Новини » Політика 12 серпня, 2019, 15:02 блоги
Чотири кандидатури на прем'єра: Чого варто чекати від кожного
112.ua
ІА 112.ua - найсвіжіші новини політики, економіки України і світу, інформація про надзвичайні і кримінальних подіях.
Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

Економіст Олексій Кущ "без купюр" аналізує кандидатури, оприлюднені командою Зеленського

Оригінал на сайті 112.ua

Україні потрібно звикати до нових облич української політики. Хоча новими їх можна назвати з великою часткою умовності. Як правило – це "заплічні" гравці, тобто ті, хто стояв за широкими, вгодованими спинами чиновницьких рядів, які пішли в небуття. У вітчизняних олігархів і лобі інвестиційних банкірів виявилася непогана лава запасних. Коли одні "петрушки" вже перестали веселити публіку і створювати ілюзію народовладдя, зі скрині Карабаса були негайно вилучені інші. Трохи політичного ботокса, пара підтяжок мімічних зморшок, і група "нових осіб" вже поспішає на допомогу рідному електорату. "Що, новий господар, треба?" Дешева іпотека, зростання економіки на 5-7% в рік, скасування комунальних платежів для людей старше 70 років, "економічний паспорт" з накопиченнями від продажу "надр"? Все буде і навіть казино, адже вже найближчим часом українці стануть настільки багатими, що надлишкову грошову масу доведеться якось "утилізувати". А в цій справі без казино ніяк. Загалом, була країна в "одному місці", що рифмується з Європою, а опинилася в "смартфоні". Держава-консьєрж, якшо якщо треба, буде навіть "загинати пальці". Як сказав би незабутній Віктор Федорович: "Ну ви мене зрозуміли".

Нинішня президентська фракція вже восени отримає нового керівника. Їм, швидше за все, стане Давид Арахамія. Днями він озвучив черговий шорт-лист номінантів на посаду прем'єра, який дещо відрізняється від попереднього, опублікованого журналістами, хоча кілька прізвищ присутні в обох списках.

Місяць тому Atlantic Council назвав імена п'яти кандидатів на посаду прем'єра в Україні:

1) Колишній заступник голови НБУ часів Валерії Гонтаревої, а нині функціонер МВФ Владислав Рашкован

2) Голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв

3) Топ-менеджер "Нафтогазу" Юрій Вітренко

4) Колишній реформатор "при адміністрації" Януковича, міністр фінансів Гройсмана-Порошенка Олександр Данилюк  

5) Колишній міністр економіки уряду Яценюка Айварас Абромавічус.

Тоді, прочитавши цей список, залишалося лише сподіватися, що журналісту його написав на серветці в київському ресторані п'яний політолог. Чи це був якись "підкидний лист", запущений в мас-медіа для створення необхідної політичної завіси з метою прихованого просування інших кандидатів.

У будь-якому разі вже зараз варто готуватися до жорсткого осіннього політичного бумеранга, який ґрунтовно пройдеться по "тільцю" електоральної бабки. Тієї самої, що літо червоне проголосувала і озирнутися не встигла, як однопартійна коаліція тут як тут. В умовах відсутності політичної культури і традицій у переможців і формування партії на лисому коліні подібні ігрища в політичних "англосаксів" чреваті чисто слов'янськими рецидивами.

Як нещодавно заявили представники Зе-команди, нас чекає ера освіченого лібертаріанства: без одностатевих шлюбів (поки) та легалізованої марихуани (хоча…), але, швидше за все, з глибокою десоціалізацією країни, яка за Конституцією – все ще держава соціальна. Але Основний Закон теж вирішили поміняти, так що "соціальні статті" там ненадовго. Адже інакше лібертаріанство у нас буде не тієї системи. Загалом, у той час, поки цивілізований світ стає комфортнішим, економічна політика в Україні ризикує зіскочити в формат Дикого Заходу часів 19 століття – у нас вона буде називатися "Дике поле". Лібертаріанська модель, коли у тебе в країні 12 млн пенсіонерів і 7 млн штатних працівників, означає лише одне: місць на "ковчезі" вистачить лише тій "тварині", яка має "політичну пару". Керований хаос – ідеальне середовище для зняття корупційних рент і функціонування рентної, корупційної моделі економіки. Наприклад, для відкриття ринку землі в інтересах лобі інвестиційних банкірів, які вже давно осідлали у нас африканський формат "інвестування": свої партії з "новими обличчями", контроль державних боргів і в майбутньому – землі та інфраструктури. Старі, олігархи тихо курять в кутку. На прощання їм грають віденський вальс.

І ось на днях з'явився новий шорт-лист. В ньому вже чотири прізвища кандидатів у прем'єри. Пальму першості за кількістю претендентів тримає "Нафтогаз". Відтепер він не тільки "тарифна геноцидница" і "багатомільярдна бурильница", але "кузня кадрів". НАК делегував на здобуття лаврів прем'єра цілих двох топів: Юрія Вітренка та Андрія Коболєва. Що стосується першого, тішить лише одне: мама не буде протестувати проти МВФ і "убивчих тарифів". Що стосується другого – засмучує те, що мама не отримає чергові бонуси, наприклад за продовження контракту з "Газпромом". Якщо серйозно, то ці кандидати є досить маркерними і можуть свідчити про високу вірогідність настання в майбутньому надзвичайно токсичних для нашої економіки подій. Трохи глобалістики: світ застиг на межі нової рецесії, вирують торгові війни між Китаєм і США, економіка Піднебесної і єврозони на межі суттєвого уповільнення зростання, розвинені країни одна за однією сповзають в дефляційну пастку і "вічну стагнацію". На цьому тлі поступово розвивається ціновий шок на ринку залізорудної сировини і металу, а це саме ті товари, які є каркасом нашого експортного потенціалу. Осінь і найближча зима обіцяють бути спекотними у плані виплати зовнішніх боргів і холодними в контексті економічних перспектив України. Потрібні зручні кандидатури, які вже спалили на газові тарифи свій електоральний потенціал і яким палити вже більше нічого, крім як купюри для зігріву. Саме ці кандидатури з виразом обличчя, як у чиновника-мезантропа часів Великої депресії в США, зможуть остаточно десоціалізувати державу, направити основні фінансові ресурси країни на виплату зовнішніх боргів і відкрити ринок землі "по бєспрєдєлу", коли відбудеться обезземелення дрібних фермерів і концентрація земельних паїв в руках кількох десятків лендлордів і фінансових спекулянтів.

