Новини » Суспільство 25 травня, 2019, 15:10
Суддя трибуналу: У католицькій церкві визнання шлюбу недійсним – це повний судовий процес
credo.pro
credo.pro

Церковного розлучення чи «розвінчання» не існує. Як наголошують в Українській греко-католицькій церкві, за певних обставин можна визнати шлюб недійсним чи таким, що не відбувся, і вінчатися знову. Мало хто знає, що в католицькій церкві визнання шлюбу недійсним – це повноцінний судовий процес, де є позивач і відповідач, свідки та судді, який може тривати рік і більше часу і в результаті якого виноситься судове рішення.

У яких випадках подружжя може бути визнане недійсним? Що змінилося після реформи Папи Франциска? Яка відмінність у цьому між католицькою і православною церквами? Які вражаючі випадки у людських взаєминах доводиться розглядати? Про це в інтерв’ю IA ZIK розповів Андрій Ханас, який п’ятий рік працює суддею Львівської Архієпархії УГКЦ.

Що змінилося після реформи

Андрій Ханас, суддя Львівської Архієпархії УГКЦ. Фото: ZIK
Андрій Ханас, суддя Львівської Архієпархії УГКЦ. Фото: ZIK

Кілька років тому ЗМІ облетіло повідомлення про те, що Папа Римський провів реформу та спростив процес визнання шлюбу недійсним. Що змінилося на практиці? Чи став процес швидшим і простішим?

– Реформа відбулася у 2015 році. Була проголошена 8 вересня, а увійшла в дію через три місяці – з 8 грудня 2015 року.

Безумовно, певні речі спрощені. Я би виокремив кілька пунктів цієї реформи. Перше, що головне, Святіший Отець Франциск скасував вимогу двох однозгідних судових рішень. Раніше, коли справа завершилася на першому ступені судочинства, законодавство передбачало автоматичну передачу актів справи до апеляційного трибуналу, де відбувався повторний розгляд, який хоч і був скорочений, але певний час це займало. З 2015 року цієї вимоги немає. Тому, якщо вирок церковного суду першої інстанції визнав подружжя таким, що не відбулося, і немає застережень у вироку, то сторони є вільного стану, тобто цього подружжя більше не існує. Якщо вони бажають, можуть укладати подружжя.

Наступне подружжя?

– Формально ми говоримо про те, що цього першого подружжя, яке оскаржували, не існувало від початку.

Другий момент реформи – спрощені компетенції трибуналів. Раніше було чотири умови, коли трибунал міг прийняти справу. Зараз їх стало три:

  1. Трибунал місця, де було укладено подружжя;
  2. Трибунал місця де одна або обоє сторін мають постійне або тимчасове місце проживання;
  3. Трибунал місця, де фактично потрібно збирати більшість доказів.

Тепер вже не потрібно згоди голови трибуналу тієї єпархії, в якій відповідач має постійне місце проживання, як це було раніше.

Також реформа передбачає збільшення ролі єпископа як судді. Це пов’язано, зокрема, із так званим коротким процесом, про який, можливо, поговоримо згодом.

Далі – єпархій є багато, не всі мають можливість утворити повноцінну структуру, таку як трибунал. Тому законодавство тепер дозволяє, щоби єпископ призначив лише одну особу як суддю, священнослужителя, який повинен взяти для допомоги двох помічників-ассесорів, затверджених тим же єпископом.

Наскільки у часі скоротився термін розгляду справ?

– На час розгляду справи впливає кілька факторів. Найперше – чи обидві сторони беруть участь у справі. Наприклад, якщо позивач подає заяву, а відповідач не відповідає (мотивації можуть бути різні), то це затягує справу, адже ми повинні дочекатися, коли прийде відповідь – рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення. Є ситуації, коли позивач просить відтермінувати розгляд справи – наприклад, змушений їхати за кордон. Це все впливає. Звичайно, коли приходять двоє осіб і хочуть спільно подати заяву, або згідні, тоді рішення виноситься швидше.

З вашого досвіду – який найкоротший і найдовший термін розгляду справи про визнання шлюбу недійсним?

– З огляду на вище перелічені причини, немає чітко визначеного часу, скільки усе триває. В загальному законодавство передбачає, що справа на першому ступені судочинства має бути, за можливістю, закінчена за рік часу. Може бути 11 місяців. Для цього має бути активна участь учасників процесу.

Найдовше – може бути і два роки. Ми мали справу, яка тривала понад два роки через те, що сторони не приходили на виклики. Є ще нюанс, що усі працівники трибуналу, крім двох, – священики. Накладаються Різдвяні свята, Великий піст, Великодні свята, парафіяльні обов’язки, коли отці дуже часто є не так в трибуналі, як на парафії.

