Новини » Економіка 21 травня, 2019, 14:11
Економіка після «бліцкригу» Зеленського: шість головних ризиків
<nbsp;>

Політичні події в Україні 20 травня поміняли макроекономічний прогноз-2019 зі «стабільного» на «ризик зриву макроекономічної стабільності країни».

Про це йдеться в експрес-релізі Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозі «Ukraine Economic Outlook», який опублікував економіст IMF Group Ukraine Михайло Кухар на своїй сторінці у Facebook.

Оголошення про розпуск парламенту, яке прозвучало під час інавгураційної промови Президента України Володимира Зеленського, і заява про відставку Уряду Володимира Гройсмана, що послідувала за цим, змусила економічних аналітиків до перегляду їхнього колишнього прогнозу стану макроекономічної стабільності економіки України, який раніше оцінювався як «стабільний» з можливим уповільненням темпів зростання до «негативного» і «кризового» для макростабільності у короткостроковій перспективі (до кінця 2019 року).

Також експерти наводять фактори, які здатні істотно вплинути (і вже впливають після подій 20 травня) на обслуговування (перспективи рефінансування виплат) зовнішнього боргу, стан золотовалютних резервів, приплив експортної виручки в країну, ділову активність, стабільність банківської системи і вкладів населення в банках, бюджетних і податкових надходжень, а також ризики девальвації курсу гривні до кінця року:

  1. Фактори ризику в обслуговуванні (і рефінансуванні) зовнішніх виплат і зменшення золотовалютних резервів.

Україна ввійшла в 2019 рік з рекордним у своїй історії графіком зобов’язань за зовнішніми виплатами у розмірі 6,3 млрд. дол. (і 9 млрд дол. валютного боргу, якщо врахувати виплати уряду за валютними ОВДП). Згідно з попереднім прогнозом, баланс зовнішніх виплат і залучень в поточному році повинен був скласти мінус 2,7 млрд доларів, що при зростанні валютної виручки, інвестицій і трансфертів трудових мігрантів мав звести баланс країни до показників 0 – +1,5 млрд. доларів. Що не повинно було позначитися на курсовій стабільності при чистому припливі валюти.

Однак відставка уряду робить неможливим отримання траншу в 1,3 млрд. дол. у травні-червні і в 1,3 млрд. дол. восени поточного року.

З отриманням грошей від МВФ тісно пов’язані (є «пов’язаною умовою» за кредитними договорами) отримання 500 млн євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу та 1 млрд. дол. у вигляді двох траншів від Світового банку.

І, зрозуміло, стає абсолютно неможливим (навіть під прибутковість на рівні перед-дефолтних країн) залучення 2 млрд. доларів Мінфіном України на ринку єврооблігацій.

Таким чином, фактор недофінансування зовнішніх виплат, який у поточному році повинен був дорівнювати нулю, має ризик виникнення дефіциту на рівні 5-7 млрд дол., єдиним джерелом компенсації яких можуть виступати золотовалютні резерви Національного банку України.

  1. Фактор ризику «газової блокади» України з боку РФ і сценарії протидії цій блокаді.

У кінці 2019 року закінчується термін дії Договору між Україною і РФ «Про транзит газу», після закінчення якого Росія (судячи з ряду непрямих ознак), готується тотально відмовитися від транзиту газу через територію України. Для цього «Газпром» у 2018-2019 роках штучно наростив обсяги прокачування газу в Європу, але виключно з метою наповнити «своїм» газом Хаубгартен та інші європейські газові сховища і зменшити рівень «прокачування» через українську ГТС «до нуля» з 2020 року. Це не новий ризик – він описаний усіма європейськими агентствами ще на початку року. І єдиним способом протистояти «повному відключенню газу з боку РФ» є закачування необхідного обсягу газу в сховища в Україні. При мінімально необхідних 22 млрд. куб. м проти 8 млрд. куб. м наявних, мова йде про необхідність закачування 16 млрд. куб. м газу за літній сезон (травень-вересень), що при поточних ринкових цінах становить 3,2 млрд доларів додаткових валютних витрат держави в літній період. (При цьому коштів кредитної лінії НАК «Нафтогазу» в 500 млн дол. на закачування газу на зимовий період буде явно недостатньо для попередження цього ризику).

