Новини » Політика 10 червня, 2019, 9:11
Перша зустріч Зеленського і Дуди: добрі очікування на тлі важкої історії
Президент України Володимир Зеленський та президент Польщі Анджей Дуда. Фото: president.gov.ua
Президент України Володимир Зеленський та президент Польщі Анджей Дуда. Фото: president.gov.ua

4 червня, у рамках візиту до Брюсселя, президент України Володимир Зеленський провів свою першу зустріч із президентом Польщі Анджеєм Дудою. Президенти обговорили двосторонні відносини і взаємно запевнили, що залишаються добрими партнерами. Серед питань, які порушили у Брюсселі, була й справа, що впродовж останніх п’яти років залишалася каменем спотикання між країнами – важка спільна історія.

Про що розмовляли Дуда і Зеленський у Брюсселі

Під час спільної прес-конференції президенти озвучили, про що розмовляли під час першої зустрічі. Однією з головних тем були європейські та євроатлантичні прагнення України. Президент РП запевнив, що у цих питаннях Україна може розраховувати на підтримку з боку Польщі.

«Запевняю, що Польща постійно підтримує як європейські, так і євроатлантичні прагнення України – це питання для нас надзвичайно важливе. Ми постійно підтримуємо зусилля України щодо збереження і перш за все відновлення її територіальної цілісності; припинення конфлікту на Донбасі; закінчення окупації цього регіону – і Донецька, і Луганська; припинення окупації Криму – так, щоб Україна могла спокійно розвиватися у своїх законних кордонах. Це надзвичайно важливе питання для нас», – підкреслив Анджей Дуда.

Він також акцентував, що Польща намагається боротися за це у складі усіх організацій, членами яких є: НАТО, ЄС, Міжморя чи ООН.

Президенти також обговорили економічні відносини між країнами.

«Україна – наш добрий сусід, і ми збираємося розбудовувати наші відносини у взаємовигідний та в найкращий спосіб. Україна є великою країною зі значним потенціалом. Ми хочемо допомогти їй розвиватися», – зазначив польський президент, додавши, що рівень двосторонньої торгівлі хороший і є перспективи для його покращення.

Анджей Дуда і Володимир Зеленський зупинилися і на важких питаннях спільної історії.

«Звичайно, ми також розмовляли про складні теми у наших відносинах – історичні проблеми між нашими народами. Але я вірю, що група експертів при президентах Польщі та України, тепер буде ще більше працювати над наступними кроками, щоб збудувати мости між нашими народами – в дусі правди, але перш за все в дусі примирення та співробітництва задля майбутнього. Тому що це дуже важливо для мене як президента Польщі. Я вважаю, що це також важливо і для президента, який починає свою місію як представник українського народу», – акцентував Анджей Дуда і запросив Володимира Зеленського відвідати Варшаву з візитом у день відзначення річниці початку Другої Світової війни.

Добрі відносини на тлі важкої історії

Не секрет, що впродовж останніх п’яти років польсько-українські відносини розвивалися добре в усіх напрямках, доки не заходила мова про важку спільну історію. Чи зі зміною влади у Києві, де до цього часу до питань історії підходили не менш серйозно, як до питань економіки, відбудеться прорив у польсько-українських відносинах?

На думку екс-міністра закордонних справ України (2007-2009), керівника Центру дослідження Росії Володимира Огризка, насправді проблема полягає не у конкретних політичних постатях, а у підходах до проблеми.

«Перша ластівка весну не приносить, так само важко очікувати від першої і поки єдиної зустрічі якогось прориву, чи змін у позиції сторін. Що зараз відбулося в Брюсселі? Відбувся контакт, де на політичному рівні керівники держав засвідчили, що вони зацікавлені у тому, щоб зміни відбулися. Це вже позитив, хороший крок у цьому напрямку. Але всі проблеми починаються тоді коли починають обговорювати деталі. Загальне гасло правильне, а його реалізація перетворюється на проблему, якщо жодна із сторін своїх позицій не змінює», – зазначив Володимир Огризко.

Він пояснив, що підхід польської сторони до важкої історії полягає у тому, що «ви, українці, винні і мусите прийняти польську історичну позицію», а відтак – «все, що ми робимо, є правильним, а те, що робите ви, – не правильним». Цей підхід не дає жодних шансів на те, щоб щось змінилося. Відповідно з українського боку реакція на такий підхід є такою: «якщо ми такі погані, то ви зі своїми проханнями залишайтеся з того боку кордону і сюди будь-ласка більше не навідуйтеся».

«За таких підходів ситуація є безперспективною – вона нічого не вирішить», – акцентував Володимир Огризко.

На тому, що вина у подоланні проблем важкої історії лежить не лише на Україні, а й на Польщі нагадує і експертка Фонду «Наш Вибір» (Варшава) Ольга Попович.

«Тема історії почала домінувати у польсько-українських відносинах протягом останніх кількох років. І це не лише пов’язано зі змінами в Україні, але не менш на це вплинули зміни у самій Польщі, де правляча консервативна партія ПіС почала приділяти набагато більше уваги історичній тематиці, на відміну від своїх попередників. Тож, цілком логічно, що відбулось загострення у польсько-українському історичному діалозі. Без усвідомлення того, що обидві сторони відповідальні за це загострення, важко сподіватись на швидке його подолання», – підкреслила Ольга Попович.