«Лише подружня зрада не є причиною визнання шлюбу недійсним»

Андрій Ханас, суддя Львівської Архієпархії УГКЦ. Фото: ZIK
Андрій Ханас, суддя Львівської Архієпархії УГКЦ. Фото: ZIK

Статистика свідчить, що кількість цивільних розлучень з року в рік збільшується. Яка ситуація із церковними «розлученнями»?

– Церковного розлучення як такого не існує. Навіть в лапках. Є процес визнання шлюбу недійсним – визнання шлюбу таким, що ніколи не відбувся. Сам термін «розлучення» означає, що щось було, а потім перестало існувати. А в даному випадку ми говоримо про те, що цього не існувало.

Щодо кількості – не можу сказати, що нам бракує роботи. Але кількість справ, які ми розглядаємо, не співмірна з кількістю цивільних розлучень. Їх набагато менше, тому що до церковного трибуналу люди здебільшого звертаються тоді, коли хочуть повінчатися наступний раз.

Нагадайте основні причини, які можуть стати підставою для того, щоб шлюб був визнаний недійсним? Чи є серед таких причин подружня зрада?

– Сама подружня зрада не є причиною. Треба дивитися в комплексі на ситуацію, звідки це виникло, що до цього привело, хто був ініціатором. Кожна справа і кожна особа є індивідуальна.

Для того, щоб існувало подружжя, мають бути три умови: відсутність канонічних перешкод для вінчання (найпростіший приклад – це досягнення певного віку), повинна існувати добра і непримушена воля укласти подружжя як у нареченого, так і в нареченої, повинна бути дотримана певна канонічна форма вінчання (подружжя благословляє тільки священик за присутності наречених, які дають клятву).

Якщо бракує котроїсь із трьох згаданих умов, тоді можна говорити, що є підстави розглядати справу і, можливо, визнати шлюб недійсним.

Чи ці три фактори так просто довести, адже йдеться про питання совісті: була згода чи не була? Людина на момент укладення шлюбу і в процесі визнання його недійсним може говорити по-різному.

– Лише заяви людини не можуть бути повноцінним доказом. Є ще інші факти, які повинні слова особи підтвердити або спростувати. Якщо говорити про примус, наприклад, могло бути так, що десь батьки примусили дівчину вийти заміж…

Як це довести?

– Заглянути в душу ми не можемо. Але коли людина приходить, ми ставимо певний перелік технічних запитань, з яких потім можна встановити, чи бути такі обставини дійсно, які фактори до них привели та звідки природа протиріч.

Перед кожною дачею свідчень сторони і свідки складають присягу на Святому Письмі про те, що говоритимуть правду. Хоча було би лукавством з мого боку казати, що всі говорять правду. Але це вже сумління кожної особи, яка відповідає за те, що обманула чи сказала неправду. З нашого боку, ми повинні провести все так, щоб людина мала можливість прийти і розказати свою історію подружнього життя. Ми повинні вислухати кожного.

– Чи впливають на визнання церковного шлюбу недійсним такі фактори як цивільне розлучення, наявність дітей, хвороба одного із подружжя?

– Передумовою того, щоби справа була розпочата в церковному трибуналі, має бути впевненість судді у тому, що подружжя остаточно розпалося. Рішення суду про цивільне розлучення чи свідоцтво про розірвання шлюбу, видане в органах РАЦС, є одним із явних фактів, які про це свідчать.

Стосовно дітей. Діти – це дар Божий для батьків. Зазвичай, церковний трибунал не вирішує, з ким із батьків житимуть діти. Це має бути вирішено органами опіки і піклування або цивільним судом. Єдиний момент, на який церковний трибунал може звернути увагу – коли одна із сторін перешкоджає іншій вільно бачитися з дітьми. Коли ми бачимо, що у справі є така ситуація, тоді зобов’язані зробити наголос у резолютивній частині вироку і наголосити на моральному обов’язку спільного виховання дітей і неприпустимості обмеження можливості побачень з дитиною кимось із подружжя та/або кимось з його рідних.

Стосовно хвороби. Бувають випадки, що один із подружжя до вінчання приховав від іншого, що має якусь певну хворобу. Хтось приховав, що не може мати дітей. Це береться до уваги і дається оцінка.

Чи є обставини, коли шлюб може вважатися недійсним без звернення до церковного трибуналу? Наприклад, смерть когось із подружжя.

– Подружжя правосильно укладене є дійсним до того моменту, поки не настане випадок смерті або не буде рішення компетентних органів церковної влади. Говорячи канонічною термінологією, подружжя користується прихильністю права, поки не буде доведено і стверджено протилежне. У присязі, яку складає подружжя сказано: «доки смерть не розлучить нас».

