На добре здоров’я. Вітрянка – занесена вітром

Тетяна Козирєва
Тетяна Козирєва
На добре здоров’я. Вітрянка – занесена вітром
Фото з відкритих джерел

Цей мій допис, напевно, мав би потрапити у рубрику «Лист покликав у дорогу». Хоча… Рубрика чітко окреслена – «На добре здоров’я». Листа як такого теж не було – було повідомлення-прохання у Фейсбуку. Й дорога не стелилася далека – ходила на кафедру інфекційних хвороб Львівського медичного університету, що на вул. Пекарській, 54 (точніше – в інфекційну лікарню). Але про все за порядком.

У щойно згаданому повідомленні мене запитували, чи мають рацію сімейні лікарі, коли у разі вітрянки дають лікарняний лише на п’ять днів? Про це, також – детально про саму хворобу (вірус, що її спричинює, шляхи передачі, перебіг, гігієну під час нездужання, терміни одужання, ускладнення, профілактику, групи ризику і не тільки) розпитала інфекціоніста, кандидата медичних наук Надію Прикуду.

А перед викладом, власне, розмови – трошки історії.

Вітряна віспа відома з давніх-давен – вперше описана в середині ХVI століття італійським лікарями Гвідо Гвіді та Інгранусом як різновид натуральної віспи. Назву «варіцелла», аби відрізняти від натуральної віспи («варіола»), запровадив 1772 року німецький лікар Фогель. Після епідемії 1868-1874 рр. хворобу визнали як окрему нозологічну форму. А самого віруса-збудника її виділили лишень 1958-го.

За статистикою, частота вітрянки у структурі загальної інфекційної захворюваності становить, за різними джерелами, а я їх передивилася чимало, 1,5- 3%. Значна частина дітей (до 75%) хворіє на таку інфекцію у віці від одного до десяти років. А пік захворюваності припадає на вік 3-5 років. Найменші показники захворюваності – серед дітей до одного року. Але це не означає, що вони зовсім не хворіють. Так само, як і дорослі. Тобто є винятки з правил.

Також, готуючись до розмови з інфекціоністом, знайшла інформацію про те, що хворобу наче заносить вітром – звідси й, напевно, назва: вітрянка.
 

– Вітряна вісна належить до повітряно-краплинних інфекцій і трапляється часто,каже Надія Прикуда. – Це хвороба дитячого віку, але хворіють на неї й дорослі. Належить до керованих інфекцій, адже на сьогодні проти вітряної віспи існує вакцина. Проте в Україні у календарі щеплень вона не належить до обов’язкових. У країнах Європи вакцинація проти вітряної віспи широко використовується більш як 20 років.

– Чи можете назвати цифри по Львову і Львівській області стосовно числа дітей і дорослих, що захворіли на вітрянку?

– Чітких даних щодо захворюваності у Львівській області не назву, бо я інфекціоніст, а не епідеміолог. Але до нас, в інфекційний стаціонар, таких пацієнтів постійно доправляють. Частіше – дітей.

– Чи становить вітрянка небезпеку для здоров’я? Чому запитую про це? Бо, працюючи понад 25 років у ділянці медичної журналістики, кажу чесно, жодного разу не робила публікацій по вітряній віспі, бо не було запиту.

– У нашому стаціонарі перебувають пацієнти в основному з середньотяжкими, тяжкими формами вітряної віспи, а також з ускладненим перебігом хвороби. Пацієнтів з легкими формами госпіталізують лише за епідпоказами. В основному, це хворі з дитячих будинків, а також – студенти, які проживають у гуртожитках. У таких випадках ми госпіталізуємо усіх пацієнтів, адже вони контагіозні для оточення. Попри те, що вітряна віспа може перебігати у легкій, середньотяжкій або тяжкій формі, чіткого взаємозв’язку між клінічною формою і розвитком ускладнень нема – ускладнення з однаковою частотою можуть розвинутися у пацієнтів з усіма формами хвороби. В основному, люди відносять вітряну віспу до хвороб з легким перебігом, тобто до таких, що не є небезпечними. Хоча насправді це не так – кількість тяжких і ускладнених форм вітряної віспи в останні роки зростає.

– Які це ускладнення? І чи є групи ризику щодо ускладнень?

