live

Риба з пробірки: коли на столи потраплять вироблені в лабораторіях лосось та тунець?

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
загрузка...
загрузка...

Дорослий людині треба споживати в добу 0,8-1,6 грам жирних кислот сімейства омега-3. І хоч більшість українці, на відміну від мешканців інших європейських країн, не отримують необхідної норми, з кожним роком рибні запаси в Світовому Океані зменшуються. За твердженням вчених більше 30% рибного ресурсу вже витрачено. Тому популярності набирає новий тренд – виробництво риби з водойм в лабораторії. Генетично модифіковані лосось, тунець, горбуша уже потрапили в раціон мешканців деяких країн. Яку альтернативу має Україна?

За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), третина ділянок рибного промислу виснажені. Світовий Океан інтенсивно забруднюють, зокрема, і важкими металами. У нездоровому середовищу не може народитися і вирости здоровий організм. Тому в багатьох видах риби, зокрема, в тунці, вже знаходять частки мікропластику і ртуті.

Водночас, дуже гостро стоїть питання зниження промислового рибальства в дикій природі. ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй) розробила Програму, згідно з якою до 2030 року тільки 35% споживчого світового кошика буде наповнюватися з дикої природи, а решта 65% риби і морепродуктів мають вирощувати.

«Людство зіткнулося з необхідністю вирішити складне завдання. В умовах безпрецедентного за своїми наслідками зміни клімату, деградації навколишнього середовища і ресурсної бази потрібно забезпечити продовольством понад дев’ять мільярдів жителів планети. У цьому питанні найважливішу роль відіграє рибальство і аквакультура. Сьогодні з різних куточків світу надходить інформація, що вчені пішли далі вирощування риби на рибницьких фермах і почалися експерименти з вирощування риби з «пробірки». –розповідає глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Так, американська фірма Finless Foods має намір замінити натуральну рибу в суші культивованим тунцем. Підприємство обіцяє вивести продукт на ринок вже через два роки, хоча поки собівартість рибного фаршу з біореактора доходить до $12 000 за кілограм. Крім тунця Finless Foods планує виробляти інші види риби. У вересні команді вдалося виростити м’ясо на основі клітин коропа. У компанії вважають, що споживачі швидко звикнуть до культивованого м’яса і всерйоз планують виробляти рибу з водойм в лабораторіях. Для цього у живої особини братимуть клітини, а потім культивуватимуть їх в стерильних умовах. В результаті поділу і розмноження клітин сформуються компоненти штучного м’яса.

Схожі дослідні роботи з вирощування штучної «риби» тривають в різних країнах. Розвивається і напрямок генної рибної інженерії. Суперечки про те, чи можна створити генетично модифікованого лосося, тривали не одне десятиліття. І сьогодні вони стали реальністю. Можливо, світ трохи поспішає з введенням ГМО продукту, адже досі немає однозначної думки вчених про його наслідки. Але, гостра нестача продуктів харчування, яка вже зараз відчувається в низці країн, і буде тільки зростати, змушує технології та уряди країн приймати швидкі, але можливо не до кінця виважені рішення.

Так, канадська комерційна ферма вже отримала дозвіл на виробництво генно-модифікованого лосося. Тепер ця риба потрапить на ринок. Ферма планує виробляти до 250 метричних тонн риби на рік. У генетично модифікованого лосося є ген, який дозволяє йому в два рази швидше рости в порівнянні зі звичайним лососем. Рибу будуть вирощувати в наземних інкубаторіях. Планується, що перший комерційний урожай слід очікувати до кінця 2020 року.

США і Канада вважають, що генетично модифікований лосось придатний для вживання в їжу. Аргентина, Бразилія і Китай також схвалили тестове розведення генетично модифікованої риби. Екологи, природоохоронні організації і групи споживачів побоюються, що це може бути небезпечно для людського здоров’я, а так само загрожує рибі з дикої природи, якщо ГМ-риби якимось чином потраплять в природне середовище.

