Новини » Політика 31 травня, 2019, 14:23
Дива продуктивності ВР: нова армія і школа, легалізований «Пласт», права корінних народів
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Фото: rbc.ua
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Фото: rbc.ua

Ніщо так не стимулює нардепів до роботи, як близький кінець їхньої каденції і перевибори, що мають відбутися вже у липні. Це, може, і на краще, адже невідомо, яким буде склад нового парламенту і чи не зарубає він ті ініціативи, які були започатковані за цієї каденції.

Зокрема, особливою продуктивністю парламентарі відзначились у четвер, 30 травня. Вони прийняли одразу кілька важливих законопроектів і постанов, а також успішно провалили постанову про відставку прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – за неї проголосувало лише 97 парламентарів.

Хтозна, якщо народні обранці збережуть такий темп роботи, може, вони й Виборчий кодекс у другому читанні встигнуть ухвалити.

А наразі журналісти ІА ZIK зібрали більше інформації про найважливіші закони і постанови, прийняті вчора в Раді.

Права корінних народів і санкції проти РФ

Верховна Рада вирішила звернутися до міжнародних організацій та парламентів світу з вимогою посилити тиск та застосувати санкції до Росії через порушення прав корінних народів. За проект Постанови № 10125 проголосували 234 депутати.

Український парламент закликає посилювати політико-дипломатичний тиск на Росію для припинення політики фактичної асиміляції корінних народів, застосовувати всі можливі види санкцій до посадових осіб органів державної влади РФ, причетних до переслідування представників корінних народів за їх переконання.

У своєму зверненні Верховна Рада покликається на те, що Генасамблея ООН проголосила 2019 рік Роком мов корінних народів, а також нагадує про систематичні та масові порушення Російською Федерацією прав корінних народів РФ.

 

Народні депутати затвердили звернення та доручили голові ВРУ невідкладно скерувати текст звернення до ООН, парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій.

Один із авторів проекту постанови, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров наголосив, що це звернення – це ще один крок до деокупації Криму.

Варто додати, що важливість цього документу особливо зростає на фоні відсутністі згадки про окупований Крим під час інавгураційної промови президента Володимира Зеленського у парламенті.

Більше ніяких прапорщиків

Проект Закону щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби № 10181 ухвалили за основу зі скороченою процедурою до другого читання. Цей проект передбачає реформу військових звань в Українській армії, щоб звання у ЗСУ відповідали еквіваленту НАТО.

Як повідомила одна з авторів проекту, перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, закон розроблявся з Міністерством ветеранів, з партнерами з НАТО, з військовими і громадськими організаціями. Він запроваджує нову шкалу армійських і корабельних військових звань, підвищує статус сержантів і старшин.

Скасовуються військові звання «прапорщик, старший прапорщик» (корабельні – мічман, старший мічман) і запроваджуються нові звання «рекрут», «штаб-сержант» (штаб-старшина), «майстер-сержант» та «головний майстер-сержант» («старший майстер-старшина», «головний майстер-старшина»).

Окрім того, передбачається поділ сержантського і старшинського складу на молодший і старший склад. Також чітко визначаються посадові обов’язки для посад «головний сержант (головний старшина) бригади, полку, батальйону, дивізіону, «начальник медичного пункту бригади, полку, батальйону, дивізіону, роти», «сержант-інструктор, старший інструктор (старшина-інструктор)», «інструктор з тактичної медицини роти (батареї)», «сержант з матеріального забезпечення».

Джерело: ukrmilitary.com
Джерело: ukrmilitary.com
Джерело: ukrmilitary.com
Джерело: ukrmilitary.com

 

Передбачена також зміна граничного віку перебування на військовій службі для сержантів. Як зазначає Ukrainian Military Pages, це усуває проблему, коли сержант за законом не може дослужитися до пенсії у зв’язку із колізією чинного законодавста.

Відповідно, граничний вік перебування на військовій службі пропонується встановити таким:

  • для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, – до 45 років;
  • для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, – до 50 років;
  • для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, – до 55 років;

Варто зазначити, що зміни граничного віку стосуються лише мирного часу (чинна норма 45 років для всіх солдатів та сержантів). Наразі ж діє особливий період, і до його закінчення граничний вік для всіх військовослужбовців – 60 років.

