Виборча реформа на півдорозі: за якою системою обиратимемо Раду восени?

Фото: Корпусенко Борис/УНІАН

Після президентських виборів в Україні, результати яких для багатьох стали, як мінімум, несподіванкою, ключове значення матимуть чергові парламентські вибори, що відбудуться вже у жовтні. Оскільки Україна – парламентсько-президентська республіка, призначає уряд саме Верховна Рада. Відповідно, від складу майбутнього парламенту залежатиме реальна конфігурація влади в країні на наступні п’ять років.

Виборча реформа увійшла в десятку очікуваних перших кроків нового президента. Як показало одне з останніх опитувань Київського міжнародного інституту соціології, громадяни вважають перехід до пропорційної системи з відкритими списками «одним із першочергових завдань майбутнього президента».

Запровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками на парламентських виборах закладено в проекті Виборчого кодексу, який був ухвалений в першому читанні ще 7 листопада 2017 року. Тоді це сприйняли майже, як диво, адже «за» відповідний законопроект № 3112-1 проголосувала мінімально необхідна кількість депутатів – 226 депутатів. Після того до проекту цього виборчого кодексу подали понад 4400 поправок, більшість із яких насправді були «спамом», заявляв один із авторів законопроекту Олександр Черненко.

Система відкритих списків означає, що виборці можуть голосувати за конкретного кандидата у партійному списку, відповідно, піднімаючи його у рейтингу і збільшуючи його шанси пройти до парламенту. Таким чином, громадяни можуть мати більше впливу на склад майбутньої Ради. Однак це не єдина новація проекту Виборчого кодексу. Не менш важливими є процедурні питання, покликані врегулювати організацію і проведення виборів.

Які перспективи завершення Виборчої реформи і за якою системою відбудуться найближчі парламентські вибори – ми запитали у фахівців.
 

Олександр Черненко, голова підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя:

– Поправки до Виборчого кодексу розглядались у профільному комітеті, всі засідання робочої групи були відкриті. Ми проводили по два засідання на тиждень. Розгляд такої кількості поправок у Верховній Раді займе, щонайменше, три пленарні тижні, а може навіть більше. А до виборів лишилось дуже мало часу, і розуміючи всю складність нового закону, я не бачу на сьогодні можливості, щоб наступні вибори в Україні проводились за новою системою.

Тобто якщо ми цей закон проголосуємо ще до виборів, я буду першим, хто виступатиме, щоб у частині парламентських виборів він набув чинності вже з наступних чергових виборів, тому що ми елементарно не встигнемо підготуватися. Там передбачена зовсім інша система висунення кандидатів, голосування, підрахунку голосів, агітації. Тобто інша філософія виборчого процесу.

Є велика ілюзія, що зміна виборчої системи одразу якісно змінить склад парламенту. Насправді більшість із тих проблем, які є при змішаній системі, так само можуть бути і при відкритих списках. Це і підкуп, і адмінресурс. Тобто потрібно загалом міняти політичну культуру. Слава Богу, президентські вибори показали, що вона в нас змінюється. Подивимося, як буде на парламентських.

Я насправді у Виборчому кодексі бачу позитив, який якраз пов’язаний не з виборчою системою, а з процедурними моментами. Це питання агітації, відповідальності за порушення, формування комісій, функціонування реєстру виборців. Тобто ті речі, які мають процедурно покращати виборчий процес.
 

Ольга Айвазовська, координатор виборчих програм Громадянської мережі «Опора»:

– Вірогідність того, що найближчі парламентські вибори відбудуться за старою системою, є понад 90%, тому що станом на зараз ніхто не планує розглядати Виборчий кодекс, а Верховна Рада, скоріше за все, не зможе результативно працювати після травня, зважаючи на те, що вже розпочалась де-факто парламентська виборча кампанія.

