Новини » Суспільство 3 травня, 2019, 12:32
Повернутись з війни на сході України і не загубити себе, – «Стежками війни»
ZIK
ZIK

Чотири долі військових, які воювали на сході України. Після отриманих травм чоловіки досі підтримують побратимів: допомагають морально та грошима, а також займаються патріотичним вихованням молоді.

Про це йдеться в програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

Лежав закопаний серед «двохсотих», але вижив

У 2014 році волинянина Андрія Слюсарчука, попри інвалідність, забрали в армію. У складі тоді ще 51-ї бригади він потрапив на схід. Мов у сповільненій зйомці чоловік досі пригадує бій, у якому перебував на межі життям і смерті. Його побратими навіть попрощалися з ним.

«Ми третій раз заходили в Мар’їнку, де нас на териконі обстріляли. За шість метрів позаду мене впав снаряд від САУ, вибуховою хвилею відкинуло на кущі. Через це я зараз без пояса відро води навіть не можу підняти. Коли всі відстрілялися, хлопців зносили на купу, де були «двохсоті», і туди поклали мене. Потім хлопці вже розказували, що коли курили, побачили, що нога рухається. Покликали командира і відкопали, я був повністю червоний від крові», – розповів ветеран АТО Андрій Слюсарчук.

Андрій вижив, але з поля бою через обстріли його відразу не змогли доправити у госпіталь. На передовій він пробув ще не один день, хоча й голову через опіки роздувало.

«В  мене була голова, як мої плечі. Не раз ставив собі питання, чого я вижив?»,  – каже він.

Андрій тепер мешкає на Волині. Але досі продовжує боротися за можливість жити, як раніше, попри фізичний біль, шукає  у собі сили йти далі і навіть допомагати військовим. Знайшов себе у вишиванні бісером і багато своїх вишитих ікон та картин Андрій роздаровує. Також волонтери допомагають йому їх продавати через Інтернет. Пригадує, першою вишивав ікону і робота над нею принесла йому спокій і задоволення.

«Коли вишиваю, ні про що не думаю. Таким чином і настрій собі піднімаю. Просто беру голку, нитки, бісер – і так як в транс впадаю. Вишивав картину, щоб відправити в Англію. На ній зображені соняшники, маки, ромашки. Але ту картину довго вишивав. Зараз навіть не можу довго дивитись на соняшники», – розповів Слюсарчук.

За виручені кошти допомагає військовим. Зізнається, що його досі на Донбас тягне. Але, оскільки воювати уже повноцінно не може, то допомагає грошима. Сьогодні Андрій  мріє про мир, а ще щоб його дітям не довелося бачити війну  на власні очі.

«Ми були міцною родиною, довіряли одне одному, бо прикривали і тому не було страшно», – додав він.

Патріотичне виховання молоді – боротьба в тилу

На Вінниччині колишній боєць АТО Олександр «Моджахед» після служби на передовій почав створювати полігон із відкритим тиром, де планує проводити тактичні навчання для юнаків та колишніх військових. На камеру розповідати про своє військове минуле Олександр не захотів, адже з самого початку війни на Донбасі виконував спеціальні операції в глибині противника.

«В мене зараз в пріоритеті хата, бо її треба підняти та добудувати. Тому що приїжджають друзі, наші побратими, а в мене дві кімнати, і ті маленькі. Зараз у Жмеринці є одиниці людей, які не були на війні, з ким можна щось робити і вони дуже багато допомагають по полігону», – розповів Олександр.

Ветерани російсько-української війни та кілька близьких людей допомагають Олександру з розчищенням полігону та оформленням документації. Але потрібні чималі гроші на пальне для важкої будівельної техніки. Допомагають підприємці та колишній посадовець Жмеринської райдержадміністрації. Тому він переконаний, що це потрібно.

 «Дуже багато людей сидить на стакані. Можливо, хоч таким чином вдасться щось зробити добре в плані реабілітації. Ті самі «мілкашки», «воздушки» та сама топографія, ті самі бліндажі. Просто приїхати, пожити, добу побути, відпочити з побратимами. Я думаю, це теж буде великий бонус», – вважає «Моджахед» .

Ділянка під полігон видовжена і має площу 13 гектарів, як 15 футбольних полів. Поки тут вправляються з малокаліберною гвинтівкою. Після того, як тут побудують захисні вали і огорожу по периметру, можна буде облаштовувати стрільбища для зброї з більшим калібром і на більшу дистанцію.

«Крайні роботи були зроблені, вивезли дрова. Ми їх понарізали, вирізали ліс і трактор пройшов, порівняв нам поля», – зазначив він.

Що цікаво, у Олександра не одразу виникла ідея облаштувати полігон, його піштовхнув до цього лист студента місцевого профтехучилища Віталія, який і допомагав «Моджахеду» розчищати згодом територію. Натомість колишній боєць АТО тренує Віталія.

