Новини » Політика 14 квітня, 2019, 10:45
Експерти розповіли, які обіцянки кандидатів в Президенти втілити неможливо
ZIK
ZIK

Емоційні обіцянки кандидатів не сходять із телеекранів, їх тиражують в інтернеті. Гідні зарплати вчителям і лікарям, високі стипендії студентам і пенсії літнім людям, зменшена плата за комірне. Та якою ж Україну насправді бачать два кандидати на посаду Президента? Що хочуть змінити в економіці, зовнішній політиці, і яку стратегію обирають для вирішення питання війни з Росією?

Про це йшлося у програмі новин «Деталі» в ефірі телеканалу ZIK.

Обіцянки обох кандидатів збільшити соціальні виплати й одночасно догодити підприємцям є практично нереальними, переконує економіст Олексій Кущ.

«І Зеленський, і Порошенко перебувають у жахливому дисонансі. Наприклад, вони пропонують зменшити податки, збільшити пенсії. Проте перше дасть результат три-п’ять років, показавши ріст економіки і соціальних стандартів. А друге, тобто підвищення пенсій, не можна впроваджувати паралельно», – наголошує експерт.

Корупцію називають ледь не найбільшим клопотом сучасної України, основною перепоною на шляху до розвитку. Тож і кандидати приділяють цьому питанню багато уваги. У Петра Порошенка кажуть: зважать на помилки попередні і продовжать зміни.

«У нас дуже погані показники, тішитися там нема чим, але вони найкращі з 2000 року», – речник штабу Петра Порошенка Олег Медведев.

За п’ять років у рейтингові країн із найбільшою корупцією наша піднялася зі 144 на 120 місце. Активісти пригадують: десятки корупційних скандалів, призначення правоохоронців із заплямованою репутацією та боротьбу проти самих антикорупційників. Тож довіри та сподівань, що політику в боротьби проти продажності змінять у наступному терміні Порошенка – нема, каже Олександр Леменов.

«Президент міг би добитися повного перезапуску НАЗК, а не лише автоматизації перевірки декларацій, як про це говорить чинний голова держави. Необхідно забезпечити захист незалежності НАБУ, реформувати САП», – наголошує засновник «Statewatch» Олександр Лємєнов.

Водночас представник антикорупційної організації не плекає надій щодо заяв Володимира Зеленського про впровадження закону, що колись працював у США.

«В США був закон Лінкольна, в 1863 році – суть його проста. Якщо ти здав корупціонера, то отримав проценти з грошей, які повернулися назад до бюджету», – розповідає Володимир Зеленський.

Таке бачення від претендента на посаду Президента Олександр Леменов називає несистемним. На його думку, закон – не панацея від корупції.

«Мова йде про винагороду викривачів корупції. Та наразі це не актуальне питання, можливо, в перспективі це можна реалізувати», – додає засновник «Statewatch» Олександр Лємєнов.

Вищий антикорупційний суд обидва кандидати підтримують. Адже від цього залежить надання позик від МВФ.

«У Петра Порошенка є головна новація – податок на виведений капітал. На його думку, це має дуже сильно змінити і покращити інвестиційний клімат в країні», – коментує речник штабу Олег Медведев.

Запровадити податок на виведений капітал обіцяє і Володимир Зеленський. Тож від фахівців дістається обом кандидатам, оскільки проти цього рішення виступали навіть у МВФ.

«Для України податок матиме катастрофічні наслідки. Він демотивує компанії показувати прибуток, платити дивіденди. Фактично, можна поставити хрест на фондовому ринку», – наголошує економіст Олексій Кущ.

Володимир Зеленський пропонує запровадити нульову декларацію для бізнесменів зі сплатою п’ятьох відсотків від вартості майна, яке раніше приховували. Експерти оцінюють таку ініціативу позитивно. Але застерігають: так можна леґалізувати все майно і статки корупціянтів. Чинний президент обіцяє сприяти притокові інвестицій в аграрний сектор, ІТ-галузь та інфраструктуру.

Та для більшості українців питання номер один – війна. Найпершим завданням Володимир Зеленський називає зупинення бойових дій.

«На першому етапі слід припинити вогонь на сході. Я не думаю, що ми зможемо дозволити собі довготривалий процес», – каже Володимир Зеленський.

«Встановити повну тишу на передовій – неможливо. Від 2014-го у нас було майже 20 перемирь. В наших умовах це означає зниження ескалації бойових дій, зниження застосування важкої зброї, але не закінчення війни», – говорить журналіст Юрій Бутусов.

Зеленський припускав за потреби прямі перемови з Путіним, потім додав, що, можливо, потрібно залучити США та Великобританію до Нормандського формату. Від перемов із бойовиками та поступок у територіальних питаннях Зеленський відмовився. Та в команді Порошенка за ці плани опонента все одно розкритикували.

«Я не проти будь-якого формату, але сьогодні Путін погоджується розмовляти тільки в тому нормандському форматі, який є», – переконаний нардеп з «БПП» Олексій Гончаренко.

Пропозиція Петра Порошенка – подальший тиск на Москву.

«Плани Порошенка – це санкції проти РФ, введення миротворців на всю територію Донбасу, не на лінію розмежування, яку контролює Україна», – додає Олексій Гончаренко.

Журналіст Юрій Бутусов певен: потрібні комплексні зусилля в політиці, економіці, оборонці та дипломатії. Цього повноцінно не оприлюднюють обидва кандидати.

«Пропозиції обох кандидатів не можна втілити в повному обсязі, бо немає простої відповіді на те, що робити на Донбасі. Порошенко веде перемовини з Путіним. Вони спілкуються по деяких питаннях, але це не є гарантією якогось рішення», – підкреслює Юрій Бутусов.

Плани на найближчі п’ять років у Петра Порошенка виписано структуровано. Володимир Зеленський веде компанію, не озвучуючи чіткої програми. Щоправда, це не дає переваг чинному Президентові. Адже, якщо до його опонента є питання про програму і досвід, то до нинішнього голови держави про те, що заважало втілити обіцянки ще в першому своєму терміні в найвищому кріслі.

Нагадаємо, у ЦВК назвали кількість іноземних спостерігачів на другий тур виборів.

Дмитро Будкевич, «Деталі»

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-21 16:00 :10