Новини » Суспільство 22 квітня, 2019, 12:07
Як подолати стрес, – поради від Уляни Супрун
Джерело: facebook.com/ulanasuprun
Джерело: facebook.com/ulanasuprun

Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла про згубний вплив хронічного стресу на організм.

Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

«У мене стрес – фраза, яку можна говорити по кілька разів на день, адже неприємні речі трапляються постійно. Тривала суперечка або нерозуміння інших можуть викликати цілий шквал негативних емоцій. Але чи дійсно це той стрес, який губить організм?», – роздумує Супрун.

За її словами, звичайні життєві негаразди не несуть шкоди. Вони провокують короткотривалий стрес, який стимулює побудову нових нейронних мереж, завдяки яким ми пристосовуємося і вчимося, та утворення нових нейронів в гіпокампі.

Супрун вказує на те, що під час стресу нейронні мережі частково роз’єднуються, стає менше контактів (синапсів), але потім, після дії стресу, нейронні мережі активно будуються наново – так ми вчимося. Ми здатні навчатися все життя, і відкриті для нового досвіду і розвитку мозку, поки живі.

«Саме тому твердження «не можна нервувати – нервові клітини не відновлюються» не відповідає дійсності, адже від того, що ми нервуємо, клітини не «згорають», як сірники. Стрес діє на мозок по-різному», – пише медик.

Цей міф, за словами чиновниці, з’явився з невдалого наукового експерименту. Наприкінці 1990-х в Кенії карликові зелені мавпочки (верветки), яких утримували в дослідницькому центрі, раптово померли. Розтин показав, що у верветок відбулася загибель нейронів гіпокампу – ділянки мозку, залучену в пам’ять і навчання. Причиною загибелі і нейронів, і верветок, вважали стрес через соціальну ізоляцію мавп від зграї.

Тоді ж медіа підхопили тезу «стрес вбиває нейрони», і пішло. «В подальших дослідах мавпам кололи кортизол (гормон стресу), і також спостерігали на розтині «загибель» пірамідальних нейронів. Згодом стало ясно, що вчені бачили не «загибель», а погано зроблені препарати мавпячих гіпокампів. Тобто зразки мозку, які вони досліджували, були зроблені за неправильною технологією і показували хибний результат. Експеримент був провальний, але це вдалося з’ясувати, коли міф вже розійшовся», – пише Супрун.

Керівниця МОЗ наголошує, що небезпечним для здоров’я людини є хронічний стрес.

«Дію хронічного стресу на мозок найкраще досліджено на гризунах. В них хронічний стрес моделюють утриманням в неволі, коли вони не можуть рухатися. Для звірятка, яке зазвичай постійно бігає, іммобілізація це страшний стресор. Він дійсно спиняє утворення нових нейронів, погіршує пам’ять і здатність до навчання», – підкреслила Супрун.

За її словами, людським еквівалентом стресу в гризунів є перенесене стихійне лихо, перебування в зоні бойових дій, полон, діагностування раку в себе чи близької людини, його лікування, неспроможність заплатити за кредит і безробіття. Люди, що мають маленьких дітей і при цьому працюють, також зазнають хронічного стресу, вважають деякі дослідники.

Вона вказує, що саме хронічний стрес погіршує роботу нейронних мереж і робить свій внесок в розвиток нейродегенеративних хвороб.

«Якщо ви бачите у своєму оточенні людей у хронічному стресі – підтримайте їх», – підкреслює очільниця МОЗ.

Як зазначає Супрун, дослідження показують, що багато речей псують нам здоров’я, бо ми самі так вирішили. У порівнянні з полоном в російській тюрмі, затор дорогою додому – це не причина нервуватися. А життєві негаразди варто сприймати як виклики, а не повільну смерть через стрес.

Для протистояння стресу, пояснює Супрун, є 2 шляхи: подолання та уникнення.

  • уникнення – це деструктивний шлях, коли ми відкидаємо існування проблеми, починаємо вдаватися до алкоголю чи наркотиків, шукаємо викид емоціям (наприклад, пишемо пости мовою ненависті), та стаємо байдужими.
  • подолання – це конструктивний шлях. Це прийняття ситуації, планування та активні дії із подолання, пошук підтримки і позитиву (так зване позитивне перепланування, reframing).

Вона також дає кілька порад, щоб допомогти своєму організму подбати про нейрони та решту тіла:

  • Перебування на природі хоча б 20 хвилин знижує рівень кортизолу. Йдіть на природу. В Британії навіть прописують спостереження за птахами як терапевтичний засіб при гіпертензії, хворобах серця і «стресі».
  • Кохані люди допомагають пережити складні моменти – наше тіло інакше реагує на стрес чи складні завдання, якщо ми відчуваємо підтримку.
  • Вмійте розпізнати симптоми вигорання, щоб не допустити стресової ситуації.
  • Дотримуйтеся режиму дня, намагайтеся лягати і вставати в більш-менш комфортний для вас час.
  • Займайтеся спортом або танцями. Біг на довгі дистанції чи навіть ходіння пішки змушують мозок виділяти фактор росту нервів (brain-derived neurotrophic factor). Він допомагає нейронам та сітківці ока виживати.

Людям старшого віку краще танцювати, ніж бігати, якщо мова йде про здоров’я мозку.

  • Прибирайте чи працюйте в саду. Ненависне прибирання може стати в пригоді, якщо мова йде про подолання стресової ситуації. Поки ми прибираємо, слід думати про саму роботу, те, як все впорядковується і кращає. Так ми відволікаємося і робимо щось конструктивне.
  • Правильно харчуйтеся. «Правильно» означає, що ви їсте прості продукти переважно рослинного походження, не переїдаєте і не заїдаєте стрес, і у вашому раціоні присутні рослинні і тваринні білки та жири, складні вуглеводи, і достатньо рідини.

«Ось як стрес і погіршення роботи мозку, передусім, пов’язані. Вам погано? Ви починаєте зловживати алкоголем, більше курити, менше спати, можливо, ще й неповноцінно харчуватися чи втрачати друзів, замикатися в собі. Вбиває нейрони саме це, а не «стрес» як такий. Пам’ятайте про це, коли життя завдає чергового удару. Ви зможете його витримати, якщо дбатимете про здоров’я, і матимете підтримку. Піклуйтеся про себе та пам’ятайте, що стрес справді може робити нас сильнішими та гартувати, а не вбивати», – резюмувала Уляна Супрун.

Читайте також: Супрун у контексті виборів розповіла, чи відновлюються нервові клітини

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-05-23 12:21 :22