецькому та римському світах. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них – елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, обладнання для засолювання риби, колодязі тощо.

У кінці XIV ст. навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля. Лише у 1827 р. тут розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву – «Руська Троя». Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам’яток, що потребують збереження, спонукали до створення Національного заповідника «Херсонес Таврійський».

Територія Херсонеса досліджується археологами уже 180 років. За цей час відкрито понад третину міста. Серед археологічних знахідок є унікальні – присяга громадян Херсонеса ІІІ ст. до н.е., декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тисяч експонатів.

Згідно з літописом «Повість временних літ», у 988 р. Київський князь Володимир, здійснивши напад на Херсонес, примусив Візантію видати за нього заміж царівну Анну, а потім хрестився та вінчався з нею. При цьому охрестилась і дружина (військо) князя. Після цього князь Володимир з Анною, дружиною і грецьким духовенством прибув до Києва, де того ж 988 р. відбулося славнозвісне хрещення киян у річці Дніпро.

На місці руїн хрещальні князя Володимира у 1861 р. було закладено собор в ім’я Хрестителя Русі. Нині Володимирський собор у Херсонесі реконструйований та є символом Хрещення Русі.

Читайте більше новин на тему: окупований Крим

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-09-19 02:48 :17