середа, 10 квітня, 2019, 16:59
Останній шанс утилізації грибовицьких гудронів втрачено? Нафтомаслозавод піде під забудову
5

Ще у серпні 2018 року, рішенням виконкому ЛМР, надано дозвіл на виготовлення Детального плану території (ДПТ) для забудови площі колишнього Львівського дослідного нафтомаслозаводу, що на вулиці Богдана Хмельницького. Нещодавно його розробку було завершено і тепер процес реалізації проекту переходить на наступну стадію – проведення громадських слухань, далі – дозвіл на будівництво.

Але у цьому випадку йдеться не просто про чергову скандальну забудову, де поруч з висотками обіцяють школу, садок, стадіон і «золоті гори» – чого майже ніколи не виконують. Йдеться про позбавлення останнього шансу вирішити масштабну екологічну проблему Львівщини – ліквідувати озера кислих гудронів поблизу Грибовицького звалища. Адже продавши під забудову активи, годі надалі сподіватися на вирішення проблеми пасивів. А можна було б зробити інакше: передати забудовнику усю територію, зобов’язавши утилізувати гудрони. А тим часом: поки справи про банкрутство заводу та екологічну шкоду гудронів у судах – землю швиденько забудують і кінці у воду, тобто у кислі гудрони.

Що це? Чергова «сіра» будівельна афера ЛМР чи планомірна багаторічна бездіяльність усіх органів влади? – у матеріалі ІА ZIK.

Отож, нещодавно на сайті ЛМР з’явилася інформація про те, що з 1 квітня до 1 травня 2019 року триватиме громадське обговорення щодо намірів забудови території колишнього Львівського дослідного нафтомаслозаводу, обмеженої вулицями Б. Хмельницького, Промисловою, Равською, Г. Діаманда, Нафтовою.

Підстава для розроблення ДПТ стало рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 931 від 22 серпня 2018 року.

В рамках обговорення, 15 квітня 2019 року відбудеться громадське слухання у приміщенні актового залу Шевченківської районної адміністрації.

Як йдеться у матеріалах ДПТ, на території колишнього завод мають намір збудувати громадський і житловий комплекс із школою, дитсадком, багаторівневим паркінгом, готелем та стадіоном.

Інформація про це разом з візуальними матеріалами розміщена на сайті Львівської міської ради.

Ще раніше, 26 листопада 2018 року Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА надав позитивний висновок Оцінки впливу на довкілля (ОВД) і тим самим також зняв ще одну перепону щоби дозволити будівництво.

Замовником ОВД, що означає і забудовником, стало ПП «Львівбудінвест».

ДПТ розроблялось на основі звернення ТОВ «БК Приватбуд Львів», яке було фактичним власником території заводу після кількох перепродажів та переоформлень. Фірма заснована лише у 2016 році, коли і відбувалися остаточні пертурбації з майном заводу-банкрута.

Чому хвости власності території заводу губляться у скандалах та гудронах

У 2008 році на ВАТ «Львівський нафтомаслозавод» введено процедуру санації. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого. Однак, виправити фінансово-господарського становище боржника та задовольнити в повному обсязі або частково вимоги кредиторів не вдалось. Як наслідок, у 2009 році підприємство ухвалою суду визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого (він же і відповідав за санацію підприємства).

У серпні 2015 року ліквідатор заводу Андрій Стадник продав майже 1175 кв.м. приміщень за адресою вул. Б. Хмельницького, 207 за 1,17 млн гривень, тобтоза 995 грн/кв.м. Слідчі Нацполіції проаналізували ціни на покупку таких же приміщень в районі Львівського нафтомаслозаводу і дізналися, що ціна одного квадратного метра – приблизно сім тисяч гривень. Таким чином, держава і акціонери недоотримали більше, як сім мільйонів гривень.

Приміщення заводу по такій низькій ціні купила компанія «Медбуд-Леополіс», власниками якої є депутат Львівської обласної ради від «Громадянської позиції» Тетяна Бей та її чоловік, американець Крістофер Пітер Фусскас. Фірма заснована цього ж року у квітні.

Судова тяганина тривала до кінця 2017 року, коли у Шевченківському районному, а згодом і Апеляційному суді Львова оскарження законності продажу визнано безпідставним.

