Новини » Львів 30 червня, 2019, 18:58
У Львові відзначили 78-му річницю проголошення Акту відновлення Української Державності
У Львові відзначили 78-му річницю проголошення Акту відновлення Української Державності
У Львові відзначили 78-му річницю проголошення Акту відновлення Української Державності

Сьогодні на пл. Ринок, 10 відбулись заходи з нагоди відзначення 78-ої річниці проголошення Акту відновлення Української Державності. Декларацію озвучили 30 червня 1941 року саме з балкону товариства «Просвіта», що знаходилось у цьому ж будинку у Львові.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

«Історія нашої держави – суверенної, незалежної та демократичної – непроста та героїчна, тому що завжди знаходився ворог та окупант, який хотів прийти, придушити та залякати. Але він не передбачив однієї речі – величезної сили волі, яка була, є і завжди буде в душі, в синергії, в порозумінні та силі українців. І сьогодні, коли на нашу територію – в Крим, Донецьку та Луганську області – зайшов окупант, Україна боронить не лише себе. Вона є тим форпостом, який боронить усю Європу і світ», – заявили на мітингу.

Заходи організувало Львівське обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Довідка:

Акт відновлення української державності – декларація про відновлення української держави, проголошена Українськими Національними Зборами з ініціативи ОУН (б) під проводом Степана Бандери у Львові 30 червня 1941 року.

Документ складався з трьох пунктів. Пункт 1 проголошував відновлення української держави і закликав український народ боротися за суверенну владу на всіх національних землях. У пункті 2 йшлося про створення на західноукраїнських землях української влади, підпорядкованої майбутньому національному урядові в Києві. Пункт 3 містив запевнення, що самостійна Українська держава буде тісно співпрацювати з Німеччиною.

Далі було оголошено список членів Державного правління – українського уряду на чолі з Ярославом Стецьком.

Проголошення Акту схвально сприйняли провідні діячі українського політичного руху та українська спільнота. Зокрема, йому присвятив окрему відозву митрополит Андрей Шептицький. У наступні дні по всій Західній Україні активісти ОУН організували мітинги на підтримку Акту, створювали органи української місцевої влади.

Через кілька днів, після консультацій з Берліном, гестапо заарештовує Ярослава Стецька, Степана Бандеру й низку інших діячів.

Після того як Бандера і Стецько відхилили вимоги німців про відкликання Акту, обоє опинилися у концтаборі Заксенгаузен (за 30 км від Берліна). Із 11 липня 1941 р. нацисти заборонили будь-яку політичну діяльність українським організаціям, у тому числі – маніфестації на підтримку Акту 30 червня.

А вже у вересні німецька поліція безпеки провела масові арешти оунівців, за ґратами опинилися майже 2 тис. осіб. У відповідь, залишки керівництва ОУН (б) ухвалюють рішення про перехід в підпілля, активізацію антинімецької пропаганди й підготовку збройного повстання проти окупантів.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-07-22 08:21 :52