Новини » Економіка 5 травня, 2019, 12:16
Шпаргалка для споживача комунальних послуг: за що нараховуватимуть пеню та абонплату
ZIK
ZIK

Війни з комунальниками, старі комунікації, неякісні послуги – усе це має виправити новий закон про житлово-комунальне господарство. Він покладає більше відповідальності на компанії-постачальники. Водночас, визначає, за все, що коїться у будинку, відповідатимуть уже самі власники квартир.

Про це йшлося у програмі новин «Деталі» в ефірі телеканалу ZIK.

«Цей закон про житлово-комунальне господарство просто навів лад і впорядкував всі ці речі», – вважає експерт із питань житлово-комунального господарства Олег Голубенко.

За закон нардепи проголосували ще наприкінці 2017 року, однак чинності він набув лише 1 травня.

«Увесь набір послуг, які люди отримують цим законом, регулюються. Зокрема, питання відносин між споживачем і надавачем цих послуг. Багато речей і можливість розірвати договір, всі ці речі є. З боку споживача, безумовно, ми маємо хоча би дисциплінарний механізм включати по оплаті», – вважає народний депутат, співавтор закону Альона Бабак.

Закон також стимулює мешканців багатоквартирних будинків об'єднуватися і створювати наприклад ОСББ. Так, споживачі зможуть обирати компанію-управителя, що відповідатиме за утримання прибудинкової території та інші послуги. І створивши конкуренцію згідно задуму, деякі тарифи, мають знизитись.

Поки певні послуги, наприклад, від водоканалу перебувають на балансі монополіста. Та альтернативою для окремих будинків може стати – свердловина. Опалення у містах теж переважно надає єдиний постачальник, проте, можливо створити і власну котельню.

«Нарешті у нас може з’явитися здорова конкуренція, яка дасть нам можливість мати якість, а споживач обере кращого», – зазначив голова асоціації ЖБК та ОСББ Костянтин Киричук.

Принципова зміна, говорять експерти, закон має переконати українців, що разом розв'язувати проблеми легше.

«Щоб у нас була побудовано громадянське суспільство на рівні кожного окремого багатоквартирного будинку, і щоб ми використовували приказку: «Гуртом і батька легше бити», – сказав експерт із питань ЖКГ Андрій Нікончук.

За новим законом, боржникам уже за травень почнуть нараховувати пеню. Досить буде протермінувати виплату лише за один місяць.  

«Якщо сума боргу становить 500 гривень, то і пеня не може становити більше, ніж 500 гривень. ЇЇ також будуть вносити у платіжку, вказувати, що пеня нарахована на певний пропуск платежа. І це буде вказуватися окремим рядком», – розповів адвокат Юрій Білоус.

Але пеня складатиме лише 0,01 %. Тобто протягом року, боржнику нарахують трохи більше трьох з половиною відсотків.

«Це психологічний інструмент, адже ви абсолютно праві. Законодавець використовує пеню з точки зору ефекту звикання до пені, бо якщо він не сплачує, йому можуть загрожувати певні фінансові санкції», – наголосив експерт із питань ЖКГ Андрій Нікончук.

Пеня за комуналку зростатиме

Найгірше для споживача, що з часом розмір пені імовірно будуть збільшувати.

«Для багатьох людей – це не підйомні гроші. Тому я вважаю, що дуже добре, що пеня наразі невелика», – зазначив голова асоціації ЖБК та ОСББ Костянтин Киричук.

Закон передбачає, що цифри у вашій платіжці можуть зменшитись, якщо комунальники неякісно надали послугу. Наприклад, за холодні батареї, чи поламані ліфти. Щоправда, це потрібно передбачити в умовах договору.

Спочатку варто звернутися до компанії-постачальника. Якщо ж перерахунку здійснювати не хочуть, досить знайти лише двох небайдужих сусідів та скласти акт-претензію. Закон буде на боці мешканців, однак ви маєте довести, що якість послуги постраждала саме з провини комунальників.

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі визначених законодавством або договором.

Адвокат Юрій Білоус сам потрапив у схожу ситуацію і пішов війною на комунальників. Тому що був незадоволений їхньою роботою.

«Прибирання прибудинкової території було неякісне, бо ніхто не прибирав сніг, листя. Попри це щомісяця нараховувалась за це певна сума, яку я не платив, складав акт претензій і писав до них», – пригадав адвокат Юрій Білоус.