Щоби автоматично вважати шлюб недійсним, такого не може бути.

Коли подружжя не визнається недійсним

Андрій Ханас, суддя Львівської Архієпархії УГКЦ. Фото: ZIK
Андрій Ханас, суддя Львівської Архієпархії УГКЦ. Фото: ZIK

Коли може бути відмовлено у тому, щоб визнати шлюб недійсним? Яка частка таких справ?

– Є певні умови, щоби сторона могла подати заяву до церковного трибуналу. Треба заповнити позовну скаргу, коротко описати обставини і причини, які, на думку особи, можуть стати підставами для визнання шлюбу недійсним. Я завжди кажу коротко (максимум до п’яти сторінок), таке передбачає Законодавець, хоча у своїй практиці мав випадки, коли люди приносили описи на 30 сторінок… Потрібно подати певний перелік документів, серед яких: копія свідоцтва про хрещення, свідоцтво про укладення церковного шлюбу, рішення суду або свідоцтво про цивільне розлучення та список свідків.

Не всі справи, які ми приймаємо, завершуються позитивним рішенням. Періодично трапляються і негативні рішення. Причин є декілька. Не всі факти, які вказує позивач, потім знаходять підтвердження у процесі розгляду справи. Інша причина – коли судді вважають, що немає достатньо підстав, аргументів для задоволення позову, говорячи канонічною термінологією – судді не осягнули моральної впевненості для визнання шлюбу недійсним. Відповідно, видається рішення, яким проголошується, що подружжя не визнається недійсним, сторони залишаються подружжям з усіма правами і обов’язками, які на них були покладені з моменту вінчання.

Чи траплялися за час вашої практики якісь неоднозначні – курйозні чи маніпулятивні – випадки, які вас вразили?

– Безперечно, певні факти були. Не можу про них говорити, тому що не маю права розголошувати те, що я чую у цих стінах. Звичайно, були різні ситуації – курйозні, маніпулятивні випадки.

Якщо в загальних рисах…

– У загальних рисах, що мене вразило у негативному розумінні… Одна жінка за короткий термін (за кілька років) зробила дуже велику кількість абортів. Коли я почув кількість – не повірив, потім цікавився у знайомого лікаря-гінеколога, чи таке в принципі можливо.

Була інша ситуація, коли чоловік взагалі не працював практично весь час подружнього життя. Його зацікавлення було тільки у тому, щоб жінка народила якнайбільше дітей, щоб потім отримати допомогу від держави і за ці гроші жити. Вважаю, що це трагічна ситуація. Ця людина абсолютно далека від того, що таке сім’я, яка роль чоловіка, жінки.

Чи є процедура визнання шлюбу платною?

– Є певні витрати, які несе трибунал. Найпоширеніша стаття витрат – канцелярія та послуги пошти.

Це є добровільні внески чи чітко встановлені суми?

– Немає чіткого розрізнення так, як це є в державних судах. Ми як інституція, яка діє в імені єпископа, підпорядковуємося йому, тому він встановлює, як це має відбуватися. Від початку військових дій на Сході України, велика кількість справ (близько 20-25%), які розглядаються в трибуналі, є або цілковито безкоштовними, або ж вірні покривають лише частину процесуальних витрат. У цю категорію входять особи, які переживають важку економічну сімейну ситуацію, наприклад, мама, в якої на утриманні кілька дітей, або люди з інвалідністю, які не працюють, потребуючі особи, які не мають достатньо засобів для гідного проживання, чи особи, які лікуються від важкої хвороби.

Яка відмінність щодо процедури визнання шлюбу недійсним у католицької і православної церков? Кажуть, що в православній церкві простіше отримати таке рішення.

– У католицькій церкві – це є повний судовий процес – від моменту подачі позовної скарги до моменту отримання кінцевого вироку. Це є вмотивоване судове рішення за підписом трьох суддів. Наскільки мені відомо, православна церква не проводить судовий розгляд справ. Це рішення приймає особисто єпископ. У такий спосіб знімається благословення з подружжя і дозволяється чи не дозволяється укладати наступне.

Іноді люди скаржаться, що справи про визнання шлюбу недійсним в УГКЦ розглядаються дуже довго. Можливо, на вашу думку, потрібні ще якісь спрощення?

– Усе залежить від різних обставин, зокрема, від кількості працівників у трибуналі. З іншого боку, швидше не завжди означає якісно. Я би не змінював нічого. Ця реформа, яка була зроблена Папою Франциском у 2015 році, на сьогодні є цілком достатньою. Чесно кажучи, сьогодні, через чотири роки з моменту запровадження нових норм, ми ще не до кінця використовуємо всі можливості цієї реформи. Наприклад, не завжди є підстави щоб справа розглядалася з допомогою так званого скороченого процесу, який має відбуватися до місяця часу. Вірні можуть нарікати на те, що справи розглядаються довго. Але так відбувається не через те, що судді такі погані, а тому що є процесуальні аспекти і вимоги, часові рамки, яких ми повинні дотримуватися.

