Новини » Події 25 березня, 2019, 10:39 блоги
Онук оунівців, який воює з російськими окупантами на Донбасі
Тарас Грень
військовий журналіст
Військовослужбовець ЗСУ Іван. Фото: Міноборони України
Військовослужбовець ЗСУ Іван. Фото: Міноборони України

У перший же вечір після того, як Іван разом зі своїм підрозділом зайняв рубежі оборони України на Луганському напрямку, він прийняв бій з ворожою диверсійною групою.

Розрахунок росіян був простий – «свіжі сили», що зайшли на нові для них позиції, за задумом окупантів, ще не мали міцно закріпитись в обороні. А тому, на їхню думку, наші оборонці мали бути легкою здобиччю.

Ворог врахував усе: і нюанси місцевості, і погодні умови, і прогалини в наших інженерних загорожах. Російські найманці не врахували лише одне – проти них почав діяти онук активних членів ОУН-УПА, син учасника АТО, справжній українець, офіцер, випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

«З нашої засідки було добре видно, як ворог висовувався на позиції, як він розділився на групи, як почав свій рух в наш бік, – розповідає Іван. – Ми його підпустили досить близько. А потім відкрили прицільний вогонь. Було видно паніку і чути стогони та крики поранених, дехто з ворожих солдатів відразу впав на землю і так там залишився».

Важливість знищених російських диверсантів підтвердило те, що прикривати відхід невдах-окупантів почала важка артилерія терористичних військ. Однак і до цього були готові наші бійці. Вони зайняли захищені позиції, і нанесли ураження вже по ворогу, що відступав. Після цього розгрому російські терористичні війська зрозуміли, що проти них стоять професіонали, тому3 будь-які провокації будуть зупинені українськими воїнами рішуче і адекватність наших дій ще довго відригуватиметься окупантам в госпітальних ліжках чи над могилами своїх поплічників.

У підрозділі Івана люди різного віку, освіти та характеру. Сам Іван каже, що за його підрозділом можна вивчати карту України. І всіх цих людей об’єднує одна мета – звільнити державу від окупації. А ще вони повністю довіряють своєму командирові, якого поважають не за офіцерське звання чи посаду, а за його тактичну грамотність і уміння знайти підхід до кожного.

«Я намагаюсь донести всім своїм бойовим побратимам, що всі ми сильні, коли разом зібрані в кулак, – каже Іван. – Бо лише так ми можемо зупинити ворога. Повірте, ляпасу по обличчю він не злякається. Потрібно дати відповідь так, щоб він відчув силу, яку розбудив в нас – простих українцях».

Завтра, коли ви прокинетесь під свій будильник і підете варити ранкову каву, Іван вже повернеться з передових ліній. Він теж поставить каву. Та вона для нього буде не ранковим напоєм, а радше засобом, щоб ще трішки часу відвоювати у сну. Бо війна не припиняється ні в день, ні вночі.

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-20 01:15 :17