Новини » Політика 7 червня, 2019, 16:45
Аеродром Харківського авіаційного Інституту: чому важливий об’єкт поріс травою?

В Україні продовжується «дерибан» державних земель. Страждають аеродроми: території одних доводять до банкрутства, інших – віддають під забудову.

Про це йдеться в програмі військових розслідувань «Стежками війни» в ефірі телеканалу ZIK.

Аеродром, що став майданчиком для сміття

В Харкові ще на початку 90-х міська влада віддала під забудову навчальний аеродром Харківського авіаційного Інституту. Колись тут базувалися літаки. Зараз територія поросла бур'янами та стала місцем для сміття.

За однією з версій, частину цього аеродрому ще наприкінці 80-х віддали під забудову гаражному кооперативу. Поруч з територією залишилися лише автомайстерні Харківського авіаційного інституту.

З іншої сторони – розміщений гаражний кооператив. Місцевий охоронець Микола Федоренко пригадує, що колись неподалік був навчальний полігон. Зараз там пустує величезне поле.

Які проблеми у харківського аеродрому «Коротич»?

На Харківщині працює ще один аеродром – «Коротич». У нього теж свої клопоти.

«На літаках ХАЗ-30 практикуються курсанти Харківського національного університету повітряних сил. Ми працюємо з навчальним закладом від тендеру до тендеру», – розповідає начальник аеродрому Сергій Філатов.

За день такий літачок робить 45-60 посадок. Нещодавно кожен двигун пройшов капітальний ремонт. Але ось із паливом до цих літаків є проблеми.

«На жаль, ми не можемо закупити гас через Податковий кодекс і сертифікацію», – коментує Сергій Філатов.

Сергій Філатов неодноразово звертався і до Державіаслужби, проте результатів поки що нема. Наразі це один із небагатьох аеродромів, які вдалося утримати від зазіхань.

«Неодноразово аеродром намагалися загарбати. Та, на щастя, місцеві органи влади розуміють, що його слід вберегти», – додає Микола Федоренко.

Чому «дерибан» державних земель став величезною проблемою?

У Міністерстві оборони проблеми із землею намагаються вирішити протягом багатьох років. Адже багато земельних ділянок виявилися відчуженими не зрозуміло у який спосіб.

Станом на 2014 рік, ще до російсько-української війни, на обліку Міноборони перебувало 2 235 земельних ділянок загальною площею 533,8 тис. гектарів. Проте, 1 січня 2019-го року на обліку Міноборони рахувалося 3 311 земельних ділянок загальною площею 518, 601 тисяч гектарів.  З них –  39,730 тисяч гектарів на території АР Крим.  І ще 0,78 тисяч гектарів на тимчасово окупованих територіях Донбасу. 12.4 тис га перебувають під відчуженими фондами. Що цікаво, 465,691 тисячу гектарів Міноборони намагалися перереєструвати.

«За часів Кучми ці питання жорстко контролювалися. Проблеми почалися за правління міністра оборони Гриценка, далі за часів Януковича. Тоді міністром оборони був пан Лебідь – генерал ФСБ Росії», – розповідає політолог Віктор Таран.

Саме міністр оборони Лебідь, переконаний експерт, надав проблемі катастрофічних масштабів.

«Лебідь передавав гектари землі під котеджне будівництво фірмам, які мали зв'язок з його дружиною чи друзями. На жаль,  після Майдану ситуація не дуже змінилася», – коментує політолог Віктор Таран.

Така ситуація пов'язана із тим, що правоохоронні органи фактично втратили механізм контролю.

«Проблеми виникли тоді, коли у Генпрокуратури забрали право загального нагляду. Тепер органи місцевого самоврядування ухвалюють самостійне рішення про право власності на території, землі, полігони», – пояснює політолог Віктор Таран.

Нагадаємо, у програмі військових розслідувань «Стежками війни» йшлося про останні військові призначення під час президентства Петра Порошенка.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-17 08:40 :10