Чи є випадки, що людина, яка отримала визнання шлюбу недійсним, приходить згодом, щоб уневажнити вже другий шлюб?

– Було кілька таких випадків. Але не завжди рішення стосовно першого шлюбу стосувалося цієї особи, воно могло стосуватися іншої сторони подружжя. Таких випадків, коли третій раз приходять, я ще не зустрічав.

Чи є обмеження щодо кількості можливих випадків визнання шлюбу недійсним?

– Законодавство не встановлює жодних обмежень щодо кількості. Але є встановлені інші обмеження. Якщо є поважні підстави, то в рішенні трибуналу прописується, що стороні заборонено укладати подружжя без дозволу єпархіального єпископа. Це для того, щоб людина застановилася, чи їй дійсно це подружжя потрібне. Бо якщо людина прийшла раз, другий, а потім, можливо, ще раз прийде, щоб її шлюб вчергове визнали недійсним… То у в мене запитання: навіщо та особа ходить до церкви і вінчається, якщо вона не може організувати нормально ні перше, ні друге подружнє життя?!

Чи трапляються випадки, коли людина подала заяву, а в процесі передумала?

– Так, траплялися. Були випадки коли сторони просили про зупинення розгляду справи, тому що знайшли порозуміння і відновили спільне життя.

Як церква ставиться до послуги «одруження за добу», яку зараз надає держава? Чи може бути за аналогією церковний шлюб за добу чи визнання шлюбу недійсним за добу?

Визнання шлюбу недійсним за добу, як я вже раніше пояснив, нереально, зважаючи на процесуальні терміни. Максимально спрощений термін – це місяць часу, згідно з так званим коротшим процесом, який запровадив Папа Франциск.

Щодо вінчання за добу – я більш ніж переконаний, що це неможливо запровадити з кількох причин. Укладання подружжя – це тривалий підготовчий процес, є певні вимоги: пройти передшлюбні науки, вони дещо тривалі у часі, певні розмови зі священиком, сповідь, оповіді (коли на парафії нареченого і нареченої оголошують, що пара має намір вступити у шлюб).

Визнання шлюбу недійсним за місяць – лише поодинокі випадки

Андрій Ханас, суддя Львівської Архієпархії УГКЦ. Фото: ZIK
Андрій Ханас, суддя Львівської Архієпархії УГКЦ. Фото: ZIK

Скорочений процес. У яких випадках він можливий?

– Одна із умов – сторони мають спільно подати заяву до трибуналу, або це може зробити одна зі сторін, але обов’язково за згоди іншої. Має бути взаємна згода. Друга вимога – коли є явні факти, які не потребують довгого доведення.

Серед причин – брак віри, який може спричинити симуляцію подружньої згоди; помилка, яка впливає на вольове рішення особи про шлюб; дуже коротке спільне подружнє життя (кілька днів, кілька тижнів); вчинення аборту з метою запобігти дітонародженню; перелюб вчинений у часі вінчання або відразу після укладення таїнства подружжя; умисне приховання стерильності або іншої важкої хвороби або дітей, народжених від попередніх відносин; приховання факту ув’язнення; непередбачена і непланована передшлюбна вагітність; фізичне насильство, спричинене з метою висловлення подружньої згоди; брак достатнього користування розумом, засвідчений відповідними медичними документами. Це ключові моменти, від яких суддя відштовхується, коли вирішує, чи прийняти таку позовну заяву. Якщо голова суду вважає, що є беззаперечна доказова база і обидві сторони прийшли подавати заяву, він постановляє, що справа буде провадитися так званим коротшим процесом. Тоді справу вирішує безпосередньо єпархіальний єпископ який видає і підписує судове рішення.

Який відсоток справ, який розглядаються за скороченим процесом?

– Таких справ одиниці. Якщо мені не зраджує пам’ять, у трибуналі Львівської Митрополії УГКЦ таких справ не було. Дуже малий відсоток осіб, які згодні спільно прийти і подати заяву. Зазвичай, люди не в таких добрих відносинах після розлучення, щоби йти спільно до церковного суду. Тут не так вина когось із працівників трибуналу, а є об’єктивні речі, на які слід зважати.

Як би ви охарактеризували вашу роботу?

– Найперше, це відповідальна робота. Певною мірою цікава та складна, але, зрештою, ніде немає простої роботи. Основне – це усвідомлення того, що ми виконуємо служіння на благо Церкви та вірних.

Наталія Шутка,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-20 14:06 :35