Новини » Політика 18 квітня, 2019, 12:07 блоги
Кого б українці не обрали Президентом – війна так скоро не скінчиться
Позиції ЗСУ весною, коли тала вода заливає траншеї і бліндажі
Позиції ЗСУ весною, коли тала вода заливає траншеї і бліндажі

В одній із пісень нині опозиційного до режиму Путіна Юрія Шевчука (лідера гурту «ДДТ») є слова: «Война бывает первая, а дальше не кончается». В тому сенсі, що ті, хто побував на війні, будуть усе це доволі довго пам’ятати. Може, і все життя.

От і я, так би мовити, на цій хвилі, пригадуючи своє перебування в АТО-ООС, написав кілька нарисів про життя, побут, думки хлопців, котрі там воювали (Дива війни: літо серед зими, Дива війни: народжені у сорочці, Дива війни. Селфі на фоні смерті і Дива війни. Хроніка палаючого ВОПу).

Певно, хтось із читачів ліниво скаже: «І для чого він дав ці фактично безсюжетні, чергові тексти про АТО? Чим він хотів нас здивувати? Ми і так з новин по ТБ знаємо, що на Донбасі постійно стріляють, там періодично бувають поранені і вбиті. От якби він усе це написав у 2014 чи 2015 році, коли тема війни ще всіх шокувала і вражала, от тоді то було би цікаво, а зараз… Та, таке…» Ну, кому що…

Хтось із читачів, ну, з тих, хто любить «лазити» по різним аналітичним і псевдоаналітичним ресурсам, раптом знервовано додасть: «Ой, АТО-ООС, лінія розмежування, лінія фронту…Та набридло! Називайте це тим, чим воно вже є в реалі. Кордон це. Неофіційний, неспокійний, але кордон! І всі ознаки кордону там вже є – прикордонні пости, КПВВ, тобто контрольні пункти в’їзду-виїзду, пропуск на підконтрольну Україною територію лише за паспортами і навіть контрабанду туди-сюди таємно возять, як на справжньому кордоні, інколи втягуючи у ці справи військових!» Ну, що тут скажеш?

Так, там дійсно є пункти пропуску мешканців окупованих районів Донецької та Луганської областей на мирну територію, де вони отримують пенсію чи купують більш дешеві продукти та ліки. Так, це нагадує кордон. Так, і контрабанда там є. А що ж ви хотіли? Це стандартна бізнес-закономірність – якщо на якійсь ділянці виникне різниця у цінах, то, звичайно, знайдуться групи людей, що постараються цією різницю скористатись для власного збагачення. А щоб легше це було робити, дійсно, буває, що втягують туди військових різних ланок. Із ким уже вдасться домовитись. Ну, що тут зробиш…

Знаєте, як мислять люди, що займаються наркотрафіком? – «Використати ситуацію – це не значить створити її». Або: « «Товар», мовляв, все одно з пункту А попаде у пункт Б. І все одно на тому хтось заробить. Так вже хай це буду я». Або ще радикальніше: «Якщо на тому всі заробляють, то чому я маю бути осторонь?». Так, певно, і тут. Хтось із солдатів на блок-постах, комбатів чи комбригів відмовиться від участі у «контрабасі», а хтось вирішить, що його відмова нічого не вирішить і схеми не зламає, адже «все одно хтось заробить, то вже хай це буду я « і дасть «зелений свисток», наприклад, машинам з сигаретами з тої сторони. Всяке буває. Так, такі справи також реалії цієї війни. Втім, мій текст не про це.

А, можливо, якась єхидна мармиза, прочитавши цей текст, «хрюкне»: «Та «задовбали» ви з тою героїзацією «атошників». Та ж вони туди – в армію, на війну – добровільно пішли. Навіть і мобілізовані також, в якійсь мірі, добровольці, адже мали змогу викинути повістку і десь заховатись, поки йшли хвилі мобілізації. Але ж ні, не ховались, прийшли на збірні пункти, знаючи, що їх відправлять на війну. А що вони не розуміли, що на війні стріляють, там можуть поранити чи вбити? То тепер хай не жаліються. А я тут до чого?»

І дійсно, до чого… А не виключено, що цей читач ще й істерично вигукне: «Ой, ЗСУ! Ой, герої АТО! Та захотіли б у Кремлі взяти Україну, то вже би давно за три години дійшли б до Києва!»

Думаю, ви хоча б раз та й чули чи десь читали таку нехорошу думку. От тут я вже не витримаю і втручуся у «дискусію». А хто вам сказав, що у Кремлі не бажають захопити Україну, через яку, і не за безплатно, в Європу йде транзит російського газу? Хто вам сказав, що план знищення України чи утворення на її території низки «рєспублік» на кшталт «ЛДНР» чи хоча б перетворення її на «союзну» (вважай васальну) державу стосовно РФ (щоб уже Москві нікому за той транзит не платити) відкладений у сейф на далеку полицю? А?!!! Ви про кількість сконцентрованих біля наших кордонів російських військ чули? «То чому ж не нападають?» – спитає мене отой єхидний читач. А не нападають, принаймні, відкрито, тому що:

  • Навіть Росії буде важко і дуже витратно воювати на два фронти: в Україні і в Сирії (яку треба вічно утримувати для того, щоб вічно зривати план прокладання газопроводу з Катару через територію Сирії в Європу. Бо якби такий газогін проклали, то в Європі вже навряд чи вже буде потрібен російський газ – головне багатство Росії);
     