У Росії експериментують з так званою триплоїдною горбушею, чия ДНК має три, а не два набори хромосом. Припускають, це м’ясо таке ж корисне, як і у звичайної риби. Триплоїдна риба не є ГМО або якимось іншим продуктом генної інженерії – вона отримує потрійний набір ДНК завдяки особливому процесу запліднення.

«Оскільки вилов риби перебуває на межі і не може бути збільшений, додаткові джерела омега-3 кислот, такі як штучно вирощена риба, набувають все більшого значення для наповнення прилавка. При цьому важливо, щоб продукція не втратила своїх цінних властивостей в порівнянні з рибою з природних водойм. Саме на контроль біохімічної якості продукції аквакультури і повинна бути спрямована сьогоднішня робота спеціалізованих лабораторій Держпотреб спілки» – каже Олександр Чистяков.

Дуже імовірно, що незабаром люди їстимуть генетично модифікованого лосося, триплоїдну горбушу або взагалі рибний продукт отриманий з біореактора, не знаючи про це, тому що на сьогодні немає умов для обов’язкового маркування генетично модифікованих продуктів. Асоціації фермерів вимагають прийняти суворі обмеження для ерзац-продуктів і м’ясних аналогів. Вони пропонують називати «м’ясом» тільки натуральний продукт. Культивовані аналоги м’яса і морепродуктів на основі клітинних культур, пробіотиків, водоростей і міцелій грибів під цю категорію не потрапляють, а отже, не можуть називатися «м’ясом» або натуральним продуктом. А поки цього немає, країни перетворюються в випробувальний продуктовий плацдарм. Особливо від цього можуть постраждати країни зі слабким захистом свого продуктового ринку.

«Україна – єдина країна на пострадянському просторі, досі не ввела Сертифікат походження риби та рибного продукту. До нас везуть рибу невідомо ким і коли виловлену. Нині вітчизняний рибний ринок складається на 85% з імпортної продукції, на прилавку тільки 15% вітчизняного виробництва. Ми це відчуваємо на собі. Не завжди імпортна риба задовільної якості, а іноді це небезпечний для організму рибний сурогат. І це при тому, що риби другої свіжості бути не може, вона має бути тільки вищої якості. Рибний продукт дуже корисний для людського організму, але водночас, може бути смертельно небезпечним, якщо не свіжий», –.

Сертифікат Походження – це державний документ, який свідчить про легальність походження товару. Він захищає ринок від неякісної та незаконно виловленої риби. Цей документ дуже потрібен нам. Він запроваджений в усіх європейських країнах. І при введенні його у нас потрібно передбачити, щоб Сертифікат в електронному вигляді поєднувався з європейським, тоді ми отримаємо історію цілісного ланцюжка вилову і проходження всіх продажів партії риби і рибного продукту. На сьогодні ж українці ми не захищені від потрапляння на їхні столи риби-франкенштейна», – каже Олександр Чистяков

Який же шлях обрати Україні? Вирощувати їжу в пробірці,чи, використавши наявні у нас природні умови і ресурси, почати виробляти екологічно чистий, доступний за ціною, якісний вітчизняний продукт?

В Україні є 63 тисячі малих річок, 400 тисяч ставків, 1100 водосховищ, два моря. У нас 1 млн 300 тисяч гектарів прісної води. Рибоводна українська школа справедливо посідає одне з перших місць в світі. Наші рибоводи піднімали рибні галузі багатьох країн світу: В’єтнам, Китай, Ізраїль, Арабські Емірату, Африка. Тому у нас є все, щоб за короткий час досягти значних успіхів у вітчизняному риборозведенні.

У 2018 році українські рибоводи виростили 20 тисяч тонн риби. Тоді як Китай, що займає перше місце в світі з розведення риби, виростив 46,8 млн. тонн риби.

За матеріалами прес-служби Асоціації рибалок України

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...