Новини » Суспільство 25 квітня, 2019, 21:55
«Меня зовут Мария, я администратор ресторана». Як працюватиме мовний закон
ZIK
ZIK

Сьогодні народні депутати підтримали мовний закон, але тепер українців хвилює, чи вплине він на повсякденне життя. Зокрема на тих, хто звик у побуті послуговуватися іншою мовою. Примусової українізації не буде, пояснюють експерти, однак зміни зачеплять окремі царини, особливо обслуговування.

Про це йшлося в ефірі програми новин «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Киянин Ігор розповів історію, яка cталася з ним днями. Каже, в одній із кав’ярень попросив офіціанта взяти замовлення українською, але почув відмову. Коли ж зажадав пояснень, чому заклад не обслуговує державною, йому вказали на двері.

«Я запитав, чи це політика закладу, аби весь обслуговуючий персонал спілкувався російською мовою, а не українською. Мені відповіли російською: «Мне так удобна, если вам не нравится, можете не приходить», – розповів киянин Ігор.

Уже незабаром за таку поведінку персонал закладів штрафуватимуть. Бо за новим мовним законом, царина обслуговування мусить перейти на мову споживача. Тобто, якщо клієнт у ресторані воліє, аби з ним спілкувалися державною, відмова буде протизаконною. Чи чули про ці зміни та чи готові вже їх застосовувати на практиці, журналісти вирішили з’ясувати у найближчій кав’ярні. Щойно переступили поріг, одразу почули російську. Адміністратор сказала: «Меня зовут Мария, я администратор ресторана».

Чи змінюватимуть тепер російську на державну мову, коментувати відмовилися. А от у сусідньому ресторані кажуть, відвідувачів обслуговують українською, якщо ті того хочуть.

«Ми спілкуємося з відвідувачами українською мовою, якщо вони того бажають», – зазначили у закладі.

Загалом, за новим законом, українською тепер повинні всі говорити в публічному просторі, державному та комунальних секторах, на ниві обслуговування та навіть у підписах і маркуванні товарів і послуг.

«У сферах, які є публічними, є вимога надавати послуги державною мовою. Починаючи від сфери культури, освіти, телебачення, радіомовлення, транспорту, спортивних заходів і не лише», – зазначив координатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Якщо громадянинові відмовляють у наданні інформації чи послуги українською, він може звернутися до омбудсмена. Той зі спеціальною комісією проведе розслідування. Порушників, які знехтували мовним законом, каратимуть штрафом від 5-ти до 7-ми тисяч гривень за кожне порушення.

«На перший раз буде припис про усунення порушення, на другий раз – протокол про адміністративне стягнення. Це штраф у кілька тисяч гривень», – зазначив Шамайда.

Щоправда, чіткої схеми, як фіксуватимуть порушення і що буде за докази, поки немає. Це, кажуть експерти, ще необхідно прописати. Та вже точно відомо, що цей закон не порушуватиме права населення, яке спілкується іншими мовами, зокрема і російською.

«Ніхто не забороняє і далі говорити мовою, якою йому зручно. Цей закон не впливає на нашу з вами розмову», – розповіла письменниця Лариса Ніцой.

Лише українською мають проводити публічні заходи, політичні агітації. Кіно та серіали теж говоритимуть солов’їною, та все це не поширюється на мову приватного спілкування й релігійних обрядів.

Нагадаємо, сьогодні народні депутати ухвалили у другому читанні та в цілому проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д під час пленарного засідання ВРУ. Його підтримали 278 обранців.

До слова, народний депутат від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул заявив, що заблокував підписання закону про мову.

Альона Гулай, Ірина Зімен, Артур Коноваленко, «Перші про головне»

Читайте більше новин на тему: закон про мову

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-05-21 09:57 :59