Невдовзі це майно продано ТОВ «БК Темп» з Івано-Франківська. На цій стадії відбулася ключова подія, коли майно заводу розподілено на активи та пасиви.

Нерухомість заводу продана ТОВ «БК Приватбуд Львів». Компанії, яка створена у цьому ж 2016 році, а серед засновників виявився попередній власник – ТОВ «БК Темп».

<nbsp;>

На даний момент сайт компанії «БК Темп» ще частково активний, але телефони не відповідають.

Ця ж компанія «БК Приватбуд Львів», як йшлося вище, звернулася до ЛМР з пропозицією розробити ДПТ під забудову. Хоча територія вже фактично належить забудовнику – ПП «Львівбудінвест».

А що ж з пасивами? А вони відділені від тієї частки, яка ліквідна і прибуткова. Тобто гудронові озера, які віддавна забруднюють територію, стали приводом не однієї екологічної біди та потребують негайної утилізації, «продані» іншій фірмі, що блукає по Україні і передається з рук в руки. Йдеться про ТОВ «Комерц про 777», основним видом діяльності якої вказано «неспеціалізовану оптову торгівлю».

<nbsp;>

Як свідчать дані системи YouControl, ТОВ «Комерц про 777» засноване у 2016 році. За короткий час свого існування підприємство змінило чотирьох власників та три адреси. Причому, починало свою діяльність у Полтаві, далі у Івано-Франківську, а тепер у Рівному.

<nbsp;>

Зараз проти неї відкрито декілька кримінальних проваджень, які об’єднано у кримінальну справу через випалювання кислих гудронів, які проводились впродовж останніх років.

Коментарі експертів

Ситуацію коротко прокоментували у Департаменті екології та природних ресурсів ЛОДА:

«Гудрони, як рухоме майно було продано у 2016 році ТОВ «Комерц про 777» і з ними укладено договір на відповідальне зберігання майна.

Ми неодноразово зверталися до них з питаннями, які заходи вони вживають для утилізації гудронів, оскільки вони повинні це робити згідно законодавства. Але, на жаль, жодних відповідей від них ми не отримували.

Цілком очевидно, що вони цього не можуть зробити. Адже щоби утилізувати гудрони потрібно спецобладнання, а його в Україні немає, та спеціальні дозволи на це. І робити це доведеться на місці, адже вивезти їх складно через те, що вони містять багато сірчаної кислоти (близько 70%) та перебувають у вигляді густої рідини, що утруднює їх відкачування».

Головний архітектор міста Юліан Чаплінський:

«До нас звернулись забудовники. Їм належить нерухомість та частково земля. Поруч така ж ситуація на території заводів «Молоток» та «Алмазінструмент». Щодо гудронів, то не скажу, бо це не моя компетенція.

Поки ЛМР дала дозвіл на розробку ДПТ. І тепер громада може це блокувати на громадських слуханнях, або на засіданні виконкому. Нічого крамольного у тому, що ми дозволили розробляти ДПТ немає.

Який інвестиційний внесок передбачено поки не відомо. Всі інфраструктурні проекти – це лише стратегічне рішення і я не можу сказати, що вони обов’язкові для виконання забудовником. Це вирішує сесія, виконком чи інші підрозділи ЛМР. Чи буде будувати забудовник щось, окрім житла я не можу вам сказати, бо це не у моїй компетенції».

Також про це багато розповів голова Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков:

«Банкротити завод розпочали ще років 10 тому і тоді ж вже були пропозиції від однієї київської фірми про забудову цієї території. Але головною перепоною на цьому шляху були гудрони, які обтяжували, привабливу під забудову, територію.

Вже тоді було зрозуміло, що процедура банкрутства відбувається з чисельними порушеннями і ми навіть ходили на суди, щоби контролювати позицію ЛМР. Представники міськради відвідували на ці суди «через раз», імовірно, вони ще тоді мали намір продати завод, але в той час ця справа загальмувала.

І вже тоді власники намагалися проводити всілякі махінації з гудронами, зокрема, компанія «Техномаз» пропонували надати їх у заставу банку «Форум» – що вже є нонсенсом, потім передати їх під опіку обласної влади. Ми ж пропонували, щоби все майно заводу йшло пакетом.