Це породжує не тільки ризики недостачі валютних коштів держави і/або курсового ризику в літній період, а й створює соціально-політичний ризик більш високого порядку: якщо газу в сховищах не вистачить на роботу системи в умовах повного «реверсу» наступної зими, це реально породить ризик «замерзання» міст-мільйонників в Україні не кажучи вже про зупинку без газу важкої промисловості. (З усіма наслідками, що випливають для економічного зростання в Україні і ВВП 2020).

  1. Фактор ризику «паніки» на ринку нерезидентів-власників українських ОВДП.

Близько 4 млрд доларів становить еквівалент ринку внутрішнього ринку позик в ОВДП. Близько 1,7 млрд доларів у ньому займають вкладення нерезидентів («портфельних інвесторів» в українські урядові цінні папери). «Сигнал» про нестабільність (не кажучи вже «відставку») уряду здатний зіграти роль «снігової кулі» і змусити їх «достроково закривати позиції». Що може чинити додатковий вплив на баланс попиту/пропозиції на валютному ринку додаткових 1,7 млрд. доларів в травні-червні-липні, що, зрозуміло, не входило досі в плани регулятора.

  1. Фактор втрати золотовалютних резервів і стабільності курсу гривні до кінця 2019 року.

Україна ввійшла в 2019 рік підвищених макроекономічних ризиків, політичної турбулентності і загроз, пов’язаних з необхідністю рефінансування виплат за зовнішнім боргом з повним розумінням джерел і запасів надходження валюти в країну. Згідно з січневим прогнозом Ukraine Economic Outlook, не дивлячись на рекордні виплати в поточному році, прогноз економічного розвитку повинен був принести країні 1-1,7 млрд доларів переважання надходження іноземної валюти над її витратами з резервів за «помірно-песимістичним» сценарієм.

Ризики, що виникли протягом усього лише одного дня (20 травня 2019 року), на превеликий жаль, повністю спростовують попередній прогноз, перетворюючи його на протилежний: недонадходження 2,6 млрд дол. від МВФ, 1 млрд від Світового банку, 0,5 млрд євро від ЄС, дефіцит у 3,2 млрд дол. на закачування газу, ризик «виходу» портфельних інвесторів на 1,7 млрд дол. до кінця року їх гривневих ОВДП протягом травня-червня-липня-серпня – створюють «додатковий навіс» над курсовою стабільністю або ризик обвалу курсу гривні з огляду на дисбаланс попиту/пропозиції іноземної валюти на 5-7 млрд доларів в рік. І це або сума втрати резервів Національного банку до кінця року, або втрата курсової стабільності, якій ще тиждень тому нічого не загрожувало.

  1. Ризик втрати бюджетних надходжень.

Не дивлячись на те, що бюджети попередніх двох років (2017-2018) з огляду на недостатнє макроекономічне прогнозування (недооцінку рівня інфляції), були зведені з балансом у 60-100 морд гривень (фактичного виконання проти «плану»), бюджет поточного (2019 року) був виконаний в першому кварталі переважно за рахунок перерахування прибутку НБУ на 47 млрд грн і авансових сплат ряду податків, завдяки чому бюджет вдалося за перший квартал виконати на 93% від плану.

У разі розгортання негативних трендів, описаних у пунктах 1-4, вже у червні-липні виникне проблема своєчасної виплати заробітних плат бюджетникам. Що стане ще одним істотним симптомом «не дружньої» передачі влади в країні.

(Без урахування «фактора 20 травня»)

Україна була східноєвропейською державою, де зростання «доларового ВВП» перевищило 46% за останні три роки. А рівень середніх зарплат зріс зі 170 до 400 доларів в еквіваленті за останні три роки.

Україна ставала прогнозовано провідною країною промислового аутсорсингу для країн Західної Європи (з огляду на наявність Зони вільної торгівлі з ЄС і більш м’яких, порівняно з Європою, умов оподаткування й умови оплати праці). Україна по-факту перетворювалася на «новий Китай» для Євросоюзу – з 2015 року на території країни було відкрито понад 600 нових виробництв, орієнтованих на експорт в ЄС.

За статистикою першого кварталу 2019 року, експорт в країни ЄС вперше в історії України перевищив експорт у РФ.

Платіжний баланс країни, не дивлячись на рекордні в історії країни зовнішні виплати, зберігався на позитивному рівні, що обіцяло країні збереження макроекономічної стабільності і «нульові» курсові ризики на поточний рік.

  1. Додаткові ризики і їх «компенсатори».

Незалежна група макроекономічного аналізу не вважає всі вищеописані ризики «безумовними» і «очевидними». І хоча всі описані фактори ризиків мають усі підстави для реалізації, аналітики наразі все ж допускають сценарій, за яким Україна зберігає макроекономічну стабільність у поточному 2019 році.

