Лише 6% українців готові терпіти погіршення умов життя через реформи, – опитування GfK Ukraine

Реформи в Україні

Національне опитування щодо громадянського залучення було проведене на замовлення Пакту в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID)[1]. Нижче наведено ключову інформацію з результатів опитування, яке було проведено наприкінці 2018 року.

Про це повідомляє mresearcher.

Метою опитування є дослідити рівень громадянського залучення та участі, ставлення суспільства до громадських організацій, а також сприйняття громадянами процесу реформ в Україні. У цій хвилі опитування ми також запитали українців щодо громадянських цінностей та настанов.

Польовий етап опитування було виконано GfK Україна в листопаді – грудні 2018. Опитування проводилися по всій Україні серед мешканців старше 18 років особисто в їхніх домівках.

Вибірка склала 2073 респондентів та відображає розподіл дорослого населення України за віком, статтю, областю та населеним пунктом (за винятком АР Крим і тимчасово непідконтрольних українському уряду територій Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2 % (без врахування дизайн-ефекту).

Національне опитування USAID/ENGAGE щодо громадянської залученості from mResearcher

Залученість до життя громади чи активностей громадських організацій лишається незначною

На момент проведення опитування 7% українців були активно залучені до життя їхньої громади. Інші 22% зрідка брали участь у зборах та інших заходах.

4 % громадян активно долучалися до діяльності організацій громадянського суспільства. Інші 15 % відповіли, що долучилися до таких активностей зрідка.

Найвищий рівень залученості cпостерігається щодо діяльності будинкових, вуличних чи квартальних комітетів (10%) та участі у мирних зібраннях (8%). Найбільше зацікавлення (37%) викликає можливість повідомити про пошкоджену дорогу чи іншу інфраструктурну проблему до місцевої адміністрації. До усіх видів антикорупційної активності – повідомлень про корупцію до державних органів (1%), анонімних онлайн-повідомлень (1%) та повідомлень у медіа (1%) громадяни долучаються найменше.

Допомога українській армії (21%) чи добровольчим батальйонам (17%) фінансово, продуктами харчування чи придбанням обладнання є найбільш популярними формами внеску у врегулювання кризи у Східній Україні. 16% готові допомагати переселенцям з житлом, харчуванням або надати безоплатні послуги, а 15% готові зробити фінансовий внесок для допомоги переселенцям.

Громадяни відчувають негативний ефект реформ та прагнуть економічних змін

Найважливішими питаннями для України сьогодні громадяни вважають економічну ситуацію (54%), боротьбу з корупцією (50%) та кризу на Донбасі (46%). Українці також стурбовані системою охорони здоров’я (37%), пенсіями (22%), поверненням Криму (11%), освітою (10%) та європейської інтеграцією (10%).

Серед реформ українці назвали найбільш успішною децентралізацію (23%), реформи соціальної сфери – охорони здоров’я, освіти та пенсійної системи (17%), – та антикорупційну реформу (16%). Реформи в галузі енергетичної незалежності (13%), податків (9%), державної власності (9%), банківської системи (8%) та регулювання бізнесу (6%) менш популярні серед громадян.

Громадян, які відчули лише негативні реформ (36%), більше, ніж тих хто не відчув жодних наслідків реформ (33%). Лише або переважно позитивні наслідки реформ відчули 3% громадян.

Більшість респондентів (51%) зазначили, що вони сприйняли б зростання доходів їхнього домогосподарства як знак незворотності позитивних змін в Україні. Позитивні темпи зростання економіки країни (42%), можливість отримувати якісні послуги від держави (38%) та зміцнення курсу гривні (28%) також серед найважливіших ознак незворотності позитивних змін.

6% українців готові терпіти погіршення умов життя через реформи, якщо це призведе до успіху держави. Інші 12 % готові робити те саме, але не більше ніж протягом року. 9% готові вкладати знання та ідеї в процес реформ чи бути волонтером, аби сприяти змінам у державі.

Національне антикорупційне бюро найбільш знане серед антикорупційних інституцій – 74% українців чули про нього. Національне агентство з запобігання Корупції на другому місці, із 60% громадян, яким відома ця назва. Вищий антикорупційний суд (51%), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (47%) та Агентство з розшуку та менеджменту активів (37%) менш відомі громадянам.

42% українців переконані, що хабарі, неофіційні послуги та подарунки ніколи не можуть бути виправданими, 29% – що подібні практики не можуть бути виправдані у більшості випадків. При цьому, більше ніж половина респондентів (54%) вважають хабарництво невід’ємною частиною українського менталітету.

Українці відчувають, що держава недостатньо їх цінує

Частка українців, які готові підтримати дискриміновані групи, до яких самі не належать, складає 45%, у той час 29% кажуть, що такі групи не підтримали б.

Громадяни найбільше відчували порушення своїх прав у галузі охорони здоров’я (45%), прав споживачів (43%) соціального забезпечення та соціальних пільг (33%), працевлаштування (32%) та адміністративних послуг (32%).

Більш ніж дві третини громадян згодні, що майнова нерівність зростає (84%), їхня думка не має значення для людей що перебувають при владі (81%), можновладці не дбають про них (85%) та намагаються отримати прибуток за рахунок простих людей (82%).

Громадяни частіше вважають, що з усіма треба бути обережними (51%), ніж що більшості людей можна довіряти (28%). У цьому показнику немає чіткої тенденції чи статистично значимої різниці між різними віковими групами.

Частка патерналістично налаштованих громадян (тих, хто вважає, що держава має бути відповідальною за добробут кожного громадянина) складає більший відсоток (47%), ніж тих, хто покладає відповідальність за добробут на самих громадян (35%).

Громадяни найменш терпимі щодо наркозалежних людей (76% респондентів не готові бачити їх своїми сусідами) та людей, що зловживають алкоголем (61%). 46% респондентів не хотіли би бачити своїми сусідами ромів, в той час як 40% та 35% гомосексуалів та людей із ВІЛ відповідно.

Українці вважають найбільш важливими якостями хорошого громадянина знання своїх прав та вміння їх захищати (86%), повсякчасне дотримання правил і законів (84%), добре знання історії країни (81%). Натомість, активну участь в ініціативах організацій громадянського суспільства вважають важливою лише трохи більше ніж половина громадян (57%).

Loading...
Loading...
Loading...