Чого очікує від Зеленського Варшава?

Про те, що зустріч президентів Польщі і України у Брюселі буде важливою, зокрема через спробу подолання проблем у історичному діалозі польська преса писала, ще за кілька днів до події. Офіційна Варшава сподівається, що з приходом нової влади на Банкову їй вдасться добитися від Києва поступок.

«Від Володимира Зеленського офіційна Польща очікує поступок в польсько-українському історичному діалозі. Зокрема, йдеться про зняття мораторію на пошукові та ексгумаційні роботи для польської сторони на території України, хоча це питання й не залежить безпосередньо від президента», – зазначила Ольга Попович.

«Для Володимира Зеленського історична політика відіграватиме менше значення, ніж для його попередника Петра Порошенка. Якщо українському президентові вдасться привести до ВРУ свою політичну силу і створити пропрезидентську більшість, то зміни в історичній політиці відбудуться, а це вплине на відносини з Польщею власне в питаннях історичного діалогу. І одним з перших кроків може бути знаття мораторію на ексгумаційні роботи. Це може зняти напругу в історичних дискусіях, проте кардинального повороту, скоріш за все, не відбудеться», – переконана експертка.

Схожої думки дотримується і політолог, колишній нардеп Тарас Чорновіл. Він вважає, що у Польщі очікують від Володимира Зеленського і його політичної сили, яка найімовірніше буде учасником нової коаліції, перестати підтримувати Інститут національної пам’яті на чолі з Володимиром В’ятровичем.

«Тобто йдеться про певні гарантії для польського реваншизму, які має надати Зеленський після парламентських виборів. На сьогодні, очевидно Анджей Дуда нічого особливого від Володимира Зеленського не вимагатиме, окрім одного – вплинути на проведення ексгумацій. Польська сторона хоче розпочати ексгумації негайно – вже в червні-липні. Українська сторона, ІНП, ніби не проти, але має питання до Варшави, щодо знищення українських пам’ятників, безапеляційної відмови їх реєструвати», – підкреслив Чорновіл.

« І хоча питання ексгумації абсолютно поза компетенцією президента та його адміністрації, але я не здивуюся, якщо раптом після повернення Зеленського з’явиться указ, який буде абсолютно антиконституційний, але створить якусь комісію, що й ухвалюватиме відповідні рішення. Тобто зробить поступку польській стороні в односторонньому порядку. Ще раз підкреслю: ні В’ятрович, ні будь-хто інший, не проти проведення ексгумацій та відновлення пам’яті загиблих поляків. Але йдеться, що це не повинно відбуватися у односторонньому порядку. Зеленський готовий до таких дій в односторонньому порядку – я у цьому не сумніваюся, бо підтримка будь-якого західного лідера для нього на вагу золота. На скільки я можу судити, основні події для нього у ЄС відбуваються не особливо гарно. Можна зробити гарну картинку навіть з іронічної заяви Жана-Клода Юнкера, хоча там була суцільна іронія та сарказм. Тому особистий лобізм з боку Анджея Дуди був би для Володимира Зеленського дуже корисний», – вважає Чорновіл.

Чи варто Україні погоджуватися на умови Польщі?

Експерти переконані, що односторонні поступки завжди закінчуються погано і подібний сценарій приніс би Україні мало позитиву.

«Односторонні поступки у питанні історичної пам’яті означають, що українцям і українським пам’яткам у Польщі може стати важче. Бо там є достатньо багато політичних груп, що хотіли б створити гірші умови для історичної самоідентифікації українців на території Польщі. І зараз, коли питання паритетності буде зруйновано, їм буде легше просувати нівелювання українських історичних фактажів у РП», – вважає Тарас Чорновіл.

Про те, що Україні не варто змінювати односторонньо свою позицію вважає і Володимир Огризко.

«Українці не повинні змінювати свою думку з цього приводу! Наша позиція заснована на відомому вислові: «Вибачаємо і просимо вибачення». Це те, що працювало впродовж останніх двадцяти п’яти років. І цей принцип є ключем до розв’язання цієї драматичної проблеми нашої спільної історії», – переконаний дипломат.

На думку колишнього голови МЗС, якщо українська сторона все ж поступиться польській, то це означатиме відступ від своїх національних інтересів.

«Якщо ми дозволяємо, щоб нам вказували, що робити із власною історією, то це переший крок до того, що буде дуже багато негативу. Українці від цього не виграють. Чи виграють поляки від того, що Україна стане схожою, на приклад, на Білорусь? В національних інтересах Польщі мати справді сильну, незалежну, союзну Україну. Про це говорили ще Пілсудський і Петлюра і від їх часу нічого не змінилося. Поки ми маємо на сході агресивну Російську Федерацію, що нехтує нормами міжнародного права, польсько-українська єдність – це взаємні гарантії виживання. Тому у Польщі не має іншого вибору, як допомагати Україні, якщо вона не хоче отримати на східному кордоні ударну групу армій, що буде у змозі досягти Варшави за кілька діб. Це настільки очевидно, що ставити питання якось по-іншому, це перебувати у полоні політичних фантазій», – підсумував дипломат.

Андрій Павлишин,
IA ZIK

 

Читайте більше новин на тему: Володимир Зеленський

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-19 11:44 :51