Правлячим елітам в епоху постправди і тотальних симулякрів потрібні такі хлопці "зі скриньки", які виконають свою роботу і вирушать назад у свою скриньку, на цей раз вже золоту. У підсумку президент зможе з використанням свого неповторного тембру голосу оголосити "з тесли" про те, що відбулися "перегини на місцях", але "цар добрий" і ті, хто провинилися, вже відправлені у Флориду прибирати сніг.

Арахамія зазначив, що від кожного кандидата чекають пропозиції за ключовими показниками ефективності (Key Performance Indicators, KPI), а також щодо шляхів і засобів їх досягнення. На його думку, базовим KPI має стати економічне зростання – динаміка ВВП на рівні 5%.

Тема з KPI стосовно Вітренка і Коболєва вельми занятна. Останньому вже "закладали" індивідуальні цілі в особистий контракт з Кабміном. Наприклад, можливість збереження посади керівника "Нафтогазу" безпосередньо пов'язувалася з проведення анбандлінга, тобто розділення функції видобутку, транспортування і продажу газу. Але на сьогоднішній день не узгоджена з урядом навіть модель цієї реструктуризації і нічого, бонуси в розмірі сотень мільйонів гривень капають регулярно. До речі про бонуси. Індивідуальні цілі з такими хлопцями вельми небезпечні – можуть взяти "один відсоток" від зростання ВВП, а це вже не стокгольмський контракт і "хлопців-однопроцентників" скарбниця ризикує не потягнути….

Сам показник KPI у вигляді динаміки зростання ВВП для майбутнього уряду дуже зручний: в 2019-му році зростання можна приписати собі, а зниження – покласти на "попередників". Крім того, потрібен час для "реформ" і сам валовий продукт має сезонний характер, тобто необхідний календарний рік для порівняння. Ось і виходить, що до кінця 2020-го року можна благополучно розпродати все державне майно, роздерибанити землю, десоціалізувати бюджет, ввести "ринкові" тарифи на газ, а на початку 2021-го благополучно заявити, як шкапа з відомого анекдоту: "Ну не шмогла я, не шмогла".

Крім "пташенят гнізда Сороса", Арахамія назвав кандидата і Владислава Рашкована, який реформував разом з Валерією Гонтаревою нашу банківську систему, та так вдало, що заслужив посаду в керівництві МВФ. Зараз, у світлі відходу з МВФ Крістін Лагард і посилення у фонді впливу Китаю, йому потрібно терміново "перевзутися". Як прихильник вульгарного лібертаріанства, він зможе піти значно далі наших найсміливіших очікувань, передавши митницю в приватне управління, розпродавши школи, дитячі садки, університети, лікарні, залізні дороги, а якщо запропонують хорошу ціну – і саму "мотузку", на якій… Ну далі за класиком. Призначення Владислава Рашкована стане знаком того, що восени-взимку все буде по-справжньому погано і без кредитного плеча МВФ влада не зможе обійтися. А для цього потрібна "своя людина в Гавані", у якої рука не здригнеться продати "амбулаторію в Страхоліссі".

Четвертий кандидат – Олексій Гончарук, відомий у вузьких колах юрист, який в офісі президента відповідає за економічний блок, що "логічно". Людина з класичною для прем'єра "МАУПовською" освітою. У минулі роки він працював керуючим партнером юридичної компанії, яка надавала послуги у сфері фінансування будівництва нерухомості, а потім – керував всеукраїнською асоціацією допомоги постраждалим інвесторам, що "логічно подвійно". З іншого боку, він напевно знає, що кращий спосіб боротьби – це очолити "процес". В цьому плані він міг багато чого перейняти у першого віце-прем'єра Степана Кубіва, радником якого Гончарук ще недавно працював. Не дивлячись на те, що у нього немає досвіду керівництва великими проектами, він ідеально підійде для Зе в якості непомітного технократа. "Президенту – голограмі" дуже до речі буде аналогічна "голограма – прем'єр". Призначення Олексія Гончарука буде означати, що буря на просторах світової економіки і хвиля цунамі в нашу сторону поки відкладається і можна пару років спокійно "покерувати", сильно не задираючи електорат і не дуже глибоко прогинаючись перед МВФ. У цьому контексті максимальне перенесення першого засідання новообраного парламенту на перший тиждень вересня як не можна до речі. Розумні люди маякнуть, до чого слід готуватися. А там "зомбі-апокаліпсис" проголосує… І згадуючи шорт-лист претендентів на посаду прем'єра, не забувайте й про іншу конотацію слова "шорти": грай на пониження, купи дешево і віддай борги. В даному випадку політичні.

Олексій Кущ

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-08-25 10:20 :24