Новини » Економіка 24 травня, 2019, 10:19
Чи протягне Україна без МВФ: пояснюють експерти
Долари США. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
Долари США. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

21 травня в Україні почала свою роботу місія Міжнародного валютного фонду, щоб оцінити українські реформи і визначити готовність країни до отримання нового траншу у розмірі 1,3 млрд доларів. Але, схоже, у ці плани свої корективи вносять позачергові вибори Верховної Ради України і відставка Уряду.

І хоча офіційно місія продовжує працювати, в українському уряді визнають, що рішення президента про розпуск Верховної Ради може вплинути на співпрацю з МВФ.

Раніше у команді переможця президентських виборів Володимира Зеленського заявляли, що Україна зараз може обійтися без чергового траншу МВФ, хоч для цього доведеться «спалювати» золотовалютні резерви, але у довгостроковій перспективі співпрацю з фондом усе ж треба продовжувати. «Щоб покрити виплати за борговими облігаціями, у нас є резерви Єдиного казначейського рахунку і «подушка безпеки» у вигляді понад 20 млрд доларів золотовалютних резервів. Україна зараз не може вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу. Вони дорогі для нас – доведеться платити близько 10% річних», – заявляв тоді радник Володимира Зеленського з макроекономічної політики Олег Устенко.

Тут варто додати, що з отриманням грошей від МВФ тісно пов’язані надходження 500 млн євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу та 1 млрд дол. у вигляді двох траншів від Світового банку.

Як зазначалось в оприлюдненому раніше прогнозі «Ukraine Economic Outlook», заплановані на цей рік кредити мали йти, в тому числі, на обслуговування взятих раніше боргів. І якщо не буде зараз додаткових валютних надходжень, існує ризик виникнення дефіциту на рівні 5-7 млрд доларів.

Критичною (якщо так, то наскільки?) чи ні буде ситуація, якщо МВФ припинить або призупинить співпрацю, чи зможе Україна самотужки вибратися з боргової ями – ІА ZIK пропонує ознайомитися з думками економічних експертів.
 

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Станом на сьогодні відстрочення отримання Україною другого траншу МВФ за чинною програмою stand-by на декілька місяців у зв’язку з політичними причинами, а саме достроковими парламентськими виборами, ненадходження чи відтермінування чергового траншу не є критично небезпечним. Ми маємо певну фінансову подушку у вигляді досить непоганих золотовалютних резервів НБУ, які на сьогодні становлять понад 20 млрд доларів. Тому, принаймні на найближчий час, завдяки цій потужності ми захищені від будь-яких серйозних фінансових зривів.

Але якщо співпраця з МВФ буде призупинена вже хоча б у середньостроковій перспективі, то це може створити проблеми. На найближчі два роки у нас припадає пік зовнішніх боргових виплат, і без нових валютних вливань – лише силами державного бюджету – Україна не зможе повністю обслуговувати зовнішній борг. Тому продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом для нас критично важливе, враховуючи ще й те, що на МВФ орієнтуються й інші наші партнери – і Світовий банк, і Європейський банк, і ЄБРБ і Єврокомісія, яка наприкінці минулого року вже надала половину коштів за новою програмою, а саме 500 млн євро.

І якщо буде припинена співпраця з МФВ, то її припинять й інші наші партнери. І тоді ми не зможемо обслуговувати всі пікові платежі державного боргу.

Стосовно впливу цієї ситуації на курс національної валюти, то поки що, судячи з реакції валютного ринку на результати президентських виборів, ми бачимо, що є певний ефект позитивних очікувань від зміни влади в Україні. І тому валютний ринок станом наразі зреагував спокійно. Якихось фінансових передумов для зриву курсу гривні станом на зараз немає. Якщо не робити якихось грубих помилок чи дурних, шкідливих дій, то, в принципі, на найближчий час у нас немає якихось суттєвих фінансових ризиків.

Тобто пару місяців ми можемо обійтися без цих коштів, якщо у МВФ чекають результатів парламентських виборів і формування нового уряду. Три-чотири місяці не є критичними. А далі, якщо буде припинена співпраця і до кінця року транші не надійдуть і якщо їх не буде в наступному році, то Україна не зможе обслуговувати борг. Доведеться оголошувати дефолт.
 

Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку:

– Так чи інакше, це буде вкрай несприятливо для нашої економіки. Узагалі співпраця з МВФ йде нам на користь, оскільки це дає нам також можливість отримувати позики в інших кредиторів. Тому розставання з МВФ невигідне нашій державі.

Україна – слабка країна, якій потрібні кредити. Як швидко вона перестане бути такою, я сказати не можу, але думаю, що не один рік і не п’ять. Тому нас чекає ще тривалий період взаємодії з кредиторами, щоб віддавати ті кредити, які були взяти. Ми ще наразі не в стані це зробити. Ми витрачаємо більше, ніж отримуємо доходів як держава.

МВФ вимагає ліберальних реформ з усіх, кому він дає гроші. І це плюс, а не мінус. Дивовижно, як поширюється інформація про те, що це погано. На мою думку, це скоріше характеризує нас як погано керовану країну, якщо від нас такого потрібно вимагати. Ми мали би самі все це робити.

Наскільки Україна просунулася у реалізації цих реформ, про які говорить МВФ? Думаю, що Україна, звичайно, стала більш зрілою державою, ніж була. Але сам факт того, що ми потребуємо кредитів, засвідчує, що ми не стали економічно сильною країною.
 

Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників при Кабміні:

– Думаю, що співпраця з МВФ не буде припинена повністю. Питання просто в тому, що не буде прямо зараз видано черговий транш. Країна пішла на вибори і зараз не до виконання відповідних вимог. Але це не означає, що співпраця припиниться. І якщо все буде нормально складатися в економіці, якщо Мінфін обережно витрачатиме кошти і не підвищуватиме видатки, то, в принципі, десь до середині осені ми дотягнемо. Потім нам у будь-якому разі необхідний транш, щоб відкрити доступ на зовнішні ринки. Тобто МВФ нам до кінця року точно знадобиться.

Продовження співпраці з Фондом залежить від ряду питань. Це голосування в парламенті закону про незаконне збагачення. Крім того, це так званий закон про «спліт» – ключовий закон для реформи банківського сектору. І, нарешті, це питання, що станеться з «Приватбанком». МВФ, звичайно, це дуже хвилюватиме.

Йдеться про те, чи повернуть його у приватну власність і як це вплине на фінансовий стан держави. Зараз зовсім не зрозуміло, що з цим банком узагалі може статися. Бо якщо забрати звідти капітал держави, а це більше як 100 млрд грн, він відразу стає банком-банкрутом і його знову треба націоналізувати, бо ми розуміємо, що в пана Коломойського немає таких грошей, щоб цю дірку закрити. Тому, думаю, МВФ також чекатиме більш чіткого розуміння, що ж там буде відбуватися.
 

Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-20 20:38 :09