– Найчастіше ускладнення трапляються у пацієнтів з фоновою патологією. До групи ризику відносять осіб з онкогематологічними, ревматологічними хворобами, імунодефіцитними станами. Проте ми спостерігали розвиток тяжких ускладнень вітряної віспи і серед хворих, у яких була відсутня супутня патологія з групи високого ризику. Особливо небезпечними є дві групи ускладнень вітряної віспи – бактеріальні і неврологічні. Бактеріальні розвиваються, в основному, у результаті вторинного інфікування внаслідок порушення цілісності стінок везикул (міхурців), що є воротами для бактерійної інфекції – найчастіше це стафілококи і стрептококи. У таких випадках можуть розвинутися стрептодермія, фурункульоз, абсцеси, флегмони. Трапляється це тоді, коли батьки пізно звертаються по допомогу, тому й розвивається гнійний процес – аж до септичних станів. Такі випадки – дуже небезпечні! Щодо неврологічних ускладнень, то найчастіше це є енцефаліт (запалення головного мозку. – Т.К.). Є енцефаліти, які розвиваються у перші доби хвороби і спричинені безпосередньо самим вірусом вітряної віспи. Такі енцефаліти тяжкі за перебігом, супроводжуються розладами свідомості, судомами. У більш пізні терміни – на етапі спаду гострих проявів хвороби, розвиваються так звані мозочкові енцефаліти, які характеризуються доброякісним перебігом. Унаслідок того, що страждає мозочок, у дітей розвивається м’язова гіпотонія (зниження м’язового тонусу. – Т.К.), атаксія (порушення координації рухів. – Т.К.), порушення мовлення.

– Скільки триває інкубаційний період вітряної віспи і що є першим симптомом, котрий точно вказує на захворювання?

– Максимальний інкубаційний період – до 21 дня. Хвороба може розвинутися і за два тижні. І діти, і дорослі, котрі не хворіли на вітряну віспу, але були в контакті з хворими, підлягають спостереженню упродовж 21 дня. Найбільш заразними пацієнти є в останні два дні інкубаційного періоду, також – упродовж періоду висипань і ще п’ять днів з моменту з’яви останніх висипань. Саме захворювання, як правило, починається з підйому температури, болю голови, ломоти у м’язах, суглобах, тобто стану загального нездужання. Висип виникає потім.

– А скільки часу може сипати?

– І день, і два… До тижня часу.

– Наскільки висип є характерним? Тобто чи відразу на око лікар може визначити, що це саме вітряна віспа, а не, припустімо, кір чи алергія?

– Висипання при вітряній віспі характерні. З’являються на обличчі, включно з волосяною частиною голови, тулубі і кінцівках, а також – на слизових оболонках. Висипання у вигляді плям, які перетворюються на папули та везикули (міхурці), які через 1-2 дні підсихають з утворенням кірочок. Висипання, котрі ми бачимо при вітряній віспі, особливі, не характерні для інших захворювань. Тобто сплутати їх неможливо.

– Чи означає поява висипів поліпшення загального стану, приміром – зниження температури?

– Ні. Як правило, підвищена температура тіла утримується упродовж усього періоду висипань і нормалізується, коли висипання припиняються.

– Чи завжди висипка свербить?

– Може супроводжуватися свербежем, особливо, коли висипання підсихають і з’являються кірочки.

– Чи потрібно чимось мастити сип? Наприклад, зеленкою?

У відповідності до міжнародних рекомендацій, ефективність застосування зеленки чи перманганату калію (марганцівки. – Т.К.) ставиться під сумнів. Основним є патогенетичне лікування і, за необхідності, етіотропне, коли призначаються противірусні засоби.

– Чи є покази до їх призначення? Чи потрібно противірусні засоби приймати усім, хто захворів на вітрянку?

– Так, є чіткі покази. Це тяжкі та ускладнені форми вітряної віспи, а також, у випадку, коли вітряна віспа розвивається у пацієнтів з високим ризиком розвитку тяжкого перебігу хвороби. До даної групи належать хворі зі супутніми онкогематологічними хворобами, реципієнти органів та кісткового мозку, з вродженими Т-клітинними імунодефіцитами, ВІЛ-інфіковані, хворі, які приймають глюкокортикостероїди, з вродженою вітряною віспою. В усіх інших випадках рекомендованою є патогенетична терапія, яка включає антигістамінні (протиалергійні) засоби, які зменшують прояви свербежу. Також важливою є гігієна шкіри і слизових оболонок. Хибною є думка, що дітей, котрі мають висипання, не можна мити. Треба! Дитину потрібно ставити під теплий (не гарячий) душ, а після процедури дуже делікатно промокнути (не витирати!) м’яким рушником.

