Новини » Суспільство 27 березня, 2019, 12:45
Зоолог Ігор Шидловський: Комахи масово гинуть, виживають лише мухи і таргани
Бджола збирає нектар. Фото:  youtube
Бджола збирає нектар. Фото: youtube

Щомиті ми зустрічаємо комах: хтось у кутку своєї кімнати бачить домівку павучка, хтось, висаджуючи рослину в горщик, знаходить сюрприз – якісь невідомі личинки… І кожен з нас вночі крізь сон час від часу чує дзижчання зголоднілого комара. То виходить, що комашня тільки надокучає? Завідувач зоологічного музею університету імені Івана Франка Ігор Шидловський застерігає: наш світ без комах був би зовсім іншим – не їли б шоколаду та фруктів, не насолоджувалися ароматом квітів, а трупи тварин довгий час лежали б просто неба.

То які функції виконують комахи й що станеться, якщо вони масово вимруть? Про це далі – у розмові кореспондентки IA ZIK з Ігорем Шидловським.


Скільки комах налічується в усьому світі?

– У світі фауни комахи – найбільш поширена форма життя на Землі. Нині є низка досліджень, які зазначають, що кількість комах сягає близько двох мільйонів; інші публікації стверджують, що їх є понад 6,5 мільйона. Та треба додати: щороку виявляють 100 нових видів, тому це число збільшуватиметься.

svitppt.com.ua
svitppt.com.ua

Чому комахи зникають?

– Вчені вважають, що причин цього «апокаліпсису» є п’ять.

Перша – активне використання пестицидів у сільському господарстві. Цей подразник найболючіший. Оскільки ці хімікати використовуються у ґрунті та повітрі, вони заражають великі гектари територій.

Друга – масштабна урбанізація. Зараз активно розбудовуються міста. Відповідно, знищуються природні ареали комах, де вони гніздяться. Що і зменшує їхню кількість.

Пестициди заражають великі гектари територій. Фото: agropolit.com
Пестициди заражають великі гектари територій. Фото: agropolit.com

Третя причина (особливо актуальна нині) – спалювання трави. Весняні підпали пасовищ знищують величезну кількість комах та хребетних тварин. Тварини втікають, а комахам це не під силу. Й комашня, чиї крила обгоріли, не має шансу на подальше існування: вони стають легкою здобиччю для хижаків або просто вмирають від голоду.

Спалювання трави знищує величезну кількість комах та хребетних тварин щороку. Фото Прес-служба ДСНС України / УНІАН
Спалювання трави знищує величезну кількість комах та хребетних тварин щороку. Фото Прес-служба ДСНС України / УНІАН

Четвертою причиною є зміна клімату. Класичний приклад – джмелі. Ці великі «пухнастики» з крилами легко адаптуються до вологи та низьких температур, але мають труднощі з пристосування до високих температур. Є гіпотеза, за якою європейські джмелі вимруть вже до кінця цього століття.

П’ята – поява вселенців (комахи і тварини, які випадковим чином потрапили у невідомий для них раніше ареал, – ред.). І так трапляється: коли з’являються вселенці, вони витісняють подібний вид, що до цього жив тут. Виходить, що аборигени помирають (не у всіх випадках, – ред.), вселенці сповна не заповнюють їхню нішу, яку ті виконували, і екосистема змінюється. Як результат, через зникнення одного виду комах створюється ефект доміно, коли страждають і тварини, і люди.

Які ще види вселенців завезені в Україну?

– Ті вселенці, яких завезли в Україну, ще не витіснили наших аборигенів. Не факт, що вони взаємознищать одне одного, бо можуть і співіснувати. Список вселенців постійно оновлюється, адже це неперервний процес, тому точно назвати комах я не можу.

Більшість з них є шкідниками. У нас є метелики, які шкодять винограду на Закарпатті, є поїдачі злаків, каштанова міль, яка завдає нищівного удару по Львову. І це тільки ті, яких ми бачимо. Ця кількість «хуліганів» щоразу поповнюватиметься новими видами.

Каштанова міль. Фото: dpss-ks.gov.ua
Каштанова міль. Фото: dpss-ks.gov.ua

Ще один приклад – пелопей вигнутий. Це оса, яка «прилетіла» до нас з Південно-Східної Азії. Її випадково завезли в Австрію ще в 1979 році. І з плином часу в 2000-х роках вона поширилася до України. Зараз це вже буденна для нас комаха. В Україні є два пелопеї – звичайний та вигнутий. Ці два види ос відіграють ключову роль у врегулюванні чисельності комашок. Дорослі особини харчуються нектаром і пилком, а для вигодовування власних личинок вони вбивають інших «летючих». Тобто їхні діти є хижаками. І в залежності від виду оси одні дитинчата їдять павучків, інші – бджіл, а ще одні – канібали, їдять тих же ос.

Пелопей звичайний. Фото: ses-inspection.com.ua
Пелопей звичайний. Фото: ses-inspection.com.ua

Існування двох пелопеїв – це виклик, адже вони конкуренти за один корм. У той час, як наш пелопей більш вибагливий: вони гніздяться у ямах, невеликих обривах й роблять там цілу колонію гнізд. Пелопей вигнутий ліпить самостійно свої оселі, будує їх деінде, відповідно, на це витрачається менше часу та швидше розмножуються. Як результат, через те, що пелопей вигнутий збільшує свою популяцію, бо йому легше гніздися, їх стає більше і, відповідно, пелопею звичайному стає важче боротися за корм.

