Новини » Світ 26 травня, 2019, 12:23
Вибори до Європарламенту: Об'єднані популісти можуть стати третьою за чисельністю партією
ZIK
ZIK

28 держав, що голосують одночасно. 751 депутатське крісло в парламенті. Понад 510 мільйонів виборців. Вибори до Європарламенту – це наймасштабніший транснаціональний процес волевиявлення у світі. У ньому беруть участь і політичні партії, і незалежні кандидати. Щоби скриньок дійшли всі охочі – процес розтягнули на чотири дні.

Про це йдеться у сюжеті інформаційно-аналітичного проекту «Деталі» на телеканалі ZIK.

Першими ще в четвер почали головні порушники європейського спокою. Велика Британія просто таки «заскочила в останній вагон» загального свята демократії. Через Brexit вона вже й не повинна була брати участі в цих виборах. Одначе розлучення з ЄС відклали, тож Туманний Альбіон терміново відрядив і своїх кандидатів до європарламенту. Квота Королівства – 71 депутат.

Приблизно половина з них світить новій політичній силі – партії «Brexit» Найджела Фараджа. Британці, щоправда, геть спантеличені. Більшість людей уже звикло до думки про вихід із Євроспілки, а тепер – мають обрати своїх посланців до нього.

«Якщо ми все ж виходимо, а ми маємо вийти в жовтні, то це голосування – гроші на вітер. А якщо ми залишимося, то де ж усі наші виборці? Де небайдужі? Я почуваюся геть розгубленим», – каже виборець Пол Феловс.

«Чесно кажучи, я майже не бачив передвиборної агітації, не чув, щоби хтось проводив якусь кампанію. Щось це все не дотягує до рівня нормальних виборів», – переконаний британський виборець Шон Волис.

В один день із Великою Британією голосують і Нідерланди. Настрої у них дуже схожі. У країни в Європарламенті 26 місць. За них змагається 16 політичних сил. Соціологи кажуть: більшість мандатів може дістатися правій силі «Форум за демократію» на чолі з Т’єрі Боде. Він виступає за вихід із ЄС, Паризької кліматичної угоди та Шенґенської зони.

Такі настрої панують у всій Європі. Ультраправі політичні сили зміцнюють свої позиції в різних країнах континенту. Більшість із них – цілком імовірно потраплять до парламенту. Якщо об’єднаються в одну фракцію – можуть становити серйозну конкуренцію Європейській народній партії та соціал-демократам, що досі мали депутатську більшість і були лояльними до України. У такому разі на наступних п’ять років Київ може залишитися без спільників у Європі.

Нинішнє скликання Європарламенту більшість рішень, що стосувалися до України, ухвалювали переконливою більшістю голосів на нашу користь. Це безвізовий режим для українців, виділення фінансової допомоги, резолюції на підтримку українських в’язнів у кремлівських буцегарнях, санкції проти Москви за анексію Криму та агресію на Донбасі.

Тож дуже ймовірно, що оновлений Європарламент може кардинально змінити свою риторику. І не лише щодо України, а й із більшості інших ключових питань ЄС. Так, наприклад, уважає Манфред Вебер, лідер Європейської народної партії і головний претендент на крісло голови Єврокомісії.

«Європа, в якій ми можемо жити нині, це та Європа, яку ми самі і збудували. Це наша Європа. Це християнська, демократична і соціальна Європа. І під час виборів 2019-го року я хочу пообіцяти захищати саме цю Європу. Я не дозволю жодним націоналістам її знищити», – запевнив лідер «Європейської народної партії» Манфред Вебер.

Націоналісти з різних країн, про яких каже Вебер, вже оголосили, що після виборів об’єднаються. В один альянс гуртуються популісти «Альтернатива для Німеччини» Йорґа Мойтена, італійської «Ліги», яку очолює борець із мігрантами Матео Сальвині, націоналістичні Данська народна партія, партія «Справжні фіни» та французький «Національний фронт» під орудою Марі Ле Пен. Усі вони більшою чи меншою мірою виступають за пом’якшення санкцій проти Росії та посилення співпраці з Кремлем.

«Здається мені, що санкції, які Євроспілка наклала на Росію, спрацювали виняткорво проти Євроспілки. Це ми змусили Росію поглиблювати стосунки з Китаєм, а вони йдуть проти інтересів Європи. Саме тому ми закликали раніше і закликаємо тепер до нормалізації стосунків із Росією», – заявила Марі Ле Пен.

Із європейськими ультраправими друзями Путіна хоче об’єднатися й «Австрійська партія свободи». Одначе перед самими виборами її лідер втрапив у гучний скандал і засвітив свої стосунки з Кремлем. У мережу потрапило відео, на якому очільник партії Гайнц-Християн Штрахе два роки тому на острові Ібісі зустрічається з Оленою Макаровою – нібито донькою російського олігарха, наближеного до Путіна.

Вона обіцяє інвестувати кілька сотень мільйонів євро в різні проекти в Австрії. Зокрема, в пресу. Натомість – хоче преференцій для російського бізнесу та просування потрібних Москві ідей у медіа. Штрахе навчає її, як обійти австрійські закони та як у тіньовий спосіб профінансувати його партію.

Скандал розлетівся Європою. Його назвали «Ібіса-ґейт». Штрахе, який був віце-канцлером, пішов у відставку. А от головної фігурантки справи – Макарової – не знайшли. Російський олігарх Макаров запевняє, що пані з відео не знає. Очільник «Австрійської партії свободи» назвав справу провокацією і звинуватив в її організації британські або американські спецслужби.

«Я ніколи нікому не пропонував якихось неправомірних дій, тому готовий відповісти за законом. Із відео може здатися, що ми до чогось схожого готуємося. Усе це – брудні провокації проти мене. І кого справді потрібно карати, то це того, хто це все організував», – переконував Гайнц-Християн Штрахе.

«Австрійська партія свободи» голоси перед виборами до Європарламенту втратила. Проте інші такі політичні сили – навпаки набирають популярності. У новому парламенті їм загалом світить 82 мандати – удвічі більше, ніж було раніше. Крім того, до популістів можуть приєднатися депутати з партії «Фідес» угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана. Її лідера звинувачували в нехтуванні європейськими цінностями та міцній дружбі з Кремлем.

«Крайні праві партії, що мають дуже критичні погляди щодо європейської інтеграції, стають щораз сильнішою політичною силою в Європі. Це не просто невеликі політичні сили в тій чи іншій країні. Вони вже є скрізь у Європі. Вони стають дедалі більшими і можуть отримати чимало місць в Європарламенті. А це може загальмувати законотворчі процеси. З часом буде видно, чи здатна Європа й далі ухвалювати рішення», – каже політолог Дейвид Крикеманс.

Об’єднані популісти можуть стати четвертою або й третьою за чисельністю партією нового скликання. Утім більшість – усе ще за «Європейською народною партією», соціал-демократами та Альянсом лібералів та демократів. Перші дві, принаймні до цього часу, підтримували Україну і курсу змінювати не планували.

Нагадаємо, у четвер, 23 травня, у країнах Європейського Союзу стартували вибори до Європарламенту. Сьогодні – останній день волевиявлення.

Леся Головіна, «Деталі»

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-26 09:12 :42