Новини » Суспільство 5 квітня, 2019, 17:17
Іноземні побратими: чому Україна досі не може легалізувати добровольців з-за кордону?
ZIK
ZIK

Посеред війни іноземні добровольці опинились без прав, документів і підтримки. Все тому, що відповідний законопроект, який легалізував би їхнє проживання в Україні, завис на етапі першого читання. Що обіцяють законотворці? І чи отримають іноземні побратими шанс на український паспорт?

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

Чи може Україна екстрадувати добровольців-іноземців?

Резонансною в історії добровольців була екстрадиція до Росії Тимура Тумгоєва. Правоохоронці заявили: росіянина видали на запит Інтерполу, при цьому раніше отримали на цю екстрадицію дозвіл від Європейського суду з прав людини.

І хоча до Тумгоєва є низка запитань, зокрема, чи воював він насправді на Донбасі, інші іноземні добровольці вимагали, аби у ВРУ нарешті ухвалили закон про спрощену процедуру надання громадянства.

«Ми не мусимо допомагати ФСБ. За жодних умов: ні якщо людина просто приїхала, ні якщо до неї є кримінальні претензії від РФ», – наголошує нардеп Ігор Луценко.

Що пропонують законотворці, аби підтримати добровольців?

Ігор Луценко є співавтором законопроекту №3433, який після низки акцій добровольців таки підтримали. Щоправда, наразі лише в першому читанні.

«Залишається думати, що, можливо, в проміжках між парламентськими і президентськими виборами вдасться переконати зал піти на популярні кроки серед народу, військових», – зазначає нардеп Ігор Луценко.

Ще один співавтор законопроекту Ігор Петренко з власного досвіду знає про здобутки іноземців і розуміє їх проблеми. Каже: в 2014-му в «АЗОВі» таких було багато.

«Дуже багато хлопців приїхало з Грузії, Росії, Білорусі. З країн, куди вони не можуть повернутися. Знаєте, яка на них доля чекає? Це величезна вселенська несправедливість. Ці люди опинилися в життєвій пастці», – наголошує нардеп Ігор Петренко.

Згідно з документом, який пропонують нардепи, іноземці, що брали участь у бойових діях на Донбасі та отримали посвідку на тимчасове проживання, мають вважатися такими, що законно перебувають на території України.

Окрім того, необхідно встановити обмеження на примусову екстрадицію учасників бойових дій у країну походження або третю країну, яка вчинила акт агресії проти України та не визнає її суверенітет.

Також паспорт іноземця, термін дії якого вийшов, має вважатися дійсним, якщо за отриманням нового документа особа має звернутися до країни-агресора або такої, яка підтримує її політику.

«Цим законом ми не надаємо громадянство, але прибираємо перепони», – каже нардеп Ігор Петренко.

Які права є в іноземців, що не підписали контракт зі ЗСУ?

Найпростіше вирішення проблеми для іноземного добровольця – це підписати контракт із ЗСУ.

«Іноземці, які служать за контрактом в ЗСУ, незалежно від держави походження, вважаються такими, що законно перебувають на території України на час служби», – коментує начальник Управління комунікацій та електронних сервісів Державної міграційної служби України Сергій Гунько.

За даними Генштабу ЗСУ, іноземці складають близько 0,1% від загальної кількості контрактників. Це представники: Білорусі, РФ, Азербайджану, Польщі, Канади, Киргизстану, Казахстану, Естонії, Грузії, Латвії, Німеччини, Вірменії, Ізраїлю, Молдови, Узбекистану й Таджикистану.

А от тим, хто воював у добробатах на початку війни та контракт не підписав, але й досі живе в Україні, набагато складніше.

«Ми займалися питанням у 2015-2016 роках. Зараз добробатів – майже нема. Для кожного іноземця ми пробували знайти індивідуальне рішення», – пояснює Сергій Гунько.

Хто ж не задоволений таким порядком – має право поскаржитися Президенту, який може видати указ про надання громадянства.

«Указом Президента України регулюються подання документів для надання громадянства. Міграційна служба керується встановленими законодавством і правилами», – коментує Сергій Гунько.

Юристи вважають: міграційне законодавство в багатьох пунктах – абсурдне

«Проблема в тому, що з 2012 року наше міграційне законодавство майже не мінялося, не врахувало те, що почалася війна, сотні іноземців приїхали, щоб захищати Україну», – коментує юрист, громадський активіст Євген Комісар.

Він у деталях знає про зареєстрований законопроект, що спрощує процедуру отримання громадянства для іноземних воїнів, адже постійно опікується справами цих добровольців.

«Ми хочемо добитися, по-перше, офіційного статусу для людини, яка захищає територіальну цілісність України. Відповідно, на основі цього статусу, військовий отримує спочатку посвідку на проживання на три роки, а пізніше може подати документи для отримання громадянства», – пояснює громадський активіст Євген Комісар.

Юристи з громадської організації «Юридична сотня» пояснюють: законодавство щодо іноземних добровольців на сьогодні виглядає в багатьох пунктах абсурдним.

«Для того, щоб отримати посвідку на проживання потрібно подати довідку про несудимість. Її можна отримати лише в країні походження, що апріорі неможливо», – каже юрист ГО «Юридична сотня» Вікторія Лавренюк.

Новий законопроект може суттєво спростити процедуру легалізації

«Посвідку можуть надати на підставі клопотання командира, в якого людина проходить службу, міністра оборони чи рішення суду, яке підтверджує факт перебування особи в АТО», – розповідає Вікторія Лавренюк.

Якщо закон ухвалять, то легалізація іноземних добровольців в Україні виглядатиме так: спочатку іноземець має звернутися до командира військової частини, де він проходив військову службу, навіть якщо він офіційно не був оформлений, та отримати там довідку, яка підтверджує факт його участі в бойових діях.

Далі із цією довідкою доброволець звертається до Міграційної служби, яка видає йому посвідку на тимчасове проживання строком на три роки. Згодом ця довідка стає підставою для отримання громадянства України.

Юрист пояснює: голосування за цей законопроект – важливе, адже через прогалини в праві, нелегалізовані іноземні захисники України отримують тимчасові посвідки лише на рік, і то переважно як волонтери.

«Щоб продовжити перебування іноземця, потрібно, аби за нього поручилася якась ГО чи волонтерська організація. Та посвідка не дає права офіційно працювати. А отже, якщо ця особа більше не бере участь у захисті України, то змушена неофіційно працювати або сидіти на місці без джерела доходів», – каже юрист Євген Комісар.

Необхідно навести лад у спецслужбах України

Політолог Віктор Таран теж розуміє масштаби проблеми, але він звертає увагу на цікаву деталь:

«З одного боку, нам необхідний механізм легалізації, а з іншого – ми не розробили систему так званих фільтраційних таборів, аби перевіряти хлопців», – вважає Таран.

Він зазначає: недоброчесних добровольців із числа іноземців – одиниці, але серед них можуть бути агенти ФСБ чи інших спецслужб. До того ж на початку війни у добробатах, хоч і перевіряли, чи боєць часом не агент, але без державної підтримки це відбувалося на кустарному рівні.

«Наші спецслужби ми почали створювати у 2015 році. Перед цим їх активно розвалювали генерали ФСБ, які очолювали за часів Януковича СБУ, Міноборони, контррозвідку. Очевидно, що кілька років для відновлення – недостатньо», – додає політолог Віктор Таран.

Нагадаємо, раніше в програмі військових розслідувань «Стежками війни» розповіли про реформу армії за стандартами НАТО.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-05-22 21:51 :27