Як зникнення комах вплине на нас, людей?

– Основна роль комах – запилення. Багато видів овочів та фруктів, які ми їмо, а також продуктів на кшталт шоколаду ми просто не мали б. Комахи дають багато технічних продуктів, такі як шовк, віск. Тобто людям без них доведеться шукати замінники як продуктам харчування, так і матеріалам для одягу.

Прогнозовано: якщо комахи почнуть вимирати, то й 80% рослин, які вони запилюють, теж загинуть.

Комахи допомагають розкладати листя, засохлі дерева та тіла мертвих тварин. Вони переробляють поживні речовини й знову повертають їх до колообігу. Без комах ці «трупи» лежали б скрізь. Бо інші мешканці планети (бактерії, тварини, які харчуються падаллю, – ред.) не змогли б сповна перетварити продукт, діставши з нього всю потрібну варіацію корисних речовин.

Також комахи посідають важливе місце у харчовому ланцюзі. Ними харчується чимала кількість інших тварин. До цього числа належать птахи та земноводні, раціон яких частково складається з комашні. Звісно, є представники фауни, які чергують свої продукти харчування – на комашок та не-комашок. Але факт: тваринам прийдеться важко. Деякі види можуть навіть вимерти, якщо не пристосуються.

Чи комахи можуть адаптуватися до змін клімату?

– Безумовно. Ті комахи, які швидко розмножуються і яких є багато, можуть швидко пристосуватися. Це ті, яких ми вважаємо надокучливими і яких ми не хочемо знати, – комарі, кліщі. Натомість метелики, бабки і джмелі розмножуються в рази повільніше. Вони гірше пристосовуються. Тобто є ризик, що ми знищимо важливих і гарних комах, які нам подобаються. І залишаться лише мухи й таргани.

Тарган. Фото: zelenvsit.cx.ua
Тарган. Фото: zelenvsit.cx.ua

Чи можна стверджувати, що вже почалося масове вимирання комах?

– Так. Адже два глобальні процеси – стрімке зростання населення та, відповідно, спроба виробляти більше харчових продуктів – почалися. Ці дві ситуації перетинаються, й найбільше страждають комахи,отож кількість запилювачів стає дедалі меншою.

Бджоли потерпають найбільше через масштабування сільського господарства. Кількість квітів стала меншою. А ті, що залишися, забруднені пестицидами. Це ускладнює життя бджіл. Також, транспортуючи різні види медоносних бджіл навколо світу, люди поширили їхні захворювання. І так виходить, що сім’ї різних видів бджіл одночасно масово помирають в протилежних частинах планети.

Також є непоодинокі дослідження американських та інших закордонних вчених, які дослідили, що через 100 років вимре багато комах. Цей прогноз змушує задуматися та діяти, але це все дуже абстрактно, адже є зміни клімату, яким вже не можемо зробити «реверс».

Вимруть одні види комах, інші посядуть їхнє місце. Це видозмінить цілу екосистему. Наприклад, 25% коників стрибунців Європи (це ті ж цвіркуни, – ред.) зникли. Та є одна добра новина. Попри те, що більшість тварин та комах відкрили понад 300 років тому, щороку вчені відкривають 100 нових видів. Чому про них не знали? Тому що вони жили в малодоступних ареалах та є менш чисельні, ніж ті, про яких ми начувані. Та не потрібно обманюватися: ці нечисленні комашки не замінять функції тих, з якими ми активно взаємодіємо.

Що потрібно зробити, аби зменшити вимирання комах?

– По-перше, потрібно наголосити, що найбільше вимирають – запилювачі. Щоб зменшити їхнє вимирання, потрібно контролювати фермерів, які використовують пестициди для обробки землі. Потрібно брати до уваги локацію: якщо поблизу території є сім’ї комах, то не слід використовувати шкідливі хімікати, а якщо «літаючих мешканців» немає, то можна.

З того, що ще можна контролювати, – весняні підпали. Потрібно вводити штрафи. А ще проводити активну просвітницьку кампанію з розтлумаченням, що ці штучно створені пожежі шкодять не тільки плодючості землі, а й здоров’ю.

Також я знаю про багато проектів. У нашому ботанічному саду на вулиці Черемшини є гнізда для бджіл. Вони пристосовані для того, аби бджоли жили там та плідно працювали без остраху за своє життя.

Гніздо для бджіл у львівському Ботанічному саду, що на Черемшини, 44. Фото: Тетяна Вергелес
Гніздо для бджіл у львівському Ботанічному саду, що на Черемшини, 44. Фото: Тетяна Вергелес

Щодо застереження тварин від зміни клімату у дикій природі, то ми нічого не вдіємо. Адже віднайти кожну нірку бджіл і попередити про холоднечу, що наближається, ми не зможемо. Але факт залишається фактом: без комах наш світ докорінно зміниться, а, можливо, й загине.

Розмовляла Катерина Клименко,
IA ZIK

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-08-18 11:42 :53