А от, якщо і така скарга не спрацює, експерти радять звертатися до суду. Щоправда, це  випробування для найстійкіших, адже такі позови можуть розглядатися роками.

Вокремих випадках задля порятунку життя чи здоров’я людей комунальники можуть отримати несанкціонований доступ до вашого житла. Втім, тоді мають бути присутні ваші сусіди, представник комунальної компанії та правоохоронець. Однак, лякатися не варто, це стосується лише екстрених ситуацій. Для перевірки лічильника, бо ніхто силою вдиратися до оселі не буде.

«Несанкціонований доступ, фактично, і раніше був, просто були проблеми з його деталями. Зокрема, яким чином це реалізовувати, хто повинен бути присутній», – прокоментував експерт із питань житлово-комунального господарства Олег Голубенко.

Абонплата за послуги

Також закон запроваджує абонплату за окремі послуги. Це, до речі, одна з вимог МВФ. Наприклад, якщо у вас є бойлер і ви не споживали гарячу воду, але вона таки підведена до вашої квартири, ви заплатите за утримання мереж. А рахуватимуть за формулою, що включатиме спеціальний коефіцієнт на гарячу воду і тепло, на холодну воду і вивезення сміття. Так, цьогоріч максимальний розмір обов'язкового платежу становитиме: 43, 37 (37,6) і 16 (16,1) гривень. Крім того, від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води можна буде відмовитися лише у разі, якщо разом із вами цього захочуть більше половини сусідів.

Закон впроваджує три типи договорів на послуги. Перший – індивідуальний, коли мешканці можуть підписувати їх безпосередньо, наприклад, із водоканалом. Тоді він бере відповідальність за ремонт труб у будинку і сам збирає гроші за воду.

Другий тип – колективний, коли довірена особа від будинку підписує угоду із тим самим водоканалом. Але постачальник несе відповідальність за те, щоб вода доходила до будівлі. Труби всередині, уже відповідальність самих мешканців. Відповідно, платня за воду збирається з будинку, частина перераховується водоканалу, а частина йде на ремонт.

І третій тип – колективного споживання. Він подібний до попереднього, але договір із водоканалом укладатиме створене ОСББ.

«Самостійно здійснюється абонентський облік, розподіл цієї послуги, збирання грошей, ведення претензійно-позовної роботи, інші комунікативні і організаційні заходи споживачами на предмет того, щоб до них ця послуга надходила від зрізу будинку», – зазначив експерт із питань ЖКГ Андрій Нікончук.

Створення ОСББ має переваги, переконує експерт. Зокрема, за співпраці із міською владою. Наприклад, утеплення будинків там, де є ОСББ, на 70 відсотків фінансується коштом міста. Заміна ліфтів на 95 відсотків, покрівлі на 90, а внутрішніх інженерних мереж на 85 відсотків.

«Власник розуміє, що він відповідальний не тільки за свою квартиру, він відповідальний за весь під’їзд, прибудинкову територію. А також розуміє, за що він платить гроші», – вважає голова асоціації ЖБК та ОСББ Костянтин Киричук.

Якщо ж серед мешканців ініціативних не знайшлось, управителя вашого будинку обере місцева влада.

«Фактично, органи місцевого самоврядування мають самостійно це визначити, звичайно, що на конкурсних засадах», – наголосив експерт із питань житлово-комунального господарства Олег Голубенко.

Експерти запевняють, що від нового закону мають виграти ті, в кого у будинку одразу знайдуться небайдужі, створять ОСББ та спільно вирішуватимуть комунальні проблеми. Саме у таких багатоповерхівках матимуть шанс поліпшити якість послуг. В іншому разі, ситуація може не змінюватися роками, адже керувати будинками будуть колишні ЖЕКи.

До слова, мешканці столиці масово не сплачують рахунки за воду, що призвело до накопичення рекордного борг за послуги водопостачання та водовідведення. Так, за інформацією столичного міськводоканалу, на початок 2019 року загальна заборгованість столичних споживачів перед підприємством перевищує вже 1 мільярд гривень.

Дмитро Будкевич, Дмитро Бойчак, Анастасія Усенко, «Деталі»

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-19 18:21 :07