Новини » Події 12 червня, 2019, 12:16
Підвішений Крим
Севастополь, анексований Росією Крим. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
Севастополь, анексований Росією Крим. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Панування Москви принесло півострову мегапроекти, застій та арешти.

Про це пише у своїй статті видання Economist.

Відтоді як Росія анексувала Крим, вона тримає його під своїм пильним контролем. Захід підтримує територіальну цілісність України та відмовляється визнати новий статус-кво півострова. Російські чиновники стверджують, що вони захопили Крим вже після того, як Київ дозволив йому занепасти. І справді, федеральний уряд відзначився неабиякою щедрістю: дві третини обласних бюджетів Криму та Севастополя походять з федеральних трансферів. За повідомленнями, за останні п’ять років Москва витратила на Крим 1,5 трлн рублів ($23 млрд), що еквівалентно трьом рокам витрат на охорону здоров’я. Мегапроекти змінили ландшафт півострова. Міст через Керченську протоку, довжиною 19 км, з’єднує Крим з російським материком. Від мосту до Севастополя йде нова автомагістраль, а в місті побудований новий аеропорт. На північ від мосту Москва тепер зазіхає на Азовське море. Минулої осені Росія захопила три українські кораблі, які намагалися увійти до протоки; 24 моряки все ще перебувають у російському полоні, пише у статті видання Economist.

Проте, патріотичний запал від анексії зник, ейфорія минула. Регіон страждає від тих же проблем, що й решта Росії: корупція та безгосподарність, інфляція та падіння зарплат, репресії та заборони. Як зауважують мешканці Криму: «Ми будуємо дорогу, а потім розкопуємо її, щоб прокласти труби. Потім ми знову будуємо дорогу, але забуваємо про вуличні ліхтарі, тому ми все це розкопуємо та знову починаємо спочатку».

Підтримка анексії залишається високою. Проте, нещодавнє дослідження виявило невдоволення «російською бюрократичною машиною, кадровими змінами та корупцією». Вимоги стабільності поступилися місцем прагненню до змін.

Суперечливий правовий статус Криму також породжує свої проблеми. Західні санкції шкодять бізнесу. Приватних інвестицій мало. Підприємцям бракує зв’язків з зовнішнім світом, доступу до капіталу та верховенства права.

Новий аеропорт пропонує рейси лише до Росії. Жителям Криму важко отримати візи до інших країн. Перетин сухопутного кордону до України створює багато проблем. Більшість банків, навіть державних російських, розглядають регіон як токсичний; лише декілька маленьких обслуговують його безпосередньо. Для того, щоб замовити товар в Інтернеті, кримчани використовують VPNs, щоб приховати своє місцезнаходження.

Арешти, переслідування та зникнення стали звичайними явищами. Татарський активіст повідомив виданню Economist, що міліція погрожує їм, що, якщо вони будуть погано поводитеся, то стануть «потєряшкой».

Етнічні українці стикаються з подібним тиском. «Все, що залишилося від України, було знищено», – скаржиться Архиєпископ Климент, голова Української Православної Церкви у Криму. До анексії церква мала на півострові 49 підрозділи, у тому числі 25 активних парафій, та майже 20 священиків. Сьогодні це лише 9 підрозділи та 4 священики. «Мова вмирає, – шепоче один український активіст. – Є 5-6-річні діти, для яких українська так само чужа, як і англійський».

Усе неросійське минуле півострова знищується. На питання, хто був у Криму до Катерини II, екскурсовод в одному Севастопольському історичному музеї зневажливо махає рукою та відповідає: «Якісь турки».

Підготувала Оксана Вергелес,
для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-26 18:49 :15