Технологія правди проти технології омани
Оксана Думанська
письменниця, перекладач

Цей квітень ми пам’ятатимемо довго. І річ не в тому, що відбувся збіг стількох подій саме перед Великоднем… Цього місяця прийшло розуміння, наскільки різні люди складають, здавалось би, монолітну єдність. Ні, її нема і ніколи не було, бо в кожного свої уявлення про потреби у житті. А те, що оприлюднилося одностайністю на Майдані й якийсь час опісля, легко зруйнувати новітніми комунікаційними технологіями.

Коли чую, що піарники Порошенка програли піарникам Зеленського, мені завжди хочеться запитати: а чого виборці повелися на піарницькі ігри, а не думали самостійно?! Тепер же «команда молодості» з цинічною безпосередністю оповіла нам, як поставила свій експеримент, що для цього задіяла та як тішиться успіху. А це ж була технологія омани, і навіть якщо вона виконана з ювелірною точністю, то від цього не перестала бути оманою!

За всієї їхньої удатної просунутості у розставлянні пасток та капканів чинному президенту, вони не думали, як це окошиться на життєстійкості держави, що воює проти загарбників і одночасно живе економічно більш-менш стабільно. Не лише стабільно, а й у розвитку.

За ці кілька років сформувалися численні гурти людей, що за своєю вигодою, яку вони отримують переважно з «тіні», вибудували добробут. Чи це мережа кіосків, поставлених за хабарі місцевим чиновникам, чи налагоджена контрабанда, коли ти вважаєшся безробітним, а насправді стоїш перед базаром і торгуєш з фургону усім: від пральних засобів і до кави чи сирів; чи перевозиш пасажирів з підміських сіл без квитків, тому «збитково»… Що характерно: саме такі пристосуванці найбільше галасують про корупцію «у Порошенка», про олігархів, які нажилися на їхній праці, і про потребу все змінити. Самі ж насправді змін не хочуть, тому не підуть взагалі голосувати, бо «там уже все за нас порішали», або проголосують за Україну «без олігархів». А на аргументи, що із-за постаті претендента визирає той самий олігарх, хіба що матюки почуєте.

На мою думку (рада була би помилитися), отут і є загроза українській державності, в отих майже сорока відсотках, що не прийшли на дільниці.

Казати, що до них не достукалися всіма аргументами українських здобутків, марна річ. Дипломатичний рівень спілкування України зі світом їх не цікавить, як і не цікавить все, що відбувається в аграрному секторі чи в промисловості. А там же стільки змін!

Але найстрашніше, що війна із загарбником для них – це «бізнес на крові»…

Оці майже сорок відсотків йшли до храмів з великодніми кошиками, промовляли «Христос воскрес!» і чулися цілком святково. А чого їм бракує?!

Тези про зубожіння і про сьоме місце України за бідністю населення відіграли свою роль – у це повірили насамперед ті, що відпочивають узимку в горах чи в теплих краях, мають добре житло й нове авто і достатньо харчів та одягу.

«Бог лісу не врівняв», – кажуть в народі. І ми всі неоднакові у своєму розумінні навколишніх подій. Але одні помиляються, а інші просто все ігнорують, окрім своїх інтересів. І цим загрожують державі, яка нарешті, у такій скруті, почала оновлюватися.

Сподівання на одне: ті сорок відсотків мають дітей, яких ще можна навчити і солідарності, і добродійництву, і нестандартному мисленню, і усвідомленому вибору. Працюймо з дітьми, доки вони не перейняли споживацької поведінки батьків. Саме діти винайдуть технологію правди проти технології омани, яка спрацювала на цих виборах.

 

Читайте більше новин на тему: Вибори-2019

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-25 14:40 :54