По-перше, резерви НБУ становлять 20,5 млрд доларів. І, не дивлячись на реальні ризики розриву програми співпраці з МВФ, навіть якщо це відбудеться, резерви НБУ до кінця 2019 року становитимуть всього лише 13-15 млрд доларів замість 20, що буде, безумовно, негативним сигналом для інвесторів, але в жодному разі не буде підставою для так званого крос-дефолту.

У той же час викликає серйозне занепокоєння ігнорування «новою адміністрацією» президента Зеленського «сигналів» від «адміністрації Трампа» щодо не бажаних персоналій в оточенні нового українського президента. З огляду на навіть формальний фактор надання зовнішніх позик Україні під 1,6% під гарантії Держказначейства США (проти комерційних ставок на ринку позик для України під 8-9% річних) ігнорування сигналів, що посилаються безпосередньо з Вашингтона «новій українській адміністрації», є не тільки абсурдним, а і не дружнім щодо основного стратегічного партнера України. Навіть якщо не брати до уваги інших аспектів, торкаючись лише економічного.

У той же час для повноти макроекономічного аналізу необхідно вказати на «компенсатори», які будуть «працювати» проти всіх перерахованих вище трендів:

  • в Україні зберігається позитивний приплив валюти, який базується на попередньому (за останні три роки) нарощуванні темпів експорту;
  • в Україні продовжує зростати кількість валюти, яку перераховують з-за кордону трудові мігранти (з 12 до 14 млрд дол. у цьому році, згідно з прогнозом), що виступає додатковою страховкою курсової стабільності в країні, не дивлячись на показники торгового балансу («негативного» за прогнозом на 5 млрд дол.);
  • у зв’язку з оголошенням «дострокових виборів» Україна отримає додатковий «приплив» іноземної валюти з офшорів на витрати, пов’язані з майбутніми «достроковими» виборами в розмірі 1,5-2,5 млрд. доларів у найближчі два місяці, що «підтримає» курс гривні на поточному рівні, мінімізуючи курсові ризики девальвації до кінця липня.
  1. Резюме і сценарний курсовий прогноз до кінця 2019 року.

Політичні події «20 травня» (розпуск парламенту і відставка уряду), безумовно, є факторами макроекономічної дестабілізації в країні. Вони ставлять під загрозу отримання траншів кредитів МВФ та інших джерел зовнішнього фінансування (Світовий банк, європозики) влітку 2019 року. Однак з огляду на інерційний тренд позитивних тенденцій економічного зростання (збільшення експорту, трансферти від трудових мігрантів, гроші на вибори), курс гривні може зберегти в червні-липні тенденцію не тільки до стабільності, а й до зміцнення.

Однак ми бачимо більш ніж значні ризики зміни цієї тенденції до серпня-вересня, коли уряд не зможе отримати на ринку європозики у 2 млрд євро і змушений буде погасити кошти нерезидентів, інвестовані у внутрішні ОВДП.

Разом із сезонним попитом імпортерів на іноземну валюту це здатне буде привести до «зламу» курсової тенденції вже в серпні-вересні. І в України залишиться лише два вибори: або різка девальвація гривні, або втрата резервів НБУ, яка триватиме до кінця 2019 року.

У червні-липні прогнозують (з урахуванням всіх факторів) збереження курсу гривні в коридорі 25,5 – 27,0 грн/дол.

А з початком серпнево-вересневої девальвації курс гривні може послабитися до 28,5-30 грн/дол.

Хоча, повторюють експерти, багато що буде залежати від збереження незалежності Національного банку від політичного впливу керівництва країни. Якщо незалежність центрального банку буде збережена, це дасть великі шанси на відновлення програми співпраці з МВФ в кінці осені поточного року й утримання країни від тих негативних екстерналій, які описані в розділі курсових ризиків.

Якщо ж новообрана «адміністрація» вирішить вторгнутися в діяльність центрального банку країни після «бліцкригу» «20 травня» з повалення уряду і парламенту, щоб взяти діяльність регулятора під політичний контроль бізнес-групи, яка перемогла на виборах, події можуть почати розвиватися за критичним сценарієм фінансової дестабілізації, включаючи різке зростання курсу долара і початок масштабного відтоку вкладів населення з банків країни, як було у 2014 році.

Читайте більше новин на тему: Володимир Зеленський

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-25 12:43 :55