Чи були там чиїсь інтереси з Києва, я не знаю, але чітко впевнений, що там є інтерес Садового. І справді все пов’язано, адже жодна правоохоронна структура не відгукнулася на листи і розслідування».

Що можна зробити

Таким чином вимальовується проста схема, коли майно декілька разів перепродується та переоформляється і, у результаті, переходить до «добропорядного» набувача. Зараз швиденько будуть залагоджені усі формальності і почнеться продаж квартир у престижному районі поблизу центру міста. А тоді, коли вже сотні людей вкладуть туди гроші – нічого вдіяти не вдасться.

Хоча можна було б зробити по-іншому. Передати весь комплекс інвестору, якому дати можливість розбудувати район, але зобов’язати його утилізувати гудрони.

Аналізуючи схему перепродажу майна заводу, чітко видно, де було розділено землю та гудрони. Це було зроблено БК «Темп», яке зараз є серед засновників «БК Приватбуд Львів», що просить ЛМР про надання дозволу на розробку ДПТ.

<nbsp;>

То чи не може ЛМР, яке видає (або не видає) дозвіл, вимагати повернення до статус-кво, а далі – виставлення умови забудовнику, як інвестиційний внесок, утилізацію гудронів?

Особливо, зважаючи на те, що одне з озер гудронів, до речі найбільш токсичне, розташоване частково саме не території ЛКП «Збиранка».

Тим більше, що у судах ще досі лежить справа про банкрутство заводу. Можливо, таким чином вдасться повернути все назад, поєднати активи з пасивами і реалізувати вигідний для всіх варіант.

Історія грибовицьких гудронів

Поблизу Львівського сміттєзвалища в трьох неізольованих земляних ємностях (амбарах-накопичувачах) ВАТ «Львівський нафтомаслозавод» накопичено близько 200,0 тис.м3 кислих гудронів, що утворювались протягом 70-80 років минулого століття. Збірники утворені греблями, побудованими в ярах, на земельній ділянці загальною площею 6,8 га, з яких 2,0 га належить ЛКП «Збиранка», решта земельної ділянки використовується без правовстановлюючих документів. Загальна площа збірників орієнтовно 30 тис. кв. м.

З 2004 р. по даний час спостерігається зниження рівня рідини в озерах з кислими гудронами, витік фільтрату з вмістом сірчаної кислоти з цих озер, просочування гудронів до підземних рік та забруднення поверхневих вод і вод приватних криниць небезпечними складовими гудронів. За результатами проведених досліджень гудрони ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» є дуже кислими та містять разом з органічними речовинами, близько 70% сірчаною кислоти, що свідчить про витікання сірчаної кислоти з накопичувачів.

Тоді, у 2006 році трапився скандал з відкачуванням рідкої фракції та забором власне гудронів фірмою «Алвема» з Макіївки. Тоді екологічну катастрофу вдалося зупинити і ще залишалися шанси на утилізацію небезпечних відходів за участу заводу.

Кислі гудрони це – відходи, отримані під час очистки нафтопродуктів концентрованою сірчаною кислотою; в’язка смолиста маса чорного кольору, що вміщує поряд з органічною речовиною від 15 до 75% по масі вільної сірчаної кислоти.

Чи можна їх правильно утилізувати прокоментував голова Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков:

«Правильно утилізувати гудрони у нас неможливо. У Грибовичах кислі гудрони, тобто з великим вмістом сірчаної кислоти. Підмішувати їх у дорожнє покриття до бітуму неможливо. Їх ніхто купувати не хоче, а навпаки хоче, щоби їм доплачували за утилізацію. Адже вони там перемішані шарами з фільтратом і ґрунтом і комерційна складова у цьому можлива лише у випадку порушення законодавства.

Одні фахівці радять їх не чіпати, бо вони стабілізувались, на дно впав осад, який не пропускає їх у грунт. І їх зараз слід закрити і рекультивувати, тим більше, що одне озеро вже засипане сміттям.

Інших варіантів поки немає. Їх переробка – це уже дорого і поки без технологій в Україні. І коли ми досліджували ринок декілька років тому, то з’ясували, що за це ніхто не хоче братися навіть за гроші.

Також вони не годяться на спалення. На Миколаївському цементному пробували палити чистіші угорські гудрони – то в них вийшло з ладу частина обладнання».

Аналітична група ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Top
2019-04-18 18:11 :00