Тут варто розуміти, що виборча реформа – це не лише Виборчий кодекс. Це комплекс заходів і законопроектів, які лежать у Верховній Раді без руху. Саме прийняття Виборчого кодексу не вирішує проблем виборчого процесу в цілому. Крім того, давати змістовні оцінки підготовленому документу до другого читання я не маю можливості, тому що після 43 засідань робочої групи, на яких були наші колеги і я особисто,у нас на руках немає зведеного документу щодо результатів прийнятих рішень на рівні робочої групи. Тому оцінювати цей проект як добрий чи поганий я вважаю непрофесійним.
 

Олексій Кошель, голова Комітету виборців України:

– Зараз є кілька позицій політичних сил щодо виборчої реформи і проведення виборів. Зокрема, представники команди Зеленського припускали можливість, що осінні парламентські вибори відбудуться за новим Виборчим кодексом, який передбачає систему з відкритими списками. А також були дві заяви про пониження виборчого бар’єру. Зокрема, під час виборчої кампанії Юлія Тимошенко заявляла, що його треба знизити до 2% і, можливо, ще менше. А представники опозиційної платформи «За життя» говорили про бар’єр в 1%.

Тепер щодо реалістичності таких обіцянок і можливих ризиків. Навіть якщо станеться диво і парламент наступного тижня почне розглядати Виборчий кодекс – що мало реально, оскільки немає спільної позиції – то цей процес затягнеться мінімум на два пленарних тижні, а то навіть і на три. Тобто раніше кінця травня – початку червня ухвалити Кодекс неможливо. А запровадження такої складної виборчої системи, як система з відкритими списками, на осінні вибори, коли залишилось так мало часу на підготовку, нестиме багато ризиків. На думку нашої організації, теоретично це можливо, але практично це спричинить повний хаос і призведе до того, що ми підірвемо раз і назавжди довіру до системи з відкритими списками. Тому в жодному разі не потрібно робити виборчого експерименту, а варто реалістично ставитися до можливого проведення виборчої реформи.

Я переконаний, що парламент має продовжити роботу над Виборчим кодексом, ухвалити його, але відтермінувати введення його в дію до 2020 року. По-друге, необхідно внести низку змін до чинного закону про вибори парламенту, щоб ми отримали більш якісний виборчий процес. І тут варто говорити насамперед про реалістичні зміни. Можна було б повернутись до 100% системи із закритими списками, але на це не буде голосів у сесійній залі. Проте цілком реалістично запровадити, скажімо, двотурову мажоритарну систему, щоб вибори у мажоритарних округах відбувалися у два тури. Це дозволить суттєво зменшити механізми підкупу виборців.

Окрім цього, потрібно врегулювати питання роботи виборчих комісій, зокрема щодо замін членів комісій, впорядкувати механізми щодо прозорості виборчих коштів, обмежити виборчу рекламу, а також розглянути велику кількість інших технічних процедурних правок до чинного закону, щоб ми восени не повторили низку проблем, які мали під час президентських виборів.

Є проблема, що головні політичні гравці завжди розглядають питання внесення змін до чинного законодавства напередодні виборів, виходячи з власних політичних інтересів. Скажімо, я чудово розумію, що для опозиційної платформи «За життя» зараз більш видною є система із закритими списками, оскільки у них слабші позиції у мажоритарних округах.

Я відкидаю повністю будь-які можливості суттєвого пониження виборчого бар’єру менше 3%, тому що це достатньо суттєвий ризик того, що в парламент можуть зайти класичні регіональні партії. До прикладу, в Раді може з’явитися іменна партія Труханова, іменна партія Кернеса і партії низки інших мерів. Також є ризик, що в парламент можуть потрапити і класичні сепаратистські проросійські партії. Тому, на моє переконання, робити експерименти із різким пониженням виборчого бар’єру в будь-якому разі не варто. Тоді ми отримаємо кілька десятків різних фракцій, і складно уявити, яким чином буде формуватись парламентська коаліція і наскільки вдасться це зробити.

Це велика провина парламенту, що він провалив виборчу реформу. Нагадаю, що відповідно до коаліційної угоди, реформа мала завершитись восени 2015 року, тобто чотири роки тому. Але зараз уже потрібно думати про реалістичні зміни, які можна запровадити на ці вибори, а Виборчий кодекс приймати паралельно.
 

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...