Новини » Політика 17 червня, 2019, 4:46
Кількісно менше, зате якісно більше: Кримчани йдуть в Раду за списками різних партій

Під час президентських виборів 2014 і 2019 рр. Меджліс підтримував Петра Порошенка. Однак до прохідної частини списку оновленої партії експрезидента голову Меджлісу Рефата Чубарова не запросили. Місця в першій десятці отримали лідер кримських татар Мустафа Джемілєв та заступник голови Меджлісу, колишній політв’язень Ахтем Чийгоз.

Вибір зрозумілий і загалом відповідає логіці формування першої десятки списку партії Порошенка, де популярність поєднується з особистою відданістю.

Про це у своїй статті для Дзеркала тижня пише Валентина Самар. За її словами, визнання Ахтема Чийгоза на з’їзді: «Я з в’язниці вам казав, що ви – мій президент, і зараз кажу: ви мій президент!», викликало в Петра Олексійовича щиру хвилю емоцій.

У той же час Рефат Чубаров несподівано знайшовся у списку партії «Сила і честь» Ігоря Смешка, зазначає автор. У строкатій десятці, що зібрала чинних нардепів із БПП й «Самопомочі», ексчиновників Януковича та колишніх силовиків, лідер Меджлісу отримав третє місце і, мабуть, її прикрасив. Відрекомендовуючи Чубарова, Смешко навіть прочитав кілька подячних фраз кримськотатарською, запевнивши, що «в цій війні ми переможемо разом».

«У списку партії Святослава Вакарчука «Голос» – координатор ініціативи Крим-SOS Таміла Ташева (26-те місце), а 18-м включений бізнесмен і меценат Рустем Умеров. У списку «Голосу» на 31-й позиції – ще одна відома кримчанка, юристка й правозахисниця Олександра Дворецька, співзасновниця руху «Восток-SOS». Еміне Джепарова, перша заступниця Мінінформполітики, отримала почесне третє місце у списку малопрохідної партії «Ук­раїнська стратегія» Володимира Гройсмана, – пише оглядач. – І, нарешті, у списку фаворитки виборчої кампанії – партії президента Зеленського «Слуга народу» поки що знайшлася тільки одна кримчанка, яка замикає першу сотню: це блогерка Ліза Богуцька, соратниця Міхеїла Саакашвілі, ставлення до якої кримської спільноти досить неоднозначне, але всі шанси потрапити до Ради вона має».

Автор підкреслює, що таким чином у новому парламенті, у кращому разі, можуть опинитися до п’яти-шести кримчан, що насправді кількісно менше, але, можливо, якісно більше, ніж у нинішньому. Однак сама собою їхня присутність не гарантує прориву у вирішенні «кримського», а тим більше – «кримськотатарського питання».

«Внесення кримських татар до списків кандидатів у народні депутати України від різних політичних партій – загалом позитивна практика. При цьому важливо розуміти, чи підтримують ці політичні партії вимоги кримськотатарського народу щодо відновлення його прав. Зараз це питання відкрите», – вважає громадський діяч Арсен Жумаділов, який пройшов відповідальний і важкий шлях у роботі Конституційної комісії над змінами до «кримського» розділу Х Конституції України.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-07-20 10:29 :48