Новини » Суспільство 24 березня, 2019, 12:11
Пташині секрети. Брат мій Рибалочка
Пташка Рибалочка. Фото Галини Пагутяк
Пташка Рибалочка. Фото Галини Пагутяк

Повторю, прорив у моїй екологічній свідомості зробив св. Франциск Асизький, який розмовляв з птахами і звірятами, називаючи їх братами і сестрами. Гадаю, нам нема чого соромитися подібних розмов, ми в такому вигляді як зараз далеко не вінець Творіння. Засновник Природничого музею у Львові Володимир Дідушицький писав: «Кожен куток має свій пташиний світ, властивий тільки йому, і якби людина не втручалася в нього і не знищувала, можна було б завжди жити серед цього такого милого пташиного народу, що оживляє кожну околицю». Скажете, що це не актуальна тема, що не на часі, і, яка трагедія, не збере лайків? Та все ж я спробую. Бо переконана: птахи мають над людьми дві великі переваги: вони літають і бачать нас згори.

Отже, це друга порція «Пташиних секретів» (першу – «Сестра моя Сойка» читайте тут).

Рибалки ловлять велику рибу, а рибалочки – маленьку. Часом навіть поряд, якщо є ріка, високий берег і, звісно, риба. Місця вистачить усім.

А чому тобі потрібен високий берег, брате мій Рибалочко?

– Бо в тому березі я рию собі нірку-гніздечко. Коло мене часто ще берегові ластівки селяться.

А як впізнати, де твоя нірка?

– Дуже просто: вона пахне рибою. Нею ми пташенят годуємо. Ластівки комашню над водою ловлять, а ми – рибку.

Тепер поясню, чому найкрасивішого українського пташка слід звати не Зимородок, а Рибалочка. Бо – перша назва російська. А наші українські рибалки дуже люблять свого маленького колегу, і ніколи б його не скривдили. Ювелір Олександр Мірошников розповідав, що якось вночі зняв сонного рибалочку з гілки й потримав у руці. Ото було щастя!

Ти знаєш, братику, що в Німеччині і Франції в кожному домі твій портрет як оберіг раніше вішали?

– Добре, що не опудало. Раніше багатьох з нас вбивали, тепер уже ні.

Так, щастя, коли бачиш вільного і живого пташка. А гарнішого за тебе в Україні немає. Блакитно-помаранчеве пірячко так блищить на сонці, аж очам боляче. Отой ювелір мріє зробити твій портрет з золота і коштовного каміння. Але не думаю, що через красу тебе вважають оберегом. Щось мусить бути ще.

– Хіба я знаю? Літаю, ловлю рибу, ми з моєю жіночкою чотири рази висиджуємо пташенят за весну-літо. Ото й уся слава.

Я чула, що ви відлітаєте в теплі краї, і якщо хтось втомиться, то інший підставить крило. Мабуть, за подружню вірність вас так шанують…

– То все вигадка. Ми відлітаємо окремо. Я раніше, моя жінка пізніше, або навпаки, зустрічаємось вже навесні вдома.

Пташка Рибалочка. Фото Галини Пагутяк
Пташка Рибалочка. Фото Галини Пагутяк

Дивно. А чому?

– Справді, чому? То якийсь пташиний секрет, результат еволюції рибалочок. Отак розлучатися на цілу зиму, а потім зустрітися знову, впізнати свою половинку, знайти своєрідне гніздечко, що пахне рибою – так зворушливо.

Високий берег над річкою, риба у воді – отам можна побачити цих прегарних пташок, завбільшки зі шпака,з довгим дзьобиком,блакитною шапочкою і в блакитному плащику й помаранчевими грудьми. Як на цих світлинах, що їх зробив львівський орнітолог Андрій Бокотей, і дозволив ними ілюструвати інтерв’ю. Щоб зазнимкувати вільну пташку, треба мати добрий апарат і велике терпіння. Але ви всі повинні пам’ятати, що рибалки люблять тишу, а риба – чисту воду. І нам людям краще прикинутись кущиком, або каменем,щоб побачити, як Рибалочка працює. Не вищати від захвату, бо він злякається і втече і залишиться голодним. А риби цьому пташку треба, ой, як багато, щоб наїстися. Майже стільки, скільки він важить. І вдома на нього чекають голодні роти. Рибалочка пірнає за здобиччю, перед тим може довго кружляти над водою. А потім сушить пір’ячко на березі. Побажаймо йому гарного полювання.

Найбільше рибалочок у нас, на Дністрі і на Десні. Як це зараз всюди, їх стає щораз менше. З ким ми тоді будемо розмовляти, ким тішитись?

(Рибалочка (Alcedo atthis) важить 27-30 г. Щоб прогодувати виводок із п’ятко-шістьох пташенят, йому потрібно спіймати 40 рибок. А оскільки рибалочка полігамний, то може годувати одночасно кілька виводків, і татусь з нього дуже відповідальний).

Галина Пагутяк,
для ІА ZIK

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-22 20:57 :44