Новини » Політика 29 червня, 2019, 13:23
Вакантне місце: Хто займе крісло міністра оборони? Розслідування
ZIK
ZIK

Хто стане міністром оборони і як розвиватиметься українська армія – на сто відсотків ніхто не береться озвучувати. Проте точно те, що ця людина має влаштовувати не лише президента і парламент, а насамперед військо і тих, кого вони захищають. Тож чому президент зволікає із таким доленосним призначенням?

Про це йдеться в програмі військових розслідувань «Стежками війни» в ефірі телеканалу ZIK.

Після інавгурації Володимира Зеленського керівники силових відомств почали масово писати рапорти на звільнення. Не став виділятися міністр оборони. Степан Полторак практично одразу ж зробив заяву. Згодом і рапорт написав. От тільки поки що його у Раді не підтримали.

За відставку проголосували всього 67 народних депутатів і цього замало. Тому поки що Полторак продовжує очолювати відомство з приставкою «в. о». Разом з тим ні президент, ні його найближче оточення не поспішають з призначеннями на керівні посади.

Тож коли представить свого кандидата президент – невідомо. Ймовірно це буде після парламентських виборів. Тоді Володимир Зеленський зможе оцінити наскільки сильною є його підтримка у Раді, і чи збере 226 голосів для звільнення Полторака.

Хто претендує на пост міністра оборони?

Анатолій Гриценко – про нього говорять, як про людину з досвідом міністра оборони. Під час виборів він підтримав Зеленського. Проте за своєї каденції він запам’ятався масовим продажем армійського майна. Через це шанси Гриценка стати міністром зменшуються.

Проте він може зберегти вплив на силовий блок через свою людину, яка претендує на посаду і вже радить Зеленському як бути в оборонному секторі. Йдеться про Івана Апаршина.

«Поки що нема офіційного призначення, інформацією я не володію», – коментує Іван Апаршин.

Експертне середовище має сумніви до Апаршина. Говорить про це і колишній співробітник оперативного управління Генштабу Олег Жданов.

«Я думаю, що Апаршин не довго протримався б на посаді», – коментує Жданов.

«Шостий рік точиться війна, а Апаршин жодного разу не був на фронті», – додає експерт Олексій Арестович.

Серед кандидатів на крісло міністра оборони є і менш відомі обличчя, на приклад, Леонід Поляков. Він теж наближений до Гриценка. Працювали вони разом у міністерстві оборони з 2005 по 2007 рік. Але Полякову вдалося уникнути прив’язки до розпродажу військового майна. Кажуть, у війську його сприймають за свого.

«Я чув схвальні відгуки про Полякова від професійних військових», – каже Олексій Арестович.

Сам Поляков вважає, що таких кандидатів, як він зі всієї України набереться понад сотня.

«Добре, якщо матимемо багато кандидатів. Я думаю, що президент призначить на посаду людину, якій довіряє. На жаль, я із Зеленським не знайомий», – говорить Леонід Поляков.

Юрій Гусєв – наймолодший кандидат. З 2014 по 2016 роки був заступником міністра оборони. Хоч нещодавно з’явилася інформація, що його призначать на посаду голови Херсонської обласної держадміністрації, але це не означає, що після парламентських виборів йому не запропонують крісло міністра оборони.

«На мою думку, перш за все, міністр оборони має покращити умови для військових на фронті. Це стосується бліндажів, проживання тощо. Крім того, треба розмежувати повноваження Генштабу і Міноборони. Чому немає досі призначень? З того, що мені відомо, тривають консультації, зустрічі на цю тему. Коли Президент визначиться – озвучить свою кандидатуру. ВРУ має підтримати його ідею», – коментує Юрій Гусєв.

Серед кандидатів на посаду міністра оборони є й генерал-полковник Ігор Смешко. У 2003 році він займав посаду першого заступника секретаря РНБО. З 2003 до 2005-го був головою СБУ.

Із гонки також не вибув Степан Полторак. На думку експертів, він і надалі може закріпитися на цій високій посаді.

«Можливо, Полторак ще 3-4 місяці буде міністром оборони, тому що «Народний фронт» не проголосує за відставку», – говорить військовий експерт Олексій Арестович.

Напевно, Степан Полторак буде кандидатом номер один від Порошенко. В такому разі його доля залежатиме від майбутніх розкладів у Раді.

«Зрештою, Полторак може стати навіть частиною коаліційної угоди», – припускає Олексій Арестович.

Чи може з’явитися на посаді, так званий, «джокер»?

«Я чув, що у списку кандидатів є і Климпуш-Цінцадзе. Проте це в стилі команди Зеленського закидати вудочки у медіа, а потім знімати питання з порядку денного», – зазначає Олексій Арестович.

«Я думаю, що посаду може зайняти далека до армії людина», – припускає політолог Тарас Чорновіл.

Військові експерти вважають, що Захід, міжнародні партнери підтримуватимуть ту фігуру, що реагуватиме на їхні проблеми.

«Я думаю, що Захід шукатиме фігуру, яка розуміє проблеми Заходу. Звісно ми суверенна держава, але вони будуть строго рекомендувати, зважаючи на те, що Зеленський геть не розуміє нічого у військову», – пояснює Олексій Арестович.

Для Євросоюзу і США – українська армія відіграє стримувальну роль. Тому Захід уже зараз хоче розуміти, що з новим міністром зможе нормально вести перемовини і навіть захистити свої кордони. Адже щоб дати відсіч Росії – потрібні роки, кажуть в експертному середовищі.

«Захід не встигає протистояти агресії РФ, тому великі надії покладають на Україну», – пояснює Олексій Арестович.

На що впливатиме новий очільник оборонного відомства?

Із червня 2018 року міністром оборони має бути цивільна людина, яка відповідатиме за політичне та адміністративне керівництво ЗСУ, також за оборонне планування та розподіл ресурсів у армії.

Цивільним має бути не лише міністр, а і всі його заступники. Від міністра оборони залежатиме, хто буде начальником Генштабу, керівником ООС, начальником Головного управління розвідки.

Цивільний міністр є лише одним з елементів демократичного контролю за армією. Також нагляд здійснюватимуть органи цивільної влади – президент, уряд, парламент і громадський сектор. При цьому останніх можуть обмежити лише з міркувань державної таємниці. Експерти припускають, що державною таємницею і зуміє прикриватися майбутній міністр оборони.

Всі розуміють: очільник відомства буде фактично другою людиною після президента.

«Пост міністра оборони – дуже впливовий. Армія має найбільший рівень суспільної довіри. Також це один з мостів зі Заходом через структури НАТО і ЄС», – додає військовий експерт Олексій Арестович.

Нагадаємо, у попередній програмі розслідувань «Стежками війни» журналісти розповіли про небезпеки і переваги приватних військових компаній. А також поділилися унікальною інформацією про російський загін компанії «Вагнера», який очолив колишній мешканець України Дмитро Уткін.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-07-17 19:24 :25