Новини » Суспільство 13 травня, 2019, 12:53
Сибіру вистачило: Історик пояснив, чому українці змінювали прізвища, щоб потрапити до польської армії
ZIK
ZIK

Із 1941 року українські військові, не бажаючи залишатись у трудових таборах Сибіру, «перекручували» власні імена та прізвища, щоб потрапити до польської армії генерала Владислава Андерса, яку збирали здебільшого з депортованих поляків. Та навіть у цьому війську українці збирались на таємні зустрічі, де обговорювали можливість заявити про себе через створення власного українського полку.

Таку думку в ефірі проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK висловив історик та журналіст Олексій Бухало.

Він наголосив: рішення про створення армії під керівництвом генерала Владислава Андерса, яка в основному складалась із польських депортованих військовослужбовців, в СРСР ухвалили 30 липня 1941 року. Тоді в документі не зазначалось уточнень щодо нації бійців.

«Тоді радянська влада звільнила арештованих і військовополонених польських вояків і лише в грудні зрозуміла, що, мабуть, зробила помилку», – зазначив Бухало.

Тож уже в грудні було доповнення, де вказувалось, що до армії генерала Андерса набиратимуть лише поляків. Тож багато українців почали перекручувати свої імена та прізвища на польський манер, щоб потрапити у це формування.

«З цього моменту починається проблема сучасних істориків, які намагаються встановити точну кількість українців у цій армії. Знаємо, що на могилі під Монте-Кассіно зараз є дуже багато таких прізвищ. Вони будь-що хотіли потрапити у польську армію», – зауважив історик.

Експерт припустив: українським військовим хвиль депортації 1939-1941 років із Західної України.

«Через велике небажання залишатись у трудових таборах Сибіру вони хотіли будь-якою ціною потрапити до цього польського війська», – наголосив Бухало.

Він розповів: навіть у лавах армії Андерса українці знаходили можливості для таємних зустрічей, на яких обговорювали плани подальших спільних дій.

«Найперше – коли армію Андерса послали в Ірак, не зважаючи на те, що українців порозкидали по різних загонах, вони все одно таємно, 300 осіб, зібрались для обговорення спільного плану дій – як заявити про себе, створити своє військове формування. Можливо, тоді складно було про це думати, але факт цієї зустрічі та з’їзду є», – зазначив Бухало.

Ще одним підтвердженням таких зустрічей, на його думку, є й те, що 29 українців виключили із армії Андерса за участь в ОУН.

«Другий з’їзд відбувся в Тель-Авіві, у якому таємно взяли участь 200 осіб. Там українці в лавах армії Андерса зустрілись із представниками британського та американського військ. Вони намагались звернути на себе увагу, говорили, що є українцями і хочуть воювати за свою державу та мати свій окремий загін. Однак, звичайно, британці не хотіли псувати стосунків із поляками – результатів ця зустріч не дала», – розповів історик.

Та він наголосив: тут важливим є сам факт того, що українці, не зважаючи на розпорошеність, змогли зустрітися, щоб заявити про себе. 

Як зазначалось, Україна зазнала найбільших втрат за роки Другої світової війни. За різними оцінками, загинули від 8 до 10 мільйонів наших громадян. Вихідці з України зробили значний внесок у перемогу над нацизмом. На боці Об’єднаних Націй вони воювали у складі армій Великої Британії та Канади – 45 тисяч осіб, Польщі – 120 тисяч, СРСР – близько 6 мільйонів, США – 80 тисяч і Франції – 6 тисяч, а також в самій Україні в лавах УПА перебували до 100 тисяч осіб.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-05-26 11:57 :00