Окрім того, законопроект передбачає ведення «Книги памяті» для увічнення пам’яті військовослужбовців, полеглих за свободу і незалежність України, та виховання особового складу на їх героїчних прикладах.

«Прийняття цього закону створить додаткові мотиваційні чинники щодо проходження громадянами України військової служби за контрактом та сприятиме переходу Збройних сил України на професійну основу, за зразком армій західноєвропейського зразка», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, автори якого сподіваються прийняти його в другому читанні вже у червні.

Пластуни «в законі»

Законопроект про державне визнання і підтримку Пласту – Національної скаутської організації України № 10184 за основу і в цілому.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, аналогічні закони діють у багатьох розвинутих країнах західної і східної цивілізацій. Перші закони про підтримку скаутського руху з’явились у Великобританії та Канаді. Закони, які надають державну підтримку скаутингу є в США та Ізраїлі.

За 30 років своєї відродженої діяльності в Україні «Пласт» став не лише найбільшою молодіжною організацією із найчисельнішою членською базою (понад 8000 членів), а і найчисельнішою скаутською організацією на всьому пострадянському просторі, включно із країнами Балтії. Пласт також є найбільшою українською молодіжною організацією в світі, включаючи осередки української діаспори. Сьогодні пластові осередки діють у понад 20 країнах і на всіх континентах.

Попри те, що динаміка чисельного зростання Пласту в останні 10 років є позитивною (7-10% щороку), суспільні очікування «в сотні разів перевищують організаційні спроможності організації», зазначають автори документу.

Для прикладу вони наводять дані про те, що типова ефективна скаутська організація на Заході (скажімо, у США чи Бельгії) охоплює своїм членством 1-3% від усього суспільства. Тобто в Україні для виходу на оптимальну чисельність діяльності «Пласт» повинен нараховувати від 400 000 до 1 200 000 членів. З існуючою спроможністю і динамікою приросту по кілька сотень членів в рік (і плюс 1 тисяча за кілька років) «Пласт» до мінімальних 400 000 членів буде рухатись ще сотні років.

Законопроект передбачає державну підтримку розвитку пластового руху, забезпечення йому логістичної, інформаційної та фінансової підтримки. Йдеться про виділення коштів державного і місцевих бюджетів на спеціальні програми розвитку організації. Водночас обсяги такого фінансування закон не встановлює.

Члени Національної скаутської організації України «Пласт». Фото: plast.org.ua
Члени Національної скаутської організації України «Пласт». Фото: plast.org.ua

 

«Пласт», як український аналог скаутського руху, з’явився в Україні у 1911 році. 12 квітня 1912 року у Львові вихованці одного з засновників Пласту, Олександра Тисовського, вперше склали Пластову Присягу. Цю дату традиційно вважають Днем народженням українського Пласту. Засновниками організації були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола.

Серед вихованців «Пласту» чимало видатних українців – Любомир Гузар, Ярослав Ажнюк, Кетрін Винник, Богдан Гаврилишин, Настя Станко, Борис Ґудзяк, Соломія Бобровська, Любомир Романків. Пластуни були активними учасниками Революції Гідності, п’ятеро пластунів загинули у війні на Сході Україні.

Нова українська школа

Проект закону «Про повну загальну середню освіту № 10204» депутати прийняли у першому читанні 229 голосами «за». Він доповнює Закон «Про освіту» і дає реальні механізми для реалізації реформи «Нова українська школа для учнів, учителів, батьків та освітніх управлінців».

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич розповіла про основні новації законопроекту, згрупувавши їх блоками:

  • новації, що створюють нові можливості для учнів,
  • новації для вчителів,
  • для батьків;
  • освітніх управлінців.
     

Учні

Вдома, в школі, деінде – головне вчись

Для учнів з особливими освітніми потребами побудова власної освітньої траєкторії – можливість для успішної інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, наприклад, ходять на спорт чи в музичну школу, – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу.

Це дозволить активним та відповідальним батькам забезпечити кращу освіту дітям, а державі – застерегти права незахищених школярів та бути впевненою, що діти отримують хорошу освіту і навчаються у прийнятних умовах.

<nbsp;>

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА. Якщо ж ідеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто два на рік).

<nbsp;>

Цікавіший і ефективніший навчальний простір

Проект визначає, що медіатеки та ресурсні кімнати, які показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, найближчим часом мають стати нормою для шкіл.

У медзакладах теж законна освіта

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медичних закладах.

Час на адаптацію

Два адаптаційні цикли навчання – 1-2 клас та 5-6 клас, що також передбачені законопроектом, дозволять надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.

<nbsp;>

Учень вибирає те, що його цікавить

Зараз усе впирається в недостатність годин, тому де-факто вибіркову складову обирає школа, а не школяр. Цей закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, тобто коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів.

Завдяки цим групам діти зможуть вибрати, що вони хочуть вчити. Особливо це актуально для старшої профільної школи, яка має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини.

Три моделі для нацменшин

Мета ухваленого закону – щоб ці діти повноцінно оволоділи як державною, так і рідною мовою.

Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. У модель закладено:

  • навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель для шкіл з мовою навчання національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

  • материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
  • у 5 класі не менше як 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки – не менше 40% предметів вивчаються державною мовою;
  • зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова):

  • початкова школа буде мовою меншини разом із вивченням української;
  • з 5 класу не менше як 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
<nbsp;>

Вчителі

Педагогічна свобода

Закон передбачає педагогічну автономію у створенні програм, розробці власної системи оцінювання та заохочення учня, підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

<nbsp;>

Даєш доплату вчителям!

Документ також передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

Також вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу.

Педагогічна інтернатура – інтеграція молодого вчителя в життя школи та доплата наставнику

Педінтернатура передбачатиме, що молодий вчитель, з навчання прийшовши в заклад, отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься його благополуччям та розвитком. При цьому наставник отримуватиме 20% доплату до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.

<nbsp;>

Батьки

Безпечне середовище для дітей

  • Усі вчителі пройдуть курси підготовки з домедичної допомоги.
  • Батьки дітей з особливими освітніми потребами зможуть супроводжувати своїх дітей на уроках.

Ініціювання перевірок

Завдяки закону батьки отримають право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та не можуть вирішити це із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти вихід із ситуації.

Освітні управлінці

Місце директора – не довічне

Згідно з Законом «Про освіту» директор може займати свою посаду не більше двох термінів по шість років поспіль в одному закладі.

Однак щоб ця змінність влади давала позитивні результати, мають бути прозорі та чесні механізми виборів директорів. Тому було вирішено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

<nbsp;>

Фінансова автономія

<nbsp;>

Додаткова відпустка для усиновлювачів

30 травня народні депутати також ухвалили закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування № 6350«. Його у другому читанні підтримали 248 парламентарів.

Передбачається, що особам, які усиновили дитину (або одночасно двох і більше дітей), надається відпустка по догляду за дитиною (дітьми) на умовах і в порядку, встановлених статтями 179 і 181 цього кодексу. Так, в разі усиновлення дитини (дітей) подружжям зазначені відпустки надаються одного з них на їх розсуд.

«Прийняття проекту акта дозволить привести Кодекс законів про працю України та закон «Про відпустки» у відповідність до вимог Сімейного кодексу України щодо усиновлення дітей від двох місяців і буде сприяти забезпеченню рівних прав на отримання одноразової оплачуваної відпустки у зв’язку з усиновленням дитини для всіх усиновителів», – зазначено в пояснювальній записці.

Нагадаємо, Рада підтримала цей закон за основу в січні 2019 року. За документ проголосували 235 депутатів ВР.

Згідно з проектом, особам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів. При цьому при усиновленні двох і більше дітей надається 70 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини. Підкреслюється, що така відпустка надається за умови, що заява про її надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.

Тетяна Штифурко, Олена Водвуд,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-07-18 13:54 :44