Новини » Регіони 26 квітня, 2019, 11:22
Волинь у вогні: жахи від спалювання сухостою
Фото: dsns.gov.ua
Фото: dsns.gov.ua

«Весна іде – красу несе...». Заміські краєвиди тішать око: зелень молодої трави, перші квіти, духмяний цвіт дерев, дзижчать комахи, шарудять малі їжаки, в кущах причаїлися зайченята… А тепер уявіть, що все це зникне у полум’ї вогню. Хоча, для чого уявляти?

Практика масових пожеж через спалювання сухої трави – непоодинока у весняну пору. Більшість паліїв у такий простий спосіб готують угіддя для подальшого сільськогосподарського користування, випасу худоби, знищення сухих бур’янів для легшого сінокосу влітку тощо. Шкода тільки, що ціна такої «підготовки» – непоправна шкода природі.

Гірка ціна

Начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук розповів, що спалювання сухостою завдає шкоди довкіллю по всіх фронтах.

«У тих місцях, де згоріла трава, фіксуємо масові знищення пташиних гнізд. І біда ще у тому, що у таких місцях птахи більше гніздитися не будуть. Зі сходженням снігу народжуються зайченята, які гинуть у вогні. В місцях великих пожеж вигоряє шар гумусу, знищуються дерева, рослини, а там де гинуть рослини, то гинуть і комахи», – зазначив посадовець.

<nbsp;>

Крім цього, є великий ризик, що спалювання сухостою може перетворитися на неконтрольовану пожежу, яка знищує не лише природу, а й людське майно.

До прикладу, цього року через підпал трави на території садівничих масивів «Дружба» та «Калина» (Ковельський район) були  знищені дачні будиночки та господарські споруди.

 

А у селі Кутрів (Горохівський район) через підпал трави була висока ймовірність загоряння місцевої церкви.

<nbsp;>

Варто також розуміти, що держава витрачає чималі кошти на попередження та гасіння пожеж, викликаних такими підпалами. Враховуючи те, що часто винуватців цих незаконних дій не можна виявити, то кошти платників податків просто згоряють у вогні.

Тому, причин уникати таких «весняних ритуалів» більш ніж достатньо, але кожного року «віз і нині там».

Як борються з паліями на Волині?

Згідно зі ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за самовільне спалювання рослинності та її залишків накладаються штрафи у розмірі від 170 до 340 гривень на громадян і від 850 до 1190 гривень на посадових осіб. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 680, а на посадових осіб – від 1190 до 1700 гривень.

<nbsp;>

Зазначимо, що відповідно до розпорядження голови Волинської облдержадміністрації в кожному районі створені оперативні групи під керівництвом райдержадміністрацій. У їх склад увійшли представники ДСНС, екологи, поліція, громадські активісти. Їх завдання – виявляти та карати порушників. Більше того, в області створена ще одна робоча група з керівників місцевих ДСНС, екоінспекції, поліції, представники якої кожного тижня бувають у всіх районах Волині і перевіряють роботу своїх підлеглих на місцях.

«Це дає свої результати. В цьому році пожеж може і не менше, але більше складених протоколів. Постійно публікуємо інформацію про паліїв (їх прізвище, суму штрафів) в районних газетах», – зазначив Олександр Ткачук.

Кількість осіб притягнутих до відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків – є підтвердженням слів посадовця. Зокрема, відповідно до інформації, наданої державною екологічною інспекцією у Волинській області, в 2017 р. загальна сума штрафів становила майже 7 тис. грн (кількість осіб притягнутих до відповідальності – 39); у 2018 – понад 14 тис. грн (72 особи); станом на 16 квітня 2019 р. сума штрафів становить 17,7 тис. грн (до відповідальності притягнуто 91 особу).

Відповідно до цієї статистики, цьогоріч поки найбільше штрафів складено в Ковельському (2,7 тис. грн), Іваничівському (2,55 тис. грн), Рожищенському (2,465 млн грн), Ківерцівському (1,87 млн грн), Любомльському (1,377 тис. грн), Володимир-Волинському (1,36 тис. грн) районах.

<nbsp;>

«Палії – це тільки півбіди. На жаль, люди мають такий менталітет, що люди то знають, хто палив, але не скажуть про це правопорушення. Покривають одне одного і самі не розуміють наскільки це багато шкоди завдає природі», – вважає перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Сергій Шеремета.

Саме тому, зі слів чоловіка, профілактичну роботу потрібно проводити з усіма категоріями населення.

Не все так погано у нашому домі

Поки одні палять суху рослинність або прикривають незаконні дії, є й інші, які не можуть стояти осторонь. Волиняну Олексію Кушнєру та його дружині Ользі нещодавно довелося гасити пожежу, викликану підпалом трави.

<nbsp;>

«Ми їхали до друга в село Дерно (Ківерцівський район) і з дороги побачили стовп диму. Коли під’їхали ближче, то побачили загоряння великої території. Була суха погода і горіла не тільки суха трава, а й сосни, які від температури спалахували як свічки. Хоча і викликали відповідну службу, але розуміли, що часу на чекання немає. Тому взялися гасити самотужки зеленими гілками, піском і усім, що було під руками. Щодо території загоряння... Якщо провести пряму лінію від автомобіля, який залишили на краю дороги і крайнім місцем загоряння, то був десь кілометр. На той момент, коли приїхали пожежники (пройшло близько години), то ми вже майже завершували гасіння», – розповідає Олексій Кушнєр.

Чоловік додає, що на той момент, коли приїхали пожежники, вони з дружною завершили гасіння.

«Якби зловив того, хто це чинить, то кілька полін на спині б поламав… Але таких карає Бог. Добра за підпали не чекайте…», – написав Олексій на своїй сторінці в мережі Facebook.

<nbsp;>

На жаль, знайти паліїв на місці пожежі не вдалося.

Що робити, щоб підпалів не було?

Один з варіантів відповіді на це запитання – збільшення суми штрафів. Водночас, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Сергій Шеремета вважає, що це не дасть бажаного результату: «До відповідальності притягується особа за умов, коли встановлено в її присутності та на місці правопорушення, що вона палила. На практиці довести це досить важко. Тому, краще внести зміни до законодавства, навіть не в частині збільшення штрафів, а в частині... Якщо особа не встановлена, але є власник чи користувач земельної ділянки, значить він несе повну відповідальність за охорону цих земель та сплачує відповідний штраф».

Посадовець вважає, що це б спонукало наших людей самим оберігати свої землі і дбайливо ставитися до природи.

Дмитро Безвербний,
для IA ZIK
 

Про пожежу у другому за розмірами природному заповіднику на Рівненщині через підпал трави читайте  тут.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-23 08:36 :11