Новини » Суспільство 15 квітня, 2019, 13:08
Переможна Різдвяна ніч. Як проголошували Гуцульську республіку
ZIK
ZIK

У жовтні 1918 року в післявоєнному буревії Австро-Угорська імперія розпалася. У Львові проголошують ЗУНР, а в селищі Ясіня на Рахівщині українці Закарпаття не покидають ідеї позбутись угорських утисків і приєднатись до Великої України. Тоді сотні гуцулів вдалось практично без бою захопити в полон понад півтисячі угорських солдатів і проголосити власну автономію під керівництвом Степана Клочурака.

У фільмі «Гуцульська республіка» журналісти проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK розповіли про найголовніші етапи існування міні-держави. 

У жовтні 1918-го для підтримки порядку на залізничних станціях, в самій Ясіні і навколишніх територіях мешканці створюють власне парамілітарне утворення. Очільником самооборони стає загартований у боях Першої світової війни офіцер Степан Клочурак.

3 листопада ясінівці розпускають угорську жандармерію і адміністрацію, створюють власні органи влади, замість угорського старости ставлять свого представника.

Клочурак педалював ідею об’єднання гуцульського краю з Україною. Виступав за створення Народної Ради в Ясні, яка б базувалась на місцевому населенні і відправляла до уряду україномовних представників. На той час Угорщина забороняла українську мову у школах, відбувались релігійні утиски, церкви зобов’язували переходити на латинку.

8 листопада Народні збори мешканців Ясіні та навколишніх сіл проголосували за возз'єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали Гуцульську Народну Раду.

Синьо-жовтий стяг для нового проводу зшивали із клаптиків відповідного кольору, які шукали по всьому селищі.

20 грудня Ясіню окуповує угорське військо. Гуцульські новостворені органи розформовують, Народна Рада переходить в підпілля.

Реванш Клочурака. На Різдво, в ніч проти 8 січня, підсилившись нечисленними загонами досвідчених військових, надісланих із ЗУНР, Народна оборона проводить швидку операцію – захоплює поліцейські відділки та зброю. За кілька годин трохи більше сотні гуцулів роззброїли 612 угорських солдатів і офіцерів.

Відтак 8 січня 1919 року Народна Рада у Ясіні проголошує Гуцульську республіку, яку очолює Степан Клочурак.

Намагаючись закріпити новостворену республіку, 12 січня армія Клочурака вирушила на крайнє місце етнічних українських земель – в Марморош-Сиготу. У боях за Білин, Рахів, Великий Бичків угорські війська зазнали поразки – були визволені всі українські населені пункти сучасної Рахівщини та лівобережжя Тиси.

Розгром під Сигітською Коморою. 17 січня за десяток кілометрів від міста Сигіт румунська дивізія оточила українські війська. Похід зазнав поразки. Народна оборона були змушена відступити назад до Ясіні, де республіка проіснувала до червня 1919 року.

Гуцульська республіка швидко взялася за реформи: запроваджувалась українська мова, гривня входила в обіг поруч з угорською короною. Було прийнято всі атрибути державності – мову, герб, гімн.

Приділялась увага дисципліні та соціальному забезпеченню – дрібні порушення і пияцтво карались примусовою працею, а сиротам чи вдовам виділялась соціальна допомога.

Коли на початку червня 1919-го румунська армія вдерлась до Ясіні, більшість керівників Гуцульської республіки заарештовують. Однак, їх авторитет залишався таким великим, що румуни були змушені відпустити провідників і навіть пропонувати роботу в місцевій адміністрації.

У 1939 році Степан Клочурак став міністром Карпатської України, а після її поразки емігрував до Праги.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-21 15:32 :19