– А які засоби по догляду за шкірою можна застосовувати?

– Рідке мило, шампуні, спеціальні засоби для інтимної гігієни. І обов’язковим є догляд за ротовою порожниною, де також є висипання. Після кожного прийому їжі потрібно прополоскати рот принаймні теплою водою. Або легеньким розчином фурациліну чи будь-яким іншим дезінфікуючим засобом. Стосовно зеленки чи інших подібних речовин, то вони пришвидшують підсихання висипань, мають дезінфікуючу дію, але застосування їх у жодному разі не запобігає виникненню ускладнень.

– Скажіть, будь ласка, на скільки часу лікар має виписати листок непрацездатності мамі (у разі, якщо хвора дитина) або дорослому, хворому на вітряну віспу? Тобто коли вже можна виходити «в люди» – до школи, до дитячого садка, на навчання в університет або на роботу, щоби вже точно нікого не заразити?

– Має бути врахований весь період висипань плюс ще п’ять днів після появи останнього елементу висипу. Все дуже індивідуально. Термін перебування на лікарняному не є фіксований. Якщо, припустімо, період висипань – п’ять днів, то лікарняний має бути ці п’ять днів і додатково ще п’ять. Якщо період висипань триває десять днів, то лікарняний має бути виписаний на десять днів плюс ще п’ять днів.

– А за скільки часу загалом шкіра стає гладенькою?

– Все залежить від розміру везикул та рясності висипань. Теоретично везикула починає підсихати через два-три дні від моменту появи. Потім утворюється кірочка, яка через кілька днів відпадає.

– Тобто рухати тієї кірочки не потрібно, бо залишиться рубчик на шкірі.

– Справа навіть не в рубчику. Коли забираємо кірочку, то відкриваємо ворота для вторинної, як правило – бактеріальної, інфекції, що може закінчитися розвитком бактеріальних ускладнень – і не тільки шкіри, а й прилеглих м’яких тканин.

– Після того, як вітрянка позаду, чи можна сподіватися на імунітет від неї довіку?

– Після перенесеної вітряної віспи є стійкий постінфекційний імунітет. Але особливість вірусу вітряної віспи в тому, що, потрапляючи в організм людини, він залишається там назавжди і перебуває в латентному (неактивному, прихованому. – Т.К.) стані. За умови зниженого імунітету може відбутися реактивація вірусу, що проявляється клінікою оперізувального герпесу. В літературі зустрічаємо інформацію, що у п’яти відсотків пацієнтів вітряна віспа може виникати повторно.

– Чи є верхня вікова межа хворих на вітряну віспу?

– Чіткої межі нема. На лікуванні в інфекційному стаціонарі перебували пацієнти 40-річного віку і старші. Якщо пацієнт не має імунітету, якщо був у контакті з хворим на вітряну віспу, то може захворіти, позаяк вітряна віспа належить до дуже контагіозних інфекцій (ризик інфікування – 95-98%).

– Чи можна говорити про сезонність вітрянки і групи ризику?

– Найбільше хворих восени, взимку і навесні. Влітку – значно менше. Що може сприяти розвиткові хвороби? Є контакт – є ризик. І ризикує кожен, хто був у контакті з хворим на вітряну віспу.

– Що є профілактикою для вітряної віспи, окрім, звісно, загальних і обов’язкових правил особистої гігієни?

– Найефективнішим методом профілактики є вакцинація, яка запобігає розвитку вітряної віспи. Якщо невакцинований пацієнт перебував у контакті з хворим на вітряну віспу, то проведення вакцинації у періоді не пізніше 72 годин може запобігти розвитку хвороби. Щодо загальних правил профілактики, то це є провітрювання приміщення та вологе прибирання.

Ну, схоже, охопили ми з доктором всі питання. І дуже детально розповіли про «нарахування» днів у листку непрацездатності.

То дякуйте!

І, звісно ж, будьте мені здорові.

 

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...