  • Відкрите вторгнення в Україну під приводом, наприклад, «захисту російськомовних людей у Карпатах», чи просто «примушування до миру», крім суто дипломатичних негараздів, може привести до того, що в результаті ймовірних жорстких бойових дій знищиться газова «труба», що йде по нашій землі, в результаті чого припиниться транзит російського газу в Європу. А це шалені збитки. В Кремлі, певно, прорахували такі ризики і тому у 2014 Путін не дав Шойгу команду «Фас!» (правда, не виключено, що після того, як вони збудують Південний і Північний потоки (газопроводи по дну Балтійського і Чорного морів), український транзитний газогін їм уже буде не потрібний, вони перестануть через Україну транспортувати свій газ у Європу і нам, певно, треба готуватись до важких часів – ми тоді втратимо останній економічний важіль на Кремль, від якого можна чекати будь-якої підлості. В тому числі і вже абсолютно відкритого збройного вторгнення. Не дай Бог, звичайно;
     
  • Бойові втрати. Навіть курсант другого курсу піхотного училища знає, що для того, аби взяти позиції взводу, треба наступати ротою. Щоб зайняти позиції роти, треба йти батальйоном. Щоб захопити смугу відповідальності батальйону, треба штурмувати бригадою. І т. д. Але ж і втрати серед особового складу наступаюча сторона буде нести втричі більші, ніж сторона, що відбивається. А загибель своїх солдатів на чужій землі, нехай і закамуфльовані пропагандою, як втрати за свободу, – це вірний крок до падіння рейтингів і авторитету будь-якої влади. У тому числі і влади Путіна.
     

Можливо, тому і не пішли вони у 2014 на Київ. І не йдуть зараз, бо знають, що у тих вогких, брудних траншеях Донбасу стоять військові ЗСУ, солдати, про яких я написав у цих нарисах, солдати, що завжди зможуть зірвати плани кремлівського бліцкригу. Власне, завдяки цим хлопцям, російські танки не рушили на Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, щоб рятувати «русскоязичное насєлєніє» України.

Позиції ЗСУ. Напис, зроблений на цинку з-під патронів
Позиції ЗСУ. Напис, зроблений на цинку з-під патронів
Поки українці будуть обирати чергового президента,  хтось  на передовій день і ніч буде нести чергування за цим кулеметом
Поки українці будуть обирати чергового президента, хтось на передовій день і ніч буде нести чергування за цим кулеметом

… А ще хтось скаже: «Ой, знайшов час публікувати тексти про якісь локальні перестрілки, що вже п’ятий рік, майже кожний день, відбуваються на Сході. Тут вибори президента всіх хвилюють, а він про міни та поранених. Хто наступним президентом буде – от, що всіх хвилює!» Звичайно, і мене також це хвилює. Але я точно знаю, що кого б українці не вибрали, хто б не став черговим гарантом Конституції – війна так скоро не закінчиться. І наша армія буде змушена і надалі стояти на сході під мінами та снарядами.

Позиції ЗСУ весною. Боєць вертається з бойового чергування
Позиції ЗСУ весною. Боєць вертається з бойового чергування
Позиції ЗСУ весною. Тут у багнюці тонуть навіть ворожі міни
Позиції ЗСУ весною. Тут у багнюці тонуть навіть ворожі міни

А сьогодні тим людям, що перебувають на передовій на Донбасі, дуже важко. Хоча коли армії було легко? Але зараз особливо. В країну прийшла весна, час сонячних днів, прогулянок по парках і закоханості. Проте там, у траншеях, весна принесла нові труднощі. В степу розтанув сніг, почались дощі. І вся ця маса води, наче повінь, заливає траншеї та бліндажі. І це не метафора, а реальність, що весною нести службу і воювати доводиться по коліно у крижаній воді та багнюці, ризикуючи захворіти на запалення легенів, ревматизм тощо.

Позиції ЗСУ весною, коли тала вода заливає траншеї і бліндажі
Позиції ЗСУ весною, коли тала вода заливає траншеї і бліндажі
Позиції ЗСУ весною, коли тала вода заливає траншеї і бліндажі
Позиції ЗСУ весною, коли тала вода заливає траншеї і бліндажі

Звичайно, зараз, враховуючи цифри на платіжках за газ та іншу комуналку, важко всім. Післязавтра відбудуться президентські вибори, які хвилюють абсолютно всіх. Нещодавно країну трясонув скандал із фактами жахливої корупції в Укроборонпромі. Президент призначив новим заступником секретаря РНБО полковника Сергія Кривоноса. Будемо сподіватись, що пан полковник, який змінив на цій посаді Гладковського, буде достойним фахівцем і патріотом, а не черговим баригою в погонах з ментальністю «а що я буду з цього мати»…

Позиціїї ЗСУ весною. Щоб принести питну воду у бліндаж, бійцям подекуди доводиться долати кілька кілометрів по  суцільній багнюці
Позиціїї ЗСУ весною. Щоб принести питну воду у бліндаж, бійцям подекуди доводиться долати кілька кілометрів по суцільній багнюці
Позиціїї ЗСУ весною. Щоб принести питну воду у бліндаж, бійцям подекуди доводиться долати кілька кілометрів по  суцільній багнюці
Позиціїї ЗСУ весною. Щоб принести питну воду у бліндаж, бійцям подекуди доводиться долати кілька кілометрів по суцільній багнюці

Так, післязавтра президентські вибори. За ними вибори у парламент, які, можливо, щось змінять у нашій країні. Але яка б не була влада, шановні читачі, українці, просто завжди пам’ятайте про нашу, воюючу на Донбасі армію. І ставтесь з повагою до тих, хто зараз мерзне у вогких брудних траншеях, захищаючи нас.

Читайте більше новин на тему: війна на Донбасі

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-05-26 23:58 :40