Новини » Суспільство 17 липня, 2019, 20:55
Психолог пояснила, що робити батькам, щоб захистити дитину від сексуальних домагань

11 липня Верховна рада України ухвалила закон номер 6449, який має на меті посилити покарання для тих, хто вчинив злочини щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості. Психолог – спеціаліст у сфері розслідувань злочинів проти дітей Анна Козлова розповіла, що на індивідуальному рівні може зробити родина, щоб захистити свою дитину.

Про це пише Українська правда. Життя.

Дитина має бути проінформована щодо власного тіла та його кордонів. Цей процес має починатися від 2,5-3 років. «На перших етапах батьки мають розказати дитині про статеві органи та як вони називаються, розказати про те, що це інтимні частині тіла і до них не можуть торкатись інші, лише батьки (бажано якщо це дівчинка, то мама, у крайніх випадках тато) та лікарі (за необхідності), – пояснює Анна Козлова.

З трирічного віку треба привчати дитину до самостійної гігієни (щоб дитина підмивала статеві органи сама, а батьки лише контролювали цей процес). Перший етап є одним із найважливіших, адже саме він формує кордони власного тіла та безпеки».

Як зрозуміти, що ваша дитина зазнала сексуального насилля?

Кожна ситуація індивідуальна, але за словами психолога, дуже важливо звертати увагу на такі прояви уваги з боку дорослих як погладжування інтимних місць дитини, маніпуляції з дитиною, купівля дитині подарунків (так би мовити за мовчання дитини), погрози тощо.

«Головне, що має насторожити батьків – це бажання особи постійно залишатись наодинці з дитиною.

Батьки мають розуміти, що для того, щоб вчинити сексуальне насильство достатньо всього 10 хвилин, тому будьте обережні», – застерігає психолог.

Також, певна поведінка може вказувати на те, що дитина страждає від сексуальних домагань:

У дітей дошкільного віку: нічні кошмари, страхи, регресивна поведінка (поява дій або вчинків, характерних для більш молодшого віку), невластиві характеру сексуальні ігри з самим собою, однолітками або іграшками, невластиві віку знання про сексуальну поведінку, безпричинні нервово-психічні розлади.

У дітей молодшого шкільного віку: «безпідставне» зниження успішності навчання, виникнення замкнутості та прагнення до усамітнення, різка зміна рольової поведінки (бере на себе функції батька), раптове погіршення взаємин з однолітками, не властива віку, сексуально забарвлена поведінка, прагнення повністю закрити тіло одягом, навіть якщо в цьому нема потреби.

У дітей старшого шкільного віку, підлітків: депресія, втечі з дому, низька самооцінка, спроби самогубства, сексуалізована поведінка, вживання наркотиків або алкоголю, проституція або безладні статеві зв’язки, психосоматичні розлади.

Анна Козлова зауважує, що не обов’язково, що всі ці показники одночасно будуть проявлятись у дитини, але важливо розуміти, що вони можуть стати для батьків першими тривожними сигналами, і в такому випадку необхідно звернути для психолога.

Звернувшись до психолога батьки або отримають доказову базу (підтвердження про факт насильства) або спростування, що дитина стала жертвою насилля.

Важливо, при виборі психолога, щоб він спеціалізувався власне на таких дослідженнях та мав відповідний досвід.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-08-23 00:57 :32