Новини » Суспільство 3 червня, 2019, 13:58
Найважливіша книжка УНР: Олена Курило – «націоналістка»-єврейка, яка створила підручник української мови
ZIK
ZIK

У 1918 році, коли Україна вийшла на новітню історичну арену, вона не мала ані своєї граматики, ані правопису. Тоді мовознавець єврейського походження Олена Курило взялась за перший підручник української мови для шкіл УНР. Згодом жінка запровадила в мову такі нині звичні терміни як «двигун», «пружність» чи «джерело струму».

Журналісти проекту «Історична правда з Вахтангов Кіпіані» на телеканалі ZIK зібрали найрезонансніші факти з життя української мовної дослідниці.

Українську мову Олена Курило вперше почула вже в дорослому віці. Раніше не мала до неї жодного стосунку – народилась в єврейській родині на заході Білорусі, в дитинстві переїхала до Варшави.

Значний вплив на дослідницю зробили праці її викладача Євгена Тимченка, присвячені опису різних явищ української мови. За кілька років під його опікою Олена досконало вивчила українську.

У 1918-му для шкіл УНР Олена Курило підготувала підручник української мови. До цього часу українська не мала ані свого правопису, ані граматики.

Підручник став бестселером – «Початкова граматика з української мови» мала величезну кількість перевидань.

У 1920 році Курило випустила ще одну книгу – «Уваги до сучасної української літературної мови». Вона стала одним із найпопулярніших настільних книг українців.

Мовознавиця пропонувала замінити деякі форми прикметників, наприклад, «діючий закон» на «чинний», звертала увагу на невластивість вживання пасивного стану в українській.

Микола Куліш згадав Курило у своїй п’єсі «Мина Мазайло». Там один з героїв заявляв, «що там мені Курило з курилятами?». 

Книги Олени Курило друкували і після поразки УНР. У період радянської «українізації», з 1923 року, було видано близько 100 термінологічних українських словників. Туди вводили поняття з науки, техніки та державного врядування.

Курило пропонувала відмежовувати наукову українську від іншомовних запозичень на користь народної термінології. Їздила в мовознавчі експедиції всією Україною, щоб дослідити, як люди називають наукові явища в повсякденному житті.

Так, таблиця хімічних елементів пропонувалось називати «таблицею хімічних первнів» (елемент – первень). Атом – неділкою (те, що не ділиться). Олена Курило ввела в мову слово «кислота» замість пропонованого раніше «квасу».

Курило ввела такі нині звичні слова як «двигун», «пружність», «тім’я», «шлунок», «вільне падіння», «джерело струму». Працювала над «б’ючкою» замість «артерії», «зубами-сміхунцями» замість «різців», «дужкою» замість «ключиці». Та їх не встигли засвоїти – на початку 30-х політика СРСР різко змінилась.

Курило звинуватили в буржуазному націоналізмі і кілька місяців протримали в СІЗО. З того часу жодна з її праць не виходила в друк. Аби врятуватись, Олена з цивільним чоловіком Климентом Квіткою похапцем покинули Київ і втекли до Москви.

У 1934- му Квітку заарештовували і заслали у Караганду. Олена навідувала його, і, щоб підтримати, жила у місті 15 днів. Через 3 роки – у 1937-му – це стало підставою для арешту. За версією слідства, тоді мовознавиця вела таємні переговори з Клименом та іншим засудженими.

5 жовтня 1938-го Олену Курило засуджують на 8 років заслання і, як і Климента, етапують до Караганди. Фахівці підозрюють, що у 46-му по допомогу Курило, якій було заборонено покидати попереднє місце заслання, зверталась до Миколи Бажана. Однак той нічого не відповів.

На волю Курило вийшла через 8 років – у 1946-му. З того часу подальша її доля невідома.

Як повідомлялось, сьогодні, 3 червня, набув чинності новий український правопис.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-20 22:35 :18