«До нас в госпіталь, де я лежав, приїхали «Антитіла», Сергій Усик, Тарас Тополя. Вони вручили листа, де був підпис «від Жмеринки». У 2015 році на Різдво ми вже шукали Віталіка. Було лише зазначено, що «мені 12 років і я Віталік з міста Жмеринка», – пригадав ветеран.

За його словами, у листі хлопець дякував військовим за мужність та відвагу.

«Я ходжу до церкви і молюся за вас. Ви для мене справжні герої. Не кожен покине свою сім’ю, роботу та піде захищати Батьківщину. Я вами пишаюсь і впевнений, що ви переможете. Мені 12 років і я розумію, що ви захищаєте мене. Будь ласка, повертайтеся живими. Слава Україні!», – прокоментував лист Олександр.

«Моджахед» виконав побажання Віталія і тепер разом з ним та Яною Христюк, яка також колись хотіла служити Україні, облаштовує на Вінничині полігон.  В Яни була мрія – служити, як і її брат, в морській піхоті, але не склалось. Дівчина поїхала працювати в Польщу, а нещодавно повернулась в Україну і взялася допомагати «Моджахеду».

«З першого дня ми зробили дуже велику кількість роботи, адже почали з розчистки кілометра території. Гілки носили, все розчищали, все обрубували», – пригадала Яна Христюк.

 «Я планую до зими закінчити хоча б дистанцію 200 метрів. Щоб можна було і попрацювати з малокаліберною гвинтівкою: в русі та зі зміною позицій. Також на полігоні будуть відбуватись і тактичні заняття, пересування, будемо копати окопи», – прокоментував  ветеран російсько-української війни Олександр «Моджахед».

На полігоні буде також вирита окопна лінія, а поруч стоятиме пара бліндажів. Також на полігоні збудують тимчасові каркасні споруди. Затримка лише у фінансуванні.

«У нас все впирається на даний час в гроші. Тому що для дозвільних документів нам треба приблизно 20 тисяч гривень. Ми уже запустили перший транш, а далі, якщо хтось допоможе, то буде добре, бо все швидше буде зроблено», – зазначив він.

Уже у травні плануюється відкриття перших таборів з військово-патріотичного виховання. Також триває пошук спонсорів. Це та ж солярка, якої для важкої техніки на полігоні треба сотні літрів.  Хоч фінансові труднощі і є, але ветеран  вірить – це його не зупинить. Діяти радить і своїм побратимам, які власними силами намагаються змінити Україну.

«Не можна опускати руки. Так, не всі будуть робити одразу полігони, але роботи є дуже багато, яку можна виконувати», – наголосив  ветеран російсько-української війни Олександр «Моджахед».

Кросфіт у тилу від ветеранів війни

Доброволець з батальйону «Гарпун», ветеран російсько-української війни Євгеній Клочок у Броварах для дітей із малозабезпечених родин проводить безкоштовні заняття, а зал облаштував за власні гроші.

«У залі відбуваються тренування по кросфіту, з основними і найбільш використаним є перекладина, кільця, підлога,  тренажери. Тренажер для греблі розвиває максимальну кількість м’язів і це дуже хороша вправа для витривалості, для розвитку будь-яких м’язів, ближче до кардіо. Так само є айєр-байк, він є аналогом велосипеду, але все відбувається за рахунок повітря, він більш функціональний ніж велотренажер», – розповів ветеран російсько-української війни Євгеній Клочок.

Проводити заняття з кросфіту допомагає побратим по зброї ветеран російсько-української війни Ярослав Компанець. Він кросфітом займається уже три з половиною роки. Каже, що про спорт разом із побратимами не забували навіть на передовій. Його батальйон відомий тим, що вояки займались розвідкою в тилу ворога і проводили антидиверсійну діяльність.

«Завжди можна знайти час для якоїсь пробіжки. В нас був невеликий спортзал, бо ми базувались на території дитячого садка. Тому завжди можна було зранку піти і позайматись», – пригадав Ярослав.

Чоловік впевнений, що тренування дисциплінують, а це дуже важливо для підлітків. Адже допоможуть у майбутньому їм себе знайти і реалізувати.

 «За кросфітом майбутнє, тому що це такий вид спорту, який дуже може допомогти у повсякденному житті. У нас є помилкове уявлення, що цей спорт тільки для підготовлених атлетів. Але ним можуть займатися і діти. Тому не такий страшний кросфіт, бо з першого разу ніхто не дасть і вашій дитині штангу тягати на 100 кг. Наприклад, футбол набагато травматичні ший, ніж кросфіт», – вважає він.

Чоловіків об’єднує пережите: війна, волонтерство і бачення майбутнього. Саме таке, де не буде обстрілів, але українець українцю у будь-якій ситуації зуміє прикрити спину. Адж, потрібно не лише відвойовувати, а й відбудовувати метри рідної землі.

До слова, від початку дії Операції об’єднаних сил українські військові повернули три населених пункти під український контроль. Також за останній рік перевірили на наявність вибухонебезпечних предметів майже 4576,7 га; знищили 52655 вибухонебезпечних предметів; відновили 1000 га територій які вже використовуються в господарських цілях.


* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-05-22 22:18 :07