Новини » Економіка 6751 Читать эту новость на русском

Україна – не Греція, або Які будуть наслідки дефолту

Україна – не Греція, або Які будуть наслідки дефолту
Ігор Коломойський та Володимир Зеленський Фото: headtopics.com

Заява бізнесмена Ігоря Коломойського щодо можливого дефолту з’явилася після того, як в Україну прибула місія МВФ і стало відомо, що Фонд може відкласти надання Україні чергового траншу через позачергові вибори і відставку уряду. У цих умовах Коломойський радить новообраному президентові «брати приклад з Греції»: замість того, щоб віддавати зовнішні борги, оголосити дефолт.

Як же було у Греції? На 1 липня 2015 вона не здійснила обов’язковий платіж за кредитами МВФ на суму 1,6 млрд доларів, відтак увійшла у стан технічного дефолту. Однак країни єврозони не залишили Грецію без підтримки. На подолання її боргових проблем за три роки виділили майже 62 мільярди євро, і в серпні 2018 було офіційно повідомлено про вихід Греції зі стагнації.

Щодо України, то державний і гарантований державою борг станом на 31 березня 2019 року становив 2 146,64 млрд грн, або 78,78 млрд доларів. За даними Мінфіну, протягом березня 2019 року сума боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 34,65 млрд грн та у доларовому – на 0,54 млрд доларів.

Чи розібрався новий Президент України у тонкощах економічної політики? Що думає з приводу поради «наслідувати Грецію» – поки не відомо. Реакції від Володимир Зеленського досі не було. Але оприлюднити офіційну позицію щодо заяви Ігоря Коломойського від нього вже вимагають депутати.

Чим українська ситуація відрізняється від грецької, чи доцільно Україні йти тим же шляхом і до яких наслідків могло б призвести оголошення дефолту? ІА ZIK пропонує найцікавіші думки експертів на цю тему.
 

Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку:

– Я противник дефолту. Ми велика країна, і в нас має бути гарна репутація. Дефолт – це свідома відмова від репутації. Тому ніякі інші міркування й аргументи тут не діють.

Щодо «прикладу Греції», то якщо хтось зробив вчинок, який його принижує, хіба це потрібно наслідувати?

Це не перший і не останній дефолт. Потім доведеться десятиліттями заслуговувати довіру. Громадяни від цього точно постраждають.

Повторюся: приниження країни не варте ніяких вигод, про які можна розмірковувати. Я проти дефолту такої великої країни як Україна. Це буде свідчити про те, що ми погано управляємо своєю країною. От що таке дефолт.
 

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Зараз оголошення Україною дефолту було б дуже незрозуміло для зовнішнього світу, для всіх наших партнерів. Україна не оголошувала дефолт у найбільш критичний 2014 рік, пік російської агресії в Криму і на Сході, коли падіння економіки було 9%. Ми не оголошували дефолт у 2015 році, коли падіння економіки було 14% ВВП. Тому тепер, на третьому році росту ВВП – хоча й невеликого, але все-таки росту, оголошувати дефолт є цілком нелогічно. І це ніхто з наших західних партнерів не зрозуміє.

По-друге, порівняння з Грецією некоректне, тому що Греція – член Євросоюзу і, що найголовніше в цьому випадку, член єврозони. І коли ЄС рятував Грецію, то він рятував не так самих греків, як єврозону, щоб не сколихнути серйозно курс їхньої спільної валюти.

Україна не є членом ні Євросоюзу, ні єврозони, тому наш порятунок – це справа, перш за все, нас самих. Ніхто нас витягувати з якихось економічних проблем не буде, тому що станом на сьогодні ми не є членами жодного такого міждержавного об’єднання.

Тому я вважаю, що в цілому ця ідея дефолту зараз, як мінімум, недоречна і нічого корисного Україні не принесе, окрім як великих ризиків, що від нас відвернеться багато наших партнерів.

Звичайно, що в стані дефолту країна буде залучати зовнішній борговий ресурс за набагато вищими відсотками, хоча ми і зараз мали дуже високі ставки. Коли ми випускаємо євробонди, виплачуємо зараз близько 10% у валюті. Після дефолту залучення коштів буде обходитись нам ще набагато дорожче. Плюс з нами може припинити співпрацю Міжнародний валютний фонд. І перше в комбінації з другим дає дуже великий ризик зриву курсу гривні. Тому дефолт – це те, що найменше потрібно Україні зараз.
 

Василь Юрчишин, директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова

– Я б говорив про обмежений дефолт, бо все ж таки йдеться не про те, що Україна повністю від всього відмовляється, а про те, що потрібен час на реструктуризацію боргу, на відтермінування деяких платежів, можливо, на певні переговори стосовно списання. Сценарій обмеженого дефолту хоча і виглядає загрозливо, проте зовсім не обов’язково тягне катастрофічні наслідки. І якщо керівництво України розуміє, про що йдеться, то це може навіть принести певні вигоди. Оголошення дефолту зовсім не означає, що економіка розвалиться, що завтра ми втратимо гривню, чи вона кудись полетить, чи нам заборонять вихід на зовнішній ринок, чи закриють доступ до кредитних ресурсів. МВФівських – можливо, але інші зовсім не обов’язково.

По-перше, коли ми говоримо слово «дефолт» я б не радив вживати його в контексті апокаліпсису, і по-друге, за належного управління країна цілком зможе продовжувати розвиватися. Короткостроково будуть певні ускладнення, але стратегічно виключати такого сценарію не можна. Питання – чи може країна, яка перебуває у стані війни з серйозним агресором, дозволити собі таку самостійність у своїй зовнішній політиці, – тут в мене є сумніви. Але, знову ж таки, апокаліпсису не станеться.

Як приклад наводять Грецію. Це, на мій погляд, не дуже коректний приклад, бо Греція – член ЄС, і вона невіддільна від Євросоюзу. А от Аргентина в цьому контексті більш характерна, коли наприкінці 2001 року Аргентина оголосила дефолт за своїми боргами, це було неочікувано, але якщо подивитися на економічну динаміку, то побачимо, що лише 2002-го відбувалося суттєве падіння на рівні 8-9%, але всі наступні роки, починаючи з 2003-го, темпи зростання підскочили до 7-8%. Тобто, фактично економічне і політичне середовище зреагувало досить позитивно. Тому, що вже не висіли над країною непідйомні боргові зобов’язання, не висів ризик девальвації національної валюти, стало зрозуміло, що країна має розраховувати лише на власні сили. Це лише як приклад, його не можна абсолютизувати. Бо приклад Аргентини теж специфічний, а становище України, яка змушена захищатися від агресора, інше. Але заперечувати і повністю відкидати, так само приймати однозначно «на ура» (дефолт. – авт.) – я б не радив.

Якщо це буде зроблено «сьогодні на завтра», то це вплине на міжнародну репутацію країни. А якщо нове керівництво країни вступить в переговори з США, з ЄБРР, з тим самим МВФ, і сторони не будуть заперечувати тих чи інших кроків, а будуть шукати спільні рішення, я не думаю, що це матиме такий негативний вплив. Знову ж таки, та сама Аргентина: після оголошення дефолту міжнародні ринки відмовилися від співпраці, але в 2004-2005 році країна почала повертатися на міжнародні ринки, отримувати приватні кредити, які відносно недорогі, але це сталося тому, що керівництво країни провадило послідовну, зрозумілу відкриту політику і досягало бажаних кроків.

Потрібно провести дуже прискіпливий аналіз. Так само, як проводять консультації стосовно тарифів, ринку землі. Це має бути рішення на підставі ґрунтовного і політичного, і економічного аналізу.
 

Микола Княжицький, народний депутат:

– Ігор Коломойський каже, що ми маємо брати приклад з Греції й оголосити дефолт, а Зеленський повинен припинити слухати Захід, бо його рейтинг впаде так, як впав рейтинг Порошенка.

Але в Греції було все інакше. Наш борг близько 50 млрд дол., у Греції був близько 325 млрд! Живе у Греції 11 млн чоловік. Криза там почалася ще після загальної кризи у 2008 році. Греція почала отримувати допомогу від ЄС. Отримала теж більше як 300 млрд! Після оголошення дефолту громадяни втратили заощадження у банках і 400 тисяч чоловік з 11 млн виїхали на заробітки!!! Це означає, що пропорційно з України виїде 4 млн чоловік!!! Греція з 9 рівня за бідністю у ЄС впала на третє місце. Бідніша тільки Болгарія і Румунія. Податки після дефолту країна вимушена була підняти.

Чому? А тому, що після перемоги популістів на чолі з Ципрасом дефолт оголосили, щоб позбавитися зовнішнього управління, але впали у таку яму, що знову змушені були просити гроші і у ЄС, і у МВФ тільки на значно гірших умовах і під значно більшим контролем. Ще й продали китайцям портову інфраструктуру. В наших умовах ЄС не допоможе. Допоможе, очевидно Росія. Порти продамо теж китайцям, втратимо людей, ризикуємо втратити незалежність. Це реальні небезпеки, які стоять перед Україною і ймовірність такого сценарію точно більше як 50 відсотків. Готуйтеся.
 

Михайло Кухар, економіст, викладач Бізнес Школи Міжнародного Інституту Менеджементу:

– Оголошення дефолту не має жодних підстав, виходячи з того стану України, в якому її прийняв Володимир Зеленський. Якщо відправити парламент і уряд в один день у відставку, то будь-яка країна почне відчувати на собі турбулентність з боку інвесторів, тому, відмова МВФ в наданні траншу за цих обставин не була дивовижною. Треба було ще відправити у відставку голову Національного банку, щоб стабільність зовсім була розхитана, і тоді ми й справді зможемо серйозно обговорювати ризики дефолту.

Що стосується самого дефолту, то ви не знайдете в новітній економічній історії планети за останні п’ятдесят років жодної країни, яка була б щаслива від того, що в неї настав дефолт. Як правило, більш щасливим є сценарій, коли країна, доведена до межі, все ж таки не провалюється в прірву інфляції та девальвації, а заздалегідь обговорює з Міжнародним валютним фондом необхідну реструктуризацію зовнішніх боргів, як це зробила Україна, наприклад, в 1999 році, коли Віктор Ющенко очолював Нацбанк, а потім уряд блискуче провів переговори про реструктуризацію наших зовнішніх боргів і не довелося девальвувати в п’ять чи десять разів гривню.

Оголошення дефолту завжди призводить до знецінення вкладів, фінансового стресу і зубожіння населення. Це негативний сценарій, не бачу тут логіки. Економічної кризи в Україні немає. Три роки як економіка відштовхнулася від дна і щороку зростає. А політична криза штучно створена. На економічному рівні підстав оголошувати дефолт немає, але вони уже почали виникати, після того, як ми не отримали кредит МВФ. А не отримали ми його через те, що і уряд, і парламент в один день були відправлені у відставку Президентом. МВФ не кредитує країни, де відсутні двоє з трьох органів влади.
 

Марія Репко, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії:

– Українська економіка останніми роками зростає. У порівнянні з 2014-2015 роками у нас відбулася макростабілізація, знизилася інфляція, почали потроху відновлюватися іноземні інвестиції, українські інвестиції, які наші компанії роблять за свій кошт, також почали відновлюватися. Не зрозуміло, нащо оголошувати дефолт, Україна в принципі спроможна пройти ці пікові виплати, якщо рефінансує позики на зовнішніх ринках. Якщо ж зараз оголосити дефолт, то наша макростабільність, до якої ми так довго йшли, знову буде втрачена.

Мета такого проголошення дефолту зовсім не зрозуміла. По-перше, насправді у нас євробонди займають не таку велику частку в зовнішньому фінансуванні, по-друге, позики, які Україна робить в МВФ, ЄС як правило надаються під дуже низьку відсоткову ставку. Україні вигідно їх брати і не вигідно не повертати. Тобто рефінансувати такі позики насправді найпритомніша стратегія для будь-якої української влади. Якщо уявити собі економіку як басейн, де є фінансові ресурси, дефолт означатиме, що притоку цих фінансових ресурсів до басейну більше не буде. А така миттєва виплата, – от візьмемо і виплатимо все, – означатиме, що в басейні не залишиться води. Тому найбільш логічна стратегія: ми здійснюємо виплати за позиками і одночасно залучаємо до України гроші іноземних інвесторів.

Дефолт означатиме, що механізм перетоку фінансових ресурсів між Україною і зовнішнім світом, частиною якого ми є, особливо в рамках євроінтеграції, буде спотворений. А в нинішніх макроекономічних умовах України я не розумію його мети: зовнішні борги в нас справді високі, але ми цілком можемо їх рефінансувати, економіка зростає, інвестиції зростають, війна з Росією не в гарячій фазі. Тобто, що може спонукати людину до того, щоб нині говорити про дефолт мені не зрозуміло.
 

Тимофій Мілованов, член ради НБУ:

– Нова влада не зацікавлена в дефолті. Так, Коломойський дає провокаційні інтерв’ю про дефолт. Але дефолту не буде. Дефолт не вигідний, перш за все, новій владі. По-перше, дефолт вдарить по бідніших людях. І владу винесуть.

По-друге, через п’ять років після дефолту ринки знов відкриються. Але від цього ніякої користі сьогоднішній владі не буде. П’ять років це дуже довго.

По-третє, державний борг сплачується за рахунок платників податків. А не Коломойського та інших олігархів. Навпаки, можливо, олігархи позичають гроші державі. Через ОВДП. Тому їм дефолт не вигідний.

То чому ж розмови про дефолт? У мене дві гіпотези. Перше. Розмови можуть тимчасово знизити ціни на державний борг. І його можна буде вигідніше купити. Тобто, заробити. Друге. Розмови про дефолт відволікають від економічної політики нової влади. Для розвитку економіки потрібні чіткі зрозумілі дії. Скоординовані рішення. Які вирішують складні економічні проблеми України. Поки що таких дій ще немає. Але, сподіваюсь, вони скоро будуть.
 

Мар’яна Білозір, Тетяна Штифурко,
для ІА ZIK

Читайте також: Олігархам вигідний дефолт, тому їм і був потрібен слабкий президент, - Портніков.

Читайте більше новин на тему: Зеленський